ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/1607/13-пСуддя у І-й інстанції: Іоненко Т.І.

Провадження №33/191/160/13 Суддя-доповідач: Іщенко В. І.

02 жовтня 2013 року суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Іщенко В.І., за участю правопорушника ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Судацького міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Совєтьский АР Крим,

громадянина України, одруженого, на утриманні двоє

дітей народження 2006 і 2012 років, фізична особа-

підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до

адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Судацького міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову судді Судацького міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року в частині призначеного стягнення та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Апелянт не оспорює законність і обґрунтованість винесеної постанови, визнає свою вину, та вважає що накладене стягнення є занадто суворим, оскільки до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався, працює водієм свого автомобіля в ПП «Автокемпінг Чабан-Кале», на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, дружина не працює, а дочка потребує лікування і її необхідно возити у лікарню, а тому позбавлення права керування позбавить можливості утримувати сім'ю та лікувати дитину.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Потерпіла ОСОБА_3 19 вересня 2013 року надіслала до апеляційного суду заяву, в якій просить не позбавляти ОСОБА_2 права керування транспортними засобами, оскільки не має до нього претензій, а апеляцію розглядати без її участі (а.с.35).

Перевіривши постанову судді в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву потерпілої ОСОБА_3 та додані до апеляційної скарги документи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 532308 від 11 серпня 2013 року, вбачається, що 11 серпня 2013 року о 05 годині в м. Судак ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-21104», д/н НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху та скоїв наїзд на стоячий транспортний засіб марки «Форд Мондео», д/н НОМЕР_2, чим спричинив пошкодження транспортних засобів, завдавши матеріальну шкоду власнику транспортного засобу ОСОБА_3, чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не оспорюються та відповідають фактичним обставинам справи і засновані на доказах, які містять матеріали справи.

Проте доводи апелянта про те, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості утримувати родину заслуговує на увагу.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2, суддя врахував характер вчиненого правопорушення, однак не в повній мірі врахував особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружину, яка доглядає і виховує дітей (а.с.16-18).

З довідки Совєтської районної територіальної поліклініки вбачається, що дитина ОСОБА_4 знаходиться на обліку у дільничного лікаря з діагнозом після перенесеного пієлонефриту і потребує лікування (а.с.15).

Враховуючи думку потерпілої ОСОБА_3, яка просить не позбавляти ОСОБА_2 права керування транспортними засобами та особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружину, яка доглядає і виховує дітей, те, що він працює, вважаю за можливе призначити стягнення у виді штрафу, оскільки він має можливість його сплатити, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні в частині призначеного адміністративного стягнення, яке буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 23, 33, 252, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Судацького міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року змінити.

Накласти на ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425 ( чотириста двадцять п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І.Іщенко