Справа № 1-262/2008 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2008 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Лукінова К.С.
при секретарі Приходько Н.В.
з участю прокурора Маковецької Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покровське кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Киричкове Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий: останній раз 25.04.2003 р. Покровським районним судом Дніпропетровської області по ст.ст.185 ч.2, 194 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
13.06.2005 р. був притягнутий до кримінальної відповідальності по ст.395 КК України, 21.07.2005 р. кримінальну справу № 13051200 закрито на підставі ст.6 п.4 КПК України,
· по ст.191 ч.1, ст. 209 ч.1 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_1 згідно доручення, посвідченого 06.08.2007 року Орлівською сільською радою та зареєстрованого в реєстрі за № 224, був уповноважений ОСОБА_2 протягом п'яти років, тобто до 06.08.2012 року, отримувати належну останньому орендну плату за оренду земельних часток (паїв) розміром 6,771 га та 3,385 га, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 та розташовані на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, тобто ОСОБА_1, являючись особою, якій довірителем ввірено майно на час виконання доручення, скоїв умисні корисливі злочини при наступних обставинах.
Так, 30 червня 2008 року ОСОБА_1, на підставі вище зазначеного доручення, на території мехтоку ТОВ "Дружба", розташованого поблизу с. Орли Покровського району Дніпропетровської області, отримав орендну плату за оренду вказаних земельних часток (паїв) у вигляді 4,5 т. зерна ячменю, після чого в цей же день реалізував його невстановленим слідством особам за 2,7 тис. грн., заволодівши вирученими грошовими коштами.
Таким чином, ОСОБА_1, згідно доручення, наданого йому ОСОБА_2, на законних підставах отримав орендну плату за оренду земельних часток (паїв) у вигляді 4,5 т. зерна ячменю по ціні 1180 грн. за 1 т., а всього на загальну суму 5310 грн., тобто являючись особою, в віданні якої перебувало ввірене майно, всупереч п.3 ст.1006 Цивільного кодексу України, все одержане майно у зв'язку з виконанням доручення, довірителю негайно не передав, а розтратив його, реалізувавши на ринку, та заволодів вирученими грошовими коштами, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 5310 грн.
Крім цього, зазначені грошові кошти в розмірі 2,7 тис. грн., якими ОСОБА_1 заволодів шляхом розтрати майна, яке було йому ввірено, останній умисно використав на особисті потреби, у тому числі придбавши будматеріали та лікарські засоби, тобто легалізував (відмив) вказані грошові кошти, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, набувши право на дані кошти та в подальшому направивши їх в легальний оборот фінансової системи держави.
Підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та суду пояснив, що він взяв на пай в колгоспі 4,5 т. зерна і продавши його отримав 2700 грн. Земля по документам належить батькові. За заповітом земля, що належала його матері повинна була перейти у спадок до нього, але вийшло так, що він не зміг на той момент оформити спадщину, тому все спадкове майно оформили на батька. Він вирішив скористатися останньою можливістю та продав зерно, щоб отримати гроші, за які він перекрив дах на сараї та купував ліки. При першій же можливості він віддасть батькові борг. У вчиненому розкаюється.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що земля належить ОСОБА_4 Підсудний отримав орендну плату - зерно по довіреності в 4,5 тони за 2008 рік на два паї.
Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також наступними письмовими доказами:
- заявою ОСОБА_2 від 02.07.2008 року про заволодіння належним йому зерном ячменю, яке скоїв ОСОБА_1 (а.с.4);
- копією Державного акту на право приватної власності на землю, а саме: земельну ділянку площею 6,771 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району, на ім'я ОСОБА_2(а.с.13);
- копією Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 3,385 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району, на ім'я ОСОБА_2 (а.с.14);
- копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2007 р., згідно якого ОСОБА_2 успадкував ½ частки земельної ділянки площею 6.770 га, розташованої на території Орлівської сільської ради Покровського району (а.с.15);
- копією договору оренди земельної ділянки площею 3,385 га від 15.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Дружба" (а.с.16);
- копією договору оренди земельної ділянки площею 6,771 га від 01.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Дружба" (а.с.17);
- копією довіреності від 06.08.2007 року, згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 на отримання в ТОВ "Дружба" належної йому орендної плати за оренду земельної ділянки, строком на 5 років (а.с.18);
- довідкою управління агропромислового розвитку Покровської РДА про те, що біржова ціна на ячмінь станом на 03.07.2008 року становила 1100-1180 грн. (а.с.25);
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 про те, що у нього є дорослий син ОСОБА_1 У 2007 році він отримав у спадщину за законом земельну ділянку площею 6,77 га. Крім того, у нього у власності також перебуває земельний пай площею 3,385 га., але за усною домовленістю з сином ОСОБА_1, орендну плату з даного паю (розміром 3,385 га) отримує він. Обидва вказані земельні паї знаходяться в оренді у ТОВ "Дружба", про що між ним особисто та дирекцією ТОВ "Дружба" було укладено договори оренди. З ОСОБА_1 у нього існує усна домовленість про те, що він буде отримувати орендну плату за земельну ділянку площею 3,385 га., а орендну плату за земельну ділянку розміром 6,77 га. буде отримувати він. В зв'язку з тим, що він являється інвалідом та похилою людиною він самостійно отримувати орендну плату не може, тому 06 серпня 2007 року він видав сину довіреність, якою уповноважував на отримання всієї орендної плати за вказані вище земельні паї строком на 5 років. На вчинення будь-яких інших дій з майном, отриманим по довіреності, він ОСОБА_1 не уповноважував. Дана довіреність була засвідчена Орлівською сільською радою. Коли він видавав довіреність, то в усному порядку вони з ОСОБА_1 домовилися про те, що він отримає всю орендну плату, а потім передасть йому належну частину тобто, плату за ділянку розміром 6,77 га. У червні 2008 року ОСОБА_1 на мехтоку ТОВ "Дружба" отримав орендну плату за оренду земельних паїв за 2008 рік. Однак до цього часу ОСОБА_1 майно отримане як орендну плату, а саме: зерно ячменю в кількості близько 4,5 т. йому не передав. В послідуючому при розмові з ОСОБА_1, він йому пояснив, що отримане зерно ячменю він того ж дня продав на ринку в смт. Просяна Покровського району, а виручені за зерно гроші забрав собі та використав на власні потреби. Повернути йому зерно або гроші за дане зерно ОСОБА_1 відмовився та будь-яких обіцянок щодо відшкодування йому завданих збитків ОСОБА_1 йому не давав. В результаті дій ОСОБА_1 йому спричинено майнову шкоду в розмірі 2,5 тис. грн. Якщо ОСОБА_1 не відшкодує йому матеріальну шкоду до суду, то цивільний позов він заявить в суді (а.с.21).
Таким чином вину підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні доведено. Його дії слід кваліфікувати:
- за ст.191 ч.1 КК України - „Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”;
- за ст.209 ч.1 КК України - „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”.
По справі цивільний позов не заявлявся.
Переходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу підсудного.
ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою повністю визнав та щиросердно розкаюється в скоєному.
Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_1 слід обрати у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись с.ст.323,324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ст.191 ч.1, ст.209 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді:
- по ст.191 ч.1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;
- по ст.209 ч.1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією коштів отриманих злочинним шляхом.
На підставі ст. 70 КК України остаточно назначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією коштів отриманих злочинним шляхом.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний засіб підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в строк 15 діб до
Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя: