Справа №584/413/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Данік Я.І.
Номер провадження 11-кп/788/158/13 Суддя-доповідач - Яременко Г. М.
Категорія - Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Яременка Г. М.,
суддів - Лугового М. Г., Олійника В. Б.,
при секретарі судового засідання - Сокол О.В.,
з участю прокурора Матеко А.В.,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченої ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013200230000236 від 15 березня 2013 року за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 18 червня 2013 року, щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, не працюючої, заміжньої, раніше не судимої,
засудженої за ст. 117 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки, вирішено питання речових доказів в порядку ст. 100 КПК України,
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду ОСОБА_4 визнана винною і засуджена за те що вона з грудня 2012 року по лютий 2013 року перебуваючи у сатані вагітності, свідомо це приховувала від рідних та свого оточення і не стала на облік у лікарні. 01 березня 2013 року близько 23-00 год. ОСОБА_4, будучи на 39-40 тижні вагітності, знаходячись у себе вдома по АДРЕСА_2 відчула настання пологів та вирішила самостійно народити дитину.
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вбивство своєї новонародженої дитини, у зв'язку з тим, що вона хотіла приховати небажану вагітність і факт народження цієї дитини. З цією метою ОСОБА_4, взявши із собою пластмасову миску, пішла до приміщення сараю власного господарства, де за відсутності сторонніх осіб народила доношену, живу та життєздатну дитину жіночої статі, вагою 2700 грамів довжиною 52 см. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи з прямим умислом на спричинення смерті дитини, ОСОБА_4 поклала новонароджену дитину в пластмасову миску і залишила немовля в неопалювальному приміщенні сараю, при навколишній температурі повітря - 0,8 °С, внаслідок чого, в результаті дії низької температури, протягом близько однієї години, настало переохолодження організму, що спричинило смерть дитини.
В подальшому 03 березня 2013 року ОСОБА_4 закопала труп новонародженої дитини в ґрунтовій підлозі одного з сараїв власного господарства.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_4, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з призначенням занадто суворого покарання і просить змінити його, призначивши їй покарання з застосуванням ст. 75 КК України.
В обґрунтування поданих в апеляційній скарзі вимог ОСОБА_4 зазначає, що вину визнає повністю, співпрацювала з слідством і судом, всебічно і повно давала покази щодо обставин провадження, щиро покаялась у скоєному, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання та сім`ю, по місцю проживання характеризується позитивно.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини кримінального провадження, суть поданої апеляційної скарги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 про визнання на даний час своєї вимни частково та про зміну вироку суду з наведених в апеляції підстав, захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора Матеко А.В., який вважає вирок суду законним, обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, є обґрунтованими. Ці докази є достовірні, допустимі і достатні і в апеляції не оспорюються.
Колегія суддів вважає, що доводи обвинуваченої, про пом'якшення призначеного їй покарання і застосуванням ст. 75 КК України, є необґрунтованими.
Так, покарання, яке суд призначив обвинуваченій, відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, а саме з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з вимогами ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, особи винної яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, тому колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано призначив покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 117 КК України.
Таким чином судом враховані в тому числі і обставини, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_4
Призначене покарання ОСОБА_4 колегія суддів знаходить таким, що є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що враховуючи всі дані про особу обвинуваченої, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки те, що вчинене нею кримінальне правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості, то підстав вважати, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення немає, а тому і немає підстав для звільнення її від відбування покарання з випробуванням і відповідно для застосування ст. 75 КК України.
Ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_4 має постійне місце проживання та сім`ю і під час апеляційного розгляду повідомила про часткове визнання своєї вини у пред»явленому їй обвинуваченні в умовах часткового визнання нею вини і в ході досудового розслідування, розгляду справи в суді першої інстанції, не є підставами для пом»якшення призначеного їй покарання і застосування ст. 75 КК України та не впливає на законність і обґрунтованість вироку суду.
Тому, не знаходячи підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченої задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 18 червня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
СУДДІ:
Яременко Г. М. Луговий М. Г. Олійник В. Б.