Справа №:106/624/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Вільховий І.М.
№ провадження:22-ц/190/2620/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Підлісна І. А.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Підлісної І.А.,
суддів:Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 з позовом про стягнення майнової шкоди та збитків, заподіяних внаслідок скоєння 30.08.2010 року ДТП та пошкодження автомобіля «Fiat Croma». Позовні вимоги мотивовані тим, що за довіреностями з правом передоручення від власника ОСОБА_6 на підставі тимчасового реєстраційного талону, відповідач, керуючи автомобілем, скоїв наїзд на електричну опору. Пошкодженням автомобіля заподіяно шкоду у розмірі 23 755грн. 40 коп. Окрім цього, позивачем понесено витрати на оплату експертної оцінки автомобіля - 600грн., вартість зберігання автомобіля на штрафмайданчику - 420грн., послуги евакуатора - 500 грн. Позивач замість ОСОБА_7 був вимушений сплатити штраф у розмірі 630грн., який було накладено на ОСОБА_7 за скоєне адміністративне правопорушення. ОСОБА_9 від добровільного відшкодування шкоди ухиляється.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у рахунок компенсації матеріальних збитків - 23 755,40грн., судові витрати в сумі 366,80грн., витрати на проведення незалежного оцінювання вартості матеріальної шкоди спричиненого володільцю транспортного засобу в розмірі 600грн. послуги евакуатора в розмірі 500грн., а усього 25 222,20грн. Зобов'язано ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, передати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль «Fiat Croma», 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Вважає, що розмір майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля не підтверджений належними та допустимими доказами, якими визнаються висновки експертів (експертних установ). Спеціаліст - оцінщик транспортних засобів не є компетентним у визначенні розміру майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля. Суд невірно розподілив судові витрати при частковому задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, що з'явились до суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, зокрема, постанови Євпаторійського міського суду АР Крим від 3.09.2010 року та постанови Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2010 року, правильно у відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України встановлено вину відповідача в скоєнні ДТП, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль, що належить на праві власності позивачу (а.с.6, 63-65).
Дані обставини ОСОБА_7 не оспорюються.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підтвердження розміру майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля «Fiat Croma», позивачем надано звіт про оцінку Т3 від 29.10.2012 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 (а.с.21-28).
Згідно з висновком оцінщика майнова шкода, заподіяна власнику автомобіля «Fiat Croma», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо - транспортної події, яка сталася 30.08.2010 року, складає 23 755,40грн.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач на підтвердження розміру заподіяної йому майнової шкоди надав письмовий доказ - звіт про оцінку майна від 29.10.2012 року.
ОСОБА_7, яким заперечується розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, було заявлено клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29.04.2013 року таке клопотання було задоволено та призначена експертиза для встановлення розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Fiat Croma» (а.с.20).
Пленум Верховного Суду України в пункті 20 постанови № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснив, що оплата експертизи в цивільній справі проводиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
В період з 01.05.2013 року по 4.07.2013 року ОСОБА_7 не оплатив вартість експертизи, та листом від 04.07.2013 року справа була повернена до суду без виконання ухвали суду від 29.04.2013 року.
Відповідно до ч.1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір майнової шкоди, заподіяної майну позивача, становить 23755,40грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача з підстав ч.1 ст. 1166ЦК України.
ОСОБА_7 не надано в порядку ч.2 ст. 303 ЦПК України доказів, які б спростували правильність висновків суду.
Інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження.
В засіданні апеляційного суду був оглянутий оригінал звіту № 0709/12 від 29.10.2012 року про оцінку транспортного засобу, до якого додана ремонтна калькуляція № 231012-ШП, фототаблиця пошкодженого автомобіля, акт огляду транспортного засобу.
В звіті про оцінку зазначені дані про стаж, кваліфікацію суб'єкта оціночної діяльності, достовірність яких ОСОБА_7 не спростована.
Колегія суддів не може надати перевагу висновку експертного дослідження від 25.03.2013 року, який проведено на замовлення ОСОБА_7 після ухвалення судового рішення, оскільки не зазначено підстав, передбачених ч.2 ст. 303 ЦПК України, для прийняття цього нового доказу.
Окрім цього, висновок від 25.03.2013 року, який виготовлено за заявою відповідача у справі, не містить даних, в чому є неправильним звіт оцінки, який проводився раніше позивачем з метою визначення розміру майнової шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції правильно визначив характер спірних відносин між сторонами, вірно застосував норми матеріального права, що їх регулюють, всебічно, повно й об'єктивно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно дослідив матеріали справи, надав їм належну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, які мають правове значення, апеляційна скарга не містить.
Згідно з ч 1 ст 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Що стосується доводів ОСОБА_7 про неправильність визначення судом першої інстанції розмір судових витрат, які були з нього стягнені з підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
З ОСОБА_7 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 248,55грн., пропорційно до стягненої суми майнової шкоди та збитків (23755,40+600+500) (а.с.1).
Згідно з ч 1 ст 303 ЦПК України
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2013 року змінити. Зменшити стягнуту з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму судових витрат до 248 грн.55коп., а загальну суму - зменшити з 25222грн. 20 коп. до 25103грн.95 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Підлісна І.А. Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А.