Справа № 2-1484/2008 р.
РІШЕННЯ
ІMЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2008 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Лукінової К.С.
при секретарі Приходько Н.В.
розглянувши у судовому засіданні в смт Покровське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Державного нотаріуса Покровської Державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В позовній заяві він послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку (пай) площею 2,94 га., згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (пай № 244). На випадок смерті його дружина заповіту не залишила.
В своєму позові позивач зазначив, що з 28.05.1997 року по 07.05.1999 року він відбував покарання у місцях позбавлення волі, в зв'язку з чим у встановлений законом 6-місячний строк не звертався до Покровської районної Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Також позивач зазначив, що після відбування покарання він також не звертався до Державної нотаріальної контори, скільки не знав про існування земельного паю за його померлою дружиною, а дізнався про нього навесні 2008 року з розмови з сусідами.
В своєму позові позивач також ставить питання про відновлення строку позовної давності в зв'язку з тим, що він зміг дізнатися про вказані в заяві факти тільки в 2008 році.
В ході розгляду справи позивач пояснив суду, що йому було відомо про існуючий земельний пай, оскільки за життя дружина йому казала про землю, однак не приділив цьому належної уваги, оскільки дружина займалася всіма документами. Після звільнення від відбування покарання він не оформляв на себе спірну земельну ділянку, оскільки в нього не було грошей та в зв'язку з тим, що він сплачував відшкодування шкоди за виконавчим листом. В своїх вільних поясненнях позивач пояснив суду, що саме він ховав свою дружину та знав про її смерть та в цей період часу знаходився в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, однак не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки будинок, в якому він мешкав разом з дружиною належав йому на праві приватної власності, а іншим спадковим майном він не цікавився. Також позивач зазначив, що його померлий брат приблизно 3-4 роки тому казав йому про існуючу земельну ділянку і про те, що її успадкував ОСОБА_2. Також він і раніше чув про цей земельний пай від сусідів та знайомих.
Приблизно в 2001 році позивач виїхав проживати до с. Чумаки Дніпропетровської області, де мешкає по теперішній час, та враховуючи те, що він літня людина, він не міг часто відвідувати смт. Покровське Дніпропетровської області для звернення до суду з позовом.
Також позивач пояснив, що буває в Покровському районі Дніпропетровської області приблизно один раз на 6 місяців, а може і частіше, ходить на могили до своїх рідних, спілкується там з сусідами, знайомими та родичами.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, виходячи з того, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до Державної нотаріальної контори та строк позовної давності, оскільки він є літньою людиною, починаючи з 2001 року постійно не мешкає в Покровському районі Дніпропетровської області та не мав грошей для звернення до суду з позовом та до Державної нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Інших доказів поважності причин пропуску строків прийняття спадщини та звернення до суду представник позивача не надав.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, пояснивши суду, що після того, як померла його сестра - ОСОБА_3, позивач знаходився на волі ще приблизно 3 місяці, та почав відбувати покарання в осені 1997 року. До того ж відповідач заперечував проти поновлення строку позовної давності, та просив про його застосування.
Відповідач суду пояснив, що його сестра - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті він бачив позивача, але не спілкувався з ним. Йому відомо, що КСП «Побєда» та його правонаступник - ТОВ «Колос» повідомляло позивача в 1999-2000 році про необхідність прийняття спадщини у вигляді земельного паю, однак позивач не з'являвся для оформлення необхідних документів, хоча і проживав в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області. Тому в 2002 році ним було оформлено Свідоцтво про право на спадщину та фактично прийнято спадкове майно у вигляді земельного паю.
Також відповідач пояснив суду, що він сплачує земельний податок на протязі всього часу.
Представник третьої особи - Покровської районної Державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду заяву з проханням розглядати справу без участі Покровської районної Державної нотаріальної контори, рішення винести на розсуд суду.
Справу розглянуто відповідно до ст.169 ЦПК України у відсутності третьої особи.
По справі оголошувалась перерва.
Після перерви від позивача надійшла заява, в якій він просить продовжувати розгляд справи без його участі, та просить вважати, що вся інформація щодо спірної земельної ділянки, що він отримував від знайомих та сусідів він вважав чутками та плітками та не надавав їм уваги, а достовірно йому стало відомо про земельний пай весною 2008 року.
В ході розгляду справи явка позивача в судове засідання була визнана судом обов'язковою.
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб 26.04.1961 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 12 ( а.с. 5).
Згідно копії свідоцтва про смерть від 17.07.1997 року, виданого Відділом реєстрації актів громадського стану Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено актовий запис № 126 (а.с. 7).
Згідно ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином спадщина відкрилася в день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ч.1, ч. 3 ст.. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який попустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 02.09.2008 року, пропустивши строк для прийняття спадщини більш ніж на 11 років.
В якості поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини позивач назвав його перебування в місцях позбавлення волі, а саме в УВП-80 УМВС України в Дніпропетровській області з 28.05.1997 року по 07.05.1999 року, відсутність коштів на оформлення спадщини, а також те, що він не знав, що у померлої ОСОБА_3 було наявне спадкове майно, а саме земельний пай. Також позивач зазначив, що з 2000 році не мешкає в Покровському районі Дніпропетровської області та в зв'язку з цим не міг часто їздити до смт. Покровське.
Однак дані твердження позивача не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та спростовуються наступним.
Згідно копії Довідки № 038196 від 07.05.1999 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений 28.05.1997 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст.. 101 ч. 1 КК України, відбував покарання у місцях позбавлення волі з 24.09.1997 року по 07.05.1999 року (а.с. 8).
Таким чином суд дійшов висновку про те, що на момент відкриття спадщини позивач проживав в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, що не заперечував і сам позивач.
Після повернення з місця позбавлення волі, позивач приблизно півроку мешкав в с. Романки Покровського району Дніпропетровської області разом зі своєю новою дружиною.
В матеріалах справи відсутні докази звернення в цей період часу позивача до суду або Державної нотаріальної контори для прийняття спадщини.
В своєму позові та в поясненнях позивач зазначив, що дізнався про своє порушене право тільки весною 2008 року, однак дана обставина не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи та повністю спростована показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що до 2001 року працювала секретарем ТОВ «Колос» яке є правонаступником КСП «Побєда», та добре знає як, кому і коли було надано земельні ділянки (паї). Вона особисто направляла листи на адресу ОСОБА_1 з проханням з'явитися до адміністрації ТОВ «Колос» для оформлення земельного паю на нього, як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 Дані листи свідок ОСОБА_6 направляла простою поштою, але їй відомо, що ОСОБА_1 їх отримував. До того ж, ОСОБА_6 пояснила, що бачила ОСОБА_1 на території с. Романки Покровського району в цей період часу та переказувала йому через сусідів, його брата та листоношу про необхідність з'явитися до ТОВ «Колос» для оформлення земельного паю. Дані дії вона проводила до кінця 2001 року, після чого вийшла на пенсію. Подальша доля спірного земельного паю їй не відома.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює листоношею 28 років, та обслуговує саме ту ділянку в с. Романки, де мешкав позивач. Вона підтвердила показання свідка ОСОБА_6 та пояснила, що дійсно відносила листи на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Колос» та їй відомо, що ним дані листи були отримані, оскільки ніяких скарг від ОСОБА_1про неотримання кореспонденції за весь цей час до поштового відділення не надходило.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суду пояснили, що після звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 постійно не знаходився на стаціонарному лікуванні, може знаходився у лікарні один раз, однак він дуже рідко появлявся в Покровському районі - приблизно раз на шість місяців, оскільки є літньою людиною. Вони особисто дізнались про існування земельного паю на початку 2008 року.
В ході розгляду справи позивач та його представник просили відновити строк позовної давності, вважаючи, що ними надано достатньо поважних причин її пропуску.
Відповідач заперечував проти відновлення позовної давності та просив про її застосування.
Суд вважає, що пропущений строк позовної давності відновленню не підлягає, оскільки згідно ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 довідався про порушення свого права на протязі 2001-2004рр., про що йому неодноразово повідомляли сусіди та померлий брат. В підтвердження поважності пропуску строку позовної давності позивач навів той довід, що в нього не було грошей на оформлення спадщини, та він вважає, що земля належить йому, а тому строк позовної давності не пропущений, інших доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові з усіх вище перелічених підстав.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 257, 261, 1268, 1270, 1272 ЦК України ст.215 ЦПК України, суд, -
вирішив :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Державного нотаріуса Покровської Державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: