ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.10.2013 Справа № 905/5837/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Подколзіній Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», м. Донецьк
про стягнення 6 500грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Задорожнюк І.В. - представник за довіреністю № 81/13 від 22.11.2012р.
від відповідача: Післяков І.Ф. - представник за довіреністю № 08/642 від 21.08.2013р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 02.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», м. Донецьк, суми штрафу у розмірі 6 500грн. за договором підряду №308986 від 10.08.2012р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором, яке полягає в системному порушенні працівниками підрядника правил внутрішнього трудового розпорядку, правил пропускного та внутрішньо-об'єктового режиму замовника, що й стало підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених договором.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 549, 550, 551 Цивільного кодексу України.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву за №08/647 від 22.08.2013р. проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що умови договору підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, якими передбачена відповідальність у вигляді штрафу за здійснення працівниками відповідача трудових та адміністративних правопорушень не відповідають діючому законодавству, оскільки правовідносини сторін за договором підряду регулюються виключно Господарським кодексом України. Крім того, відповідач у вказаних запереченнях просив суд визнати п. 6.6 договору підряду №308986 від 10.08.2012р. недійсним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2013р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та звернувся до суду з клопотанням про передачу матеріалів справи до слідчих органів. В задоволенні даного клопотання судом було відмовлено з причини відсутності будь-яких правових підстав для вчинення судом наведених процесуальних дій. Відмову в задоволенні клопотання зафіксовано протоколом судового засідання від 02.10.2013р. Крім того, представник відповідача надав суду уточнення до заперечень, в яких просить суд визнати також п. 6.5 договору підряду №308986 від 10.08.2012р. недійсним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства, сторони наполягали на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
10.08.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» (далі - підрядник) був укладений договір підряду №308986 від 10.08.2012р. (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту доменної пічі №2, інв. №04200002.
Відповідно до п. 2.4 договору, підрядник несе відповідальність за збереженість власного майна при виконанні робіт, а також за матеріали, що передані замовником. Замовник зобов'язується надати можливість підряднику забезпечити схоронність власного майна та переданих замовником матеріалів, що знаходяться на території замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п. 6.5 договору встановлено, що у разі непредставлення підрядником щоденного списку представників, які працюють у даний день на об'єктах замовника, або невідповідності фактичної кількості працюючих представників підрядника заявлених у списку, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 500грн. за кожний випадок порушення.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що за порушення пропускного режиму при виконанні договору, підрядник оплачує замовнику штраф в наступних розмірах, за кожний встановлений замовником випадок:
-поява в нетверезому вигляді на території замовника - 1 500 грн.
-крадіжка майна (спроба крадіжки майна) - 2 000грн.
-будь-яке інше виявлене замовником порушення пропускного режиму - 500грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі п. 6.6 договору було нараховано відповідачу штраф у загальному розмірі 6 500грн., в підтвердження чого позивачем було надано копії актів довільної форми про порушення пропускного (внутриоб`єктового) режиму: №64 від 22.08.2012р. (поява в нетверезому вигляді); №78 від 21.08.2012р. (порушення внутриоб`єктового режиму); №63 від 21.08.2012р. (поява в нетверезому вигляді); №62 від 21.08.2012р. (поява в нетверезому вигляді); №60 від 20.08.2012р. (поява в нетверезому вигляді). Вказані акти складені та підписані відділом охорони позивача та особами, які, як зазначено в актах, порушили пропускний (внутриоб`єктовий) режим, крім того акти про появу в нетверезому вигляді містять відмітку фельдшера здравпункта позивача, з зазначенням показників про кількість алкоголю в крові особи, щодо якої складено акт.
Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір №308986 від 10.08.2012р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.
Відповідальність підрядника визначена ст. 883 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті підрядник відповідає за недоліки виконаних робіт та неналежне виконання умов договору. Санкцією за порушення, встановлені в ст. 883 Цивільного кодексу України є неустойка.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Нормами п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У даному випадку, зі змісту п. 6.2 договору вбачається, що сторони в межах господарських правовідносин передбачили відповідальність відповідача (юридичної особи) за дії третіх осіб (працівників позивача), відносини між якими (відповідачем та працівниками відповідача) регулюються трудовим законодавством.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що сторонами за договором підряду №308986 від 10.08.2012р. в п.п. 6.5 та 6.6 договору була передбачена відповідальність, що суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства, оскільки відносини між працівниками та підприємством регулюються нормами трудового права.
Так, Кодексом законів про працю України, ст.ст. 147-152 встановлені стягнення за порушення трудової дисципліни та визначений порядок застосування дисциплінарних стягнень до працівників підприємства, які порушують правила внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що поява на роботі в нетверезому стані є підставою для розірвання з працівником трудового договору з ініціативи роботодавця.
Враховуючи наведене, трудові правовідносини, що виникають між роботодавцем та фізичною особою-працівником регулюються Кодексом законів про працю України, тому регулювання цих правовідносин умовами господарських договорів є неправомірним, як і є неправомірним умови про відповідальність фізичної особи-працівника підприємства в господарському договорі.
За таких обставин, п.п. 6.5 та 6.6 договору підряду №308986 від 10.08.2012р. є недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки зміст правочину в цій частині суперечить ст. 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-219 Господарського кодексу України та ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України №3/245 від 22.05.2008р.
При цьому, за приписами ст. 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Оскільки відповідальність сторін не є істотною умовою договору підряду, суд вважає, що договір №308986 від 10.08.2012р. є дійсним відповідно до ст. 179, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 203-214, ст.ст. 837-864, ст.ст. 875-891 Цивільного кодексу України, тому решта умов цього договору повинна виконуватись сторонами належним чином відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, виходячи з того, що за приписами ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 6 500грн. за договором підряду №308986 від 10.08.2012р. задоволенню не підлягають з причини невідповідності п.п. 6.5 та 6.6 договору нормам діючого законодавства.
Витрати зі сплати судового збору за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України, ст.ст. 6, 203-214, 215, 217, 230, 526, 837-864, 875-891 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 193, 216-219 Господарського кодексу України, ст.ст. 40, 147-152 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», м. Донецьк, про стягнення суми штрафу у розмірі 6 500грн. за договором підряду №308986 від 10.08.2012р., відмовити.
Пункти 6.5 та 6.6 договору підряду №308986 від 10.08.2012р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 122, ідентифікаційний код 30939178) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» (83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, б. 22, ідентифікаційний код 36252790) визнати недійсними.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 02.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2013р.
Суддя Ю.С. Мельниченко