ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 11/Б-664

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, м. Теребовля (вих. № 04/238 від 20.08.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2013 року

у справі № 11/Б-664

за заявою Управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, м. Теребовля

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас", м. Теребовля, вул. Шевченка,3, Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 00310580)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін: - не з'явилися;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

16.08.2013 року Господарським судом Тернопільської області (с. Півторак М.Є.) винесена ухвала у справі № 11/Б-664 за заявою Управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, м. Теребовля до боржника Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас", м. Теребовля, вул. Шевченка,3, Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 00310580) про визнання банкрутом, у відповідності до якої відхилено клопотання арбітражного керуючого (розпорядника майна) Окряка А.В. № 25/03/11/Б-664 від 25.03.2013 року про завершення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури у справі № 11/Б-664 щодо ВАТ "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас", м. Теребовля.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що комітет кредиторів не приймав рішення про введення наступних судових процедур, окрім того відсутність аналізу фінансової, господарської діяльності боржника, його положення на товарному ринку унеможливлює прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, м. Теребовля подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2013 року у справі № 11/Б-664, та прийняти нове рішення щодо введення ліквідаційної процедури ВАТ "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не взято до уваги те, що провадження у справі про банкрутство порушено ще у 2005 році, а на засіданні комітету кредиторів від 30.07.2013 року Управління ПФУ у Теребовлянському районі та ДПІ у Теребовлянському районі голосували за введення ліквідаційної процедури, відтак скаржник вважає, що вказані дії решти кредиторів спрямовані на затягування термінів завершення процедури ліквідації.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 16.09.2013 року справу за № 11/Б-664 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 11/Б-664 введено суддів Костів Т.С., Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 25.09.2013 року.

25.09.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

У судовому засіданні 02.10.2013 року учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відтак, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2013 року у справі № 11/Б-664 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому норми вказаного закону мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

29.09.2005 року ухвалою Господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого - Дідича Володимира Євгеновича.

01.11.2005 року у газеті "Голос України" № 206 (3706) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2006 року припинено повноваження розпорядника майна боржника - Дідича В.Є.; призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" - Окряка Анатолія Володимировича; затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання, або не заявлені взагалі.

25.03.2013 року на адресу господарського суду надійшло клопотання № 25/03/11/Б-664 розпорядника майна щодо завершення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури з метою проведення реалізації майна ВАТ "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" та погашення майнових вимог кредиторів боржника. Подане клопотання аргументоване тим, що за час процедури розпорядження майном заяв та пропозицій на укладення мирової угоди щодо погашення вимог конкурсних кредиторів, а також заяв на участь в санації боржника не надходило.

Розпорядником майна до матеріалів справи додано протокол засідання комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" від 22.03.2013 року з якого вбачається, що комітет кредиторів прийняв рішення щодо затвердження звіту розпорядника майна арбітражного керуючого Окряка А.В.; та уповноваження голови комітету кредиторів та розпорядника майна звернутися до господарського суду з клопотанням щодо продовження процедури розпорядження майном з метою пошуку інвестора та відновлення виробничої діяльності Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас", а також зобов'язано розпорядника майна проінформувати суд про прийняте рішення.

Як зазначено у звіті розпорядника майна, за час провадження у справі про банкрутство відчуження нерухомого майна не відбувалося, а проводилася реалізація готової продукції та списаного обладнання, а також обладнання яке не приймало участь у виробничому процесі. Пропозицій щодо відновлення діяльності підприємства не надходили, господарська діяльність товариства припинена. Відтак, погашення конкурсних вимог кредиторів та відшкодування витрат розпорядника майна можливе лише за рахунок реалізації майна боржника в межах ліквідаційної процедури.

На засіданні комітету кредиторів ВАТ "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" 30.07.2013 року прийнято рішення про проведення наступного засідання комітету кредиторів за результатами проведення судового засідання 06.08.2013 року щодо розгляду клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Окряка А.В. про перехід до ліквідаційної процедури.

Згідно п. 1-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у справі № 11/Б-664 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" знаходиться на стадії розпорядження майном, відтак при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство у новій редакції.

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень:

-схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

-відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації;

-подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником;

-подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

-подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

Колегія суддів звертає увагу на те, що процедура розпорядження майном триває з 2005 року, окрім того у відповідності до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року у справі № 11/Б-664, а згодом і ухвали Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012 року відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна продовжити строк процедури розпорядження майном.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею (ч. 4 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Ухвалами господарського суду Тернопільської області від 17.05.2013 року та 07.06.2013 року розпорядника майна зобов'язано надати аналіз фінансової, господарської діяльності боржника, його положення на товарному ринку станом на червень 2013 року та скликати збори кредиторів, в порядок денний яких внести питання, визначені п. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Станом на час винесення оскаржуваної ухвали вимоги суду розпорядником майна виконаними не були.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутнє рішення зборів кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, відсутній аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, а також інформація щодо інвестиційного становища боржника та становища боржника на ринку, що унеможливлює суд здійснити висновок про його неспроможність відновити платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 11/Б-664 від 16.08.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, м. Теребовля (вих. № 04/238 від 20.08.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2013 року у справі № 11/Б-664 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 07.10.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Плотніцький Б.Д.