Справа № 415/411/13-к
Провадження № 11кп/782/1276/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Рубльової О.Г.
суддів - Рябчун О.В., Стороженко С.О.
за участю: секретаря - Подройко Н.А., Пундор А.О.
прокурора - Тимошевської Л.В., Дронової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу, доповнення до апеляції прокурора прокуратури м. Лисичанська Луганської області та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1
на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 01 серпня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вказаним вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Березняки Пермської області РФ, громадянка України, не працююча, раніше не судима, освіта базова вища, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-
визнана винною та засуджена за ст. 122 ч.1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради 1161 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 36 (тридцять шість) коп.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) грн. 72 (сімдесят дві) коп. в рахунок стягнення матеріальних збитків та 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. в рахунок стягнення моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що 08 грудня 2012 року приблизно о 10 годині, знаходячись на ринку, розташованому на кварталі Ленінського комсомолу по вулиці Орджонікідзе в місті Лисичанськ, біля магазину «Брусниця», маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_1 не менше п'яти ударів скалкою по руках та голові, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ліктьової кістки в нижній 1/3 без зміщення, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв, садна голови, обширної підшкірної гематоми правого передпліччя, підшкірної гематоми лівого променевозап'ястного суглобу, підшкірної гематоми в правій половині грудної клітини, гематоми обох верхніх кінцівок, забою обох передпліч, що у своїй сукупності відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження.
На вирок суду подана апеляційна скарга прокурором прокуратури м. Лисичанська Луганської області, в якій просить вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 01.08.2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої; постановити новий вирок, призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки; в іншій частині вирок суду залишити без змін. Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь і характер суспільної небезпеки злочину, вчиненого засудженою, а саме те, що ОСОБА_2 вчинила умисне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Спричинену шкоду ОСОБА_2 не відшкодувала, тобто наведені доводи свідчать про необхідність призначення обвинуваченій більш суворого покарання. Відповідно до п. 2 ст. 409 КПК України, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого є підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції. В доповненнях до апеляції прокурор просить ухвалити новий вирок, зазначити у мотивувальній частині вироку обтяжуючі обставини - скоєння злочину у відношенні особи похилого віку, у пом'якшуючих обставинах виключити часткове визнання вини.
На вирок суду подана апеляційна скарга потерпілим ОСОБА_1, в якій просить вирок Лисичанського міського суду від 01.08.2013 року змінити, призначивши ОСОБА_2 більш суворе покарання та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у сумі 5532,06 грн. та моральну шкоду у сумі 80000,00 грн. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, вказує, що в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнав з'явлення із зізнанням, щире каяття, часткове визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, але обвинувачена ОСОБА_2 не з'являлась із зізнанням і не сприяла активному розкриттю злочину. Також вона не прийняла жодних зусиль щодо компенсації матеріальної шкоди , яку завдала йому своїми протиправними діями. Вважає, що моральна шкода, яку завдала йому обвинувачена ОСОБА_2 не відповідає принципу розумності та справедливості, тривалості душевних та фізичних страждань, пов'язаних з травмою і має бути значно вище ніж 15000 грн.
Кваліфікацію скоєного учасники справи не оскаржують.
Після докладу судді матеріалів справи були заслухані учасникі процесу, перевірені усі докази в межах апеляцій, вивчені дані про особу ОСОБА_2
Прокурор підтримав свою апеляцію та доповнення до неї, просив вирок суду скасувати та постановити вирок апеляційної інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_2 за ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки.
Потерпілий ОСОБА_1 підтримав доводи апеляції та просив призначити ОСОБА_2 більш суворе, реальне покарання та стягнути з неї матеріальну шкоду у сумі 5532,06 грн. та моральну шкоду у сумі 80000,00 грн.
Обвинувачена ОСОБА_2 просила вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляцій та доповнення до апеляції прокурора, вважає, що апеляцію прокурора прокуратури м. Лисичанська Луганської області та апеляцію потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково з наступних підстав.
Обвинувачена ОСОБА_2 в суді першої інстанції вину у скоєнні злочину визнала повністю, крім цього її вина підтверджується сукупністю доказів, викладених у вироку суду, а саме:
- поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 08 грудня 2012 року приблизно о 10 годині він знаходився біля прилавку на ринку, який розташований на кварталі Ленінського комсомолу м. Лисичанська напроти магазину «Брусниця», де в нього з продавцем сталась словесна сварка, в ході якої вона ліктем вдарила його у бік, від чого він впав під палатку, яка була розташована напроти та вдарився головою об металевий прилавок. Після чого продавець намагалась підійняти його та нанесла близько 5 ударів скалкою по руках. Матеріальну шкоду не відшкодовано;
- поясненнями свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що 08 грудня 2012 року приблизно о 10 годині знаходячись біля торгівельного прилавку до ОСОБА_2 підійшов малознайомий їй чоловік похилого віку та став розглядати клейонки. ОСОБА_2 зробила зауваження покупцю, щоб той не торкався руками за товар, так як вона йому продавати нічого не буде, на що чоловік не відреагував. ОСОБА_2 відштовхнула чоловіка від себе, після чого той впав. Чи вдарився він головою вона не бачила, але хвилини дві чоловік просидів на землі. ОСОБА_2 злякавшись підбігла до чоловіка та запитала, чи не зле йому, але той вскочив на ноги, схопив її за плечі та почав нецензурно висловлюватись у її адресу. Після чого ОСОБА_2 схопила з прилавку скалку та декілька разів вдарила чоловіка по руці, від чого той втік.
Факт спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 480 від 25.12.2012 року.
Таким чином, фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції відповідають матеріалам кримінального провадження, є достовірними та підтверджуються доказами, викладеними у вироку суду.
Доводи потерпілого ОСОБА_1 про невідповідність висновку суду, викладеного у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.
Колегія суддів вважає, що міра покарання призначена обвинуваченій ОСОБА_2, не відповідає вимогам ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В апеляціях обґрунтовано зазначено, що ОСОБА_2 призначено покарання фактично без урахування її особи та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не з'являлася із зізнанням, частково визнала вину та не сприяла активному розкриттю злочину, також вона не прийняла жодних зусиль щодо компенсації матеріальної та моральної шкоди потерпілому.
Також колегія суддів приймає до уваги обставини скоєння злочину людині похилого віку, завдані скалкою тілесні ушкодження у громадському місці, з використанням незначного приводу.
Суд першої інстанції у вироку не навів переконливих доводів щодо призначення ОСОБА_2 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2 колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, по справі не встановлено, але судова колегія враховує похилий вік потерпілого ОСОБА_1
На підставі ч. 4 ст. 403 КПК України внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається, а тому доповнення до апеляції прокурора задоволенню не підлягають, тому що ці доповнення обтяжують становище обвинуваченої.
Крім того, колегія суддів вважає, що стягнення матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 у сумі 1690 грн. 72 коп. з обвинуваченої ОСОБА_2 підтверджується наданими суду матеріалами, а стягнення моральної шкоди у сумі 15000 грн. призначена судом першої інстанції з урахуванням принципу розумності та справедливості, виходячи з тривалості душевних та фізичних страждань потерпілого ОСОБА_1, пов'язаних з травмою, підстав для стягнення з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 більшої суми колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного судом покарання ОСОБА_2
Також судова колегія вважає, що підстав для застосування вимог ст. 75 КК України відносно ОСОБА_2 немає.
З урахуванням викладеного апеляція прокурора прокуратури м. Лисичанська Луганської області та апеляція ОСОБА_1 в частині призначення більш суворого покарання ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 405, 419 КПК України колегія суддів -
З А С У Д И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Лисичанська Луганської області та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 01 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання.
ОСОБА_2 визнати винною за ст. 122 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області.
Обчислювати строк початку відбування покарання ОСОБА_2 з 08 жовтня 2013 року.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: