КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
17.11.08 р. № 2-274/08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сибіги О.М.,
суддів: Гаврилюка О.М.,
Мельника С.М.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.11.2008 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги закритого акціонерного товариства „Медтехніка” м. Полтава та ОСОБА_2 с. Горбанівка Полтавської області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року
по справі № 2-274/08 (суддя Струков О.М.)
за позовом ОСОБА_1м. Полтава
до 1. ОСОБА_2 с. Горбанівка Полтавської області
2. закритого акціонерного товариства „Медтехніка” м. Полтава
3. ОСОБА_3м. Полтава
4. ОСОБА_4 м. Полтава
5. АКБ „Укрсоцбанк” в особі Полтавської філії
про відновлення порушеного права переважної купівлі акцій, визнання
недійсними угод по відчуженню акцій товариства, сертифікатів акцій та рішення загальних зборів закритого акціонерного товариства „Медтехніка”,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. м. Полтава до ОСОБА_2 с. Горбанівка Полтавської області, закритого акціонерного товариства „Медтехніка” м. Полтава,ОСОБА_3. м. Полтава, ОСОБА_4. м. Полтава та Полтавської філії АКБ „Укрсоцбанк” задоволено частково, визнано недійсними договори дарування акцій від 31.01.03 року, від 25.11.05 року та від 11.01.07 року. Водночас, вищезазначеним рішенням було поновлено позивачу право переважної купівлі акцій товариства, визнано недійсними договори купівлі-продажу акцій (перелік яких міститься в резолютивній частині рішення) в частині визначення прізвища покупців та переведено права і обов'язки покупця за цими договорами на ОСОБА_1. Крім того, оскаржуваним рішенням було зобов'язано незалежного реєстратора АКБ „Укрсоцбанк” провести перереєстрацію права власності на акції закритого акціонерного товариства „Медтехніка” на покупця ОСОБА_1. У задоволенні вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства „Медтехніка” від 22.02.2006 року позивачу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до вимог Закону України «Про господарські товариства», ст. 362 Цивільного кодексу України та ст. 81 Господарського кодексу України всі акціонери товариства мають однакове переважне право на придбання акцій цього товариства.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням місцевого суду, закритим акціонерним товариством „Медтехніка” до апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог.
Водночас, не погоджуючись із рішенням Октябрського районного суду м. Полтави, ОСОБА_2до суду апеляційної інстанції було подано за нормами ЦПК України апеляційну скаргу, в якій відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю.
В обґрунтування заявлених скарг закрите акціонерне товариство „Медтехніка” та громадянин ОСОБА_2 посилаються на порушення та невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, а також зазначають про неповне з'ясування судом всіх обставин справи в їх сукупності. Доводи відповідача-1 та відповідача-2 зводяться до порушення місцевим судом ст.ст. 114, 267, 362 Цивільного кодексу УРСР та Перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки на їх думку, поширення положень згаданих статей на відносини щодо переважного права акціонерів на купівлю акцій є необґрунтованим, а застосування ч.1 ст. 81 Господарського кодексу України у цьому випадку є безпідставним.
Крім того, закрите акціонерне товариство „Медтехніка” та ОСОБА_2 вказують на те, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до Інформаційно-методичного листа Верховного Суду України за № 1-5/218 від 06.02.2007 року апеляційні скарги та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів»не розглянуті апеляційними загальними судами, передаються для розгляду відповідним апеляційним господарським судам, виходячи з того, яким місцевим господарським судом підлягала б розгляду справа відповідно до положень вказаного Закону.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Медтехніка” прийнято до провадження.
Також, вказаною ухвалою апеляційного господарського суду було прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 та приєднано її до апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги відповідача-2 на рішення місцевого суду від 04.07.2008 року по справі № 2-274/08.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1. просили апеляційну інстанцію скарги закритого акціонерного товариства „Медтехніка” та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року по справі № 2-274/08 залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Справа розглядається після відкладення.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2008 року, було оголошено перерву до 17.11.2008 року.
Перед початком судового засідання учасниками апеляційного провадження відповідно до ст. 81-1 ГПК України не було подано клопотання стосовно здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
В липні 2006 року ОСОБА_1було подано до Октябрського районного суду м. Полтави позов до ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства «Медтехніка»,ОСОБА_3., ОСОБА_4. та Полтавської філії АКБ «Укрсоцбанк»про поновлення порушеного переважного права на придбання цінних паперів, визнання договорів відчуження акцій недійсними та визнання недійсним рішення загальних зборів. У подальшому позивачем було подано уточнення позовних вимог, згідно з якими останній просив визнати недійсними договори дарування акцій від 31.01.2003 року, від 25.11.2005 року та від 11.01.2007 року, а також договори купівлі-продажу акцій в частині найменування покупця акцій. Крім того, позивач просив суд визнати його покупцем акцій закритого акціонерного товариства «Медтехніка»за зазначеними вище договорами купівлі-продажу, зобов'язати незалежного реєстратора АКБ «Укрсоцбанк»здійснити перереєстрацію права власності на акції товариства за вищенаведеними договорами наОСОБА_1, а також перевести прості іменні акції в системі реєстру власників іменних цінних паперів закритого акціонерного товариства «Медтехніка»з особового рахунку ОСОБА_4 на особовий рахунок ОСОБА_1в кількості 20 543 акції та з особового рахунку ОСОБА_3на особовий рахунокОСОБА_1.
Водночас, ОСОБА_1 було заявлено вимогу про визнання недійсними сертифікатів акцій, виданих на ім'я ОСОБА_4. іОСОБА_3. та про визнання недійним рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Медтехніка»від 22.02.2006 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що він є акціонером закритого акціонерного товариства «Медтехніка»та його права, які передбачені Законом України «Про господарські товариства», ст. 362 Цивільного кодексу України, ст. 81 Господарського кодексу України було порушено.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (чинного на момент подання позову) кожна особа має право звернутися до суду для захисту свої порушених чи оспорюваних прав та обрати спосіб такого захисту.
Як вбачається із матеріалів справи, акціонерне товариство „Медтехніка”, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство „Медтехніка”, засновано організацією орендарів фірми „Медтехніка”. Статут товариства затверджено рішенням загальних зборів від 16.06.1994 року та зареєстровано Розпорядженням Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 1098р від 30.12.1994 року.
За період з 1999 року по 2006 рік закритим акціонерним товариством „Медтехніка” було проведено викуп акцій власної емісії та їх подальше розміщення, а саме їх реалізація ОСОБА_2. Крім того, деякими акціонерами товариства було відчужено належні їм акції відповідачу-1, відповідачу-3 та відповідачу-4. При цьому позивач, який є акціонером товариства та мав намір придбати акції інших акціонерів цього товариства у випадку їх відчуження, не був належним чином повідомлений про таке відчуження.
Як вбачається із зібраних у справі доказів, спірні договори купівлі-продажу акцій та дарування (крім договорів дарування від 31.01.2003 року та 25.11.2005 року) було укладено на протязі 1999-2006 років в простій письмовій формі, що не суперечить змісту ст. 47 Цивільного кодексу УРСР та ст. 209 Цивільного кодексу України, положення яких передбачають, що нотаріальне посвідчення угод (правочинів) обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі або домовленістю сторін. Жодним нормативним актом на момент укладення цих угод не було передбачено обов'язковість нотаріального посвідчення договорів. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази стосовно домовленостей сторін спірних договорів про обов'язковість нотаріального посвідчення.
За таких обставин, аналізуючи договори відчуження акцій закритого акціонерного товариства „Медтехніка”, колегія суддів, зазначає, що їх форма відповідає вимогам чинного законодавства, яке діяло на момент їх укладення.
Також, колегія суддів, погоджується з висновком Октябрського районного суду м. Полтави стосовно того, що всі акціонери товариства мають однакове переважне право на придбання викуплених власних акцій, а відтак відчуджувачі акцій за спірними договорами з метою дотримання прав акціонерів на першочергове придбання акцій були зобов'язані повідомити всіх акціонерів, в тому числі і позивача, про намір реалізувати акції товариства. Реалізувавши акції одному або декільком акціонерам без повідомлення про реалізацію інших акціонерів, відчуджувачі акцій порушили право всіх інших акціонерів товариства на придбання акцій.
Таким чином, при укладенні оскаржуваних договорів порушено вимоги ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України та ст. 362 Цивільного кодексу України, в частині визначення покупців акцій товариства.
Колегія суддів зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий суд дійшов вірного висновку, що договори на відчуження акцій підлягають визнанню недійсними в частині визначення покупця акцій.
Положеннями установчих документів товариства, які були чинними на момент укладення спірних договорів, а також законодавством України з 01.01.2004 року передбачено переважне право акціонерів на придбання акцій. Інших пропозицій від акціонерів на придбання акцій товариства не надходило, а наявних покупців було визначено неправомірно, тому право покупця переходить до позивача. При цьому, позивач зобов'язаний відшкодувати неналежним покупцям всі фактично сплачені ними грошові кошти за договорами купівлі-продажу акцій, а реєстратор зобов'язаний перереєструвати право власності на акції товариства шляхом списання акцій у зазначеній кількості з рахунків відповідачів та зарахування їх на рахунок позивача.
Апеляційний господарський суд з вищенаведеними висновками суду першої інстанції погоджується як законними і обґрунтованими, та такими, що підтверджені матеріалами справи. Жодних доказів на спростування цих обставин закритим акціонерним товариством „Медтехніка” та ОСОБА_2. суду апеляційної інстанції не надано.
Твердження закритого акціонерного товариства „Медтехніка” та ОСОБА_2 щодо незастосування місцевим судом наслідків спливу терміну позовної давності та ігнорування місцевим судом заяви про їх застосування, що передбачені ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а також про обізнаність позивача про укладення спірних договорів з 3 березня 1999 року, з посиланням на те, що позивач був посадовою особою товариства, а також підписував від імені товариства спірні договори купівлі-продажу акцій не може бути прийнято до уваги зважаючи на те, що, як вбачається зі змісту таких договорів позивач не був їх стороною, а дізнався про факт відчуження акцій лише після проведення загальних зборів акціонерів 22 лютого 2006 року. Саме під час проведення зазначених зборів ОСОБА_1 було отримано інформацію стосовно викупу головою правління -ОСОБА_2., а також акціонерами ОСОБА_4 таОСОБА_3. переважної більшості акцій закритого акціонерного товариства „Медтехніка”.
Слід зазначити, що відповідачами 1 та 2, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не було надано місцеву суду під час розгляду даної справи, а також апеляційному суду на обґрунтування поданих апеляційних скарг жодних доказів повідомлення позивача про продаж акцій.
Отже, враховуючи норми ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, апеляційний суд вважає, що строк позовної давності не сплинув.
Крім того, колегія судів вказує, що при укладенні договорів купівлі-продажу між Закритим акціонерним товариством «Медтехніка»та ОСОБА_2порушено ст. 62 Цивільного кодексу УРСР.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Цивільного кодексу УРСР (який був чинний на момент укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів закритим акціонерним товариством „Медтехніка” та ОСОБА_2.) представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.
Отже законом встановлено заборону укладення угод представником відносно себе особисто, або відносно іншої особи, представником якої він виступає.
Як свідчать зібрані у справі докази, на момент укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів між закритим акціонерним товариством «Медтехніка» та ОСОБА_2, останній обіймав посаду Голови правління товариства, тобто, був законним представником товариства, що виключає можливість укладення угод від імені закритого акціонерного товариства «Медтехніка»та ним особисто.
За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що спірні договори купівлі-продажу цінних паперів було укладено між закритим акціонерним товариством та ОСОБА_2 з порушенням норм ст. 62 Цивільного кодексу УРСР.
Згідно ст. 4 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені нею права. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права.
Відповідно до ч. 4 ст. ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат.
Як вбачається з п. 13 розділу VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1000 від 17.10.2006 року), при зміні імені (найменування) зареєстрованої особи реєстроутримувачем повинна бути здійснена заміна сертифіката. Водночас, відповідно до п. 14 розділу VII вказаного Положення внесення в систему реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів здійснюється реєстроутримувачем на підставі подання таких документів: передавального розпорядження, складеного від імені зареєстрованої особи (залишається у реєстроутримувача); сертифіката цінних паперів власника, який передає цінні папери (погашається та залишається у реєстроутримувача); оригіналу або нотаріально засвідченої копії цивільно-правового договору, яка підтверджує перехід права власності на цінні папери (залишається у реєстроутримувача); оригінали або копії документів, засвідчені в порядку, визначеному законодавством, які підтверджують правомірність участі та повноваження третіх осіб щодо внесення відповідних змін до системи реєстру від імені зареєстрованої особи (у разі укладання договору або подання документів до реєстроутримувача за участю третіх осіб).
Враховуючи, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а чинність вказаних сертифікатів і є перешкодою у реєстрації права власності позивача на акції шляхом отримання відповідного сертифікату, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсними сертифікатів акцій, виданих на ім'я ОСОБА_3та ОСОБА_4.
Водночас, колегія суддів, зазначає, що спори про визнання недійсними сертифікатів акцій відповідно до ст. 12 ГПК України підвідомчі господарським судам, оскільки фактично є справами, які виникають з корпоративних правовідносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами).
Що стосується необхідності компенсації відповідачам сум, які сплачено ними за спірними договорами, апеляційний господарський суд, зазначає, що місцевим судом не було забезпечено внесення грошових сум на депозитний рахунок суду у порядку передбаченому ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України. Проте, з метою дотримання прав відповідачів при переведенні прав покупця на позивача судом зобов'язано ОСОБА_1. відшкодувати неналежним покупцям всі фактично сплачені ними грошові кошти за договорами купівлі-продажу акцій.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог ( умов) дійсності правочину, до яких належать: законність змісту; наявність у сторін необхідного обсягу дієздатності; відповідність внутрішньої волі волевиявленню; спрямованість волі на реальне досягнення результату. Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України правочин не повинен суперечить вимогам ЦК, інших законів, в тому числі Господарського кодексу України, і інших нормативно-правових актів.
Водночас, як вбачається з доказів, які містяться в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні, відповідачами було порушено переважне право позивача на придбання акцій ЗАТ «Медтехніка», що передбачене ст. 81 Господарського кодексу України, а також п. 5.13 редакції статуту ЗАТ «Медтехніка», що затверджена загальними зборами акціонерів товариства 22.02.2006 року, п. 5.13 редакції статуту ЗАТ «Медтехніка», що затверджена загальними зборами акціонерів товариства 06.04.2004 року, п. 5.13 редакції статуту ЗАТ «Медтехніка», що затверджена загальними зборами акціонерів товариства 12.04.2000 року, п. 5.11 редакції статуту ЗАТ «Медтехніка», що затверджена загальними зборами акціонерів товариства 16.06.1994 року.
Отже, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції (ст. 103 ГПК України) та межі розгляду справи в апеляційній інстанції, суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, приходить до висновку про необхідність визнання договорів дарування акцій ЗАТ «Медтехніка», укладених 31.01.2003 р між ОСОБА_2. таОСОБА_3., 05.11.2005 року міжОСОБА_3. та ОСОБА_4. та 11.01.2007 року між ОСОБА_2. таОСОБА_3. недійсними з підстав, які передбачено ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, як таких, що суперечать ст. 362 Цивільного кодексу України, ст. 81 Господарського кодексу України та положенням Статуту ЗАТ «Медтехніка»стосовно переважного права акціонера на придбання акцій.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства від 22.02.2006 року, то колегія суддів зазначає, що в цій частині ОСОБА_2. та закритим акціонерним товариством „Медтехніка” рішення Октябрського районного суду м. Полтави не оскаржено.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 було заявлено вимогу про визнання рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства „Медтехніка” недійсним, оскільки в порушення Закону України „Про господарські товариства” та положення Статуту товариства його як держателя іменних акцій не було належним чином повідомлено про проведення зборів.
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про господарські товариства” проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом.
Згідно статуту закритого акціонерного товариства „Медтехніка” передбачено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально поштовим зв'язком.
Твердження ОСОБА_1. стосовно не повідомлення його про проведення загальних зборів у порядку передбаченому Законом України „Про господарські товариства” та установчими документами закритого акціонерного товариства „Медтехніка” спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема, листом із зазначенням порядку денного загальних зборів акціонерів та реєстром вихідної кореспонденції ЗАТ „Медтехніка” від 03.01.2006 року.
Отже, враховуючи недоведеність позовних вимог стосовно визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства „Медтехніка” від 22.02.2006 року, Октябрським районним судом м. Полтави правомірно відмовлено Слуцькому І.П. у їх задоволенні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року по справі № 2-274/08 відповідає вимогам чинного законодавства України, підстав для скасування чи його зміни не вбачається, тому апеляційні скарги ОСОБА_2 м. Полтава та закритого акціонерного товариства „Медтехніка” м. Полтава задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -103, 105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Медтехніка»м. Полтава на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року по справі № 2-274/08 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 м. Полтава на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року по справі № 2-274/08 залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Октябрського районного суду м. Полтави.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя О.М.Сибіга
Судді: О.М.Гаврилюк
С.М.Мельник
Дата відправки 18.11.08