Справа № 347/1225/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., з участю адвокатів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03.01.2013 року №ІФ 082130031528, визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, виданих відділом містобудування, архітектури Косівської РДА №10 від 17.12.2012 року, зобов'язання відповідачки ОСОБА_6 привести квартиру №3 у попередній стан відповідно до плану будинку, стягнення судових витрат,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися в суд з даним позовом до відповідачки та третіх осіб.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 позов підтримали та суду пояснили, що вони є власниками та жителями багатоквартирного будинку АДРЕСА_3. Власником квартири №3 в цьому ж багатоквартирному будинку, є відповідач - ОСОБА_6, згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2012 року. Дана квартира раніше належала ОСОБА_7, якому рішенням тринадцятої сесії Косівської міської ради від 04.06.2009 року за № 1.8.-30/2009 було надано дозвіл на перевід даної квартири №3 з житлового в нежитлове приміщення, яке нами оскаржено. Вирішення даного спору не закінчено, так як справа №2-а-69/2010 знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді. В кінці січня 2013 року відповідач ОСОБА_6 у купленому нею приміщенні квартири №3 розпочата будівельні роботи по реконструкції квартири під непродовольчий магазин. Своїми діями відповідач порушує їхні права, як власників, оскільки їхня частина будинку є суміжною з квартирою ОСОБА_6, горище і покрівля будинку є спільною власністю. Дії ОСОБА_6 вважають незаконними, які здійснює без їхньої згоди, чим порушуються їхні права, свободи та інтереси. На підтвердження права на виконання ОСОБА_6 будівельних робіт по реконструкції квартири під непродовольчий магазин, відповідачка посилається на отримання нею 21.11.2012 року Декларації на початок виконання будівельних робіт, яка розроблена на замовлення позивача головним архітектором проекту ОСОБА_8, на підставі виданих третьою особою відділом містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації містобудівних умов №10 від 17.12.2012 року та зареєстрованої в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03.01.2013 року №ІФ 082130031528 В.І. Кобшіянським. Вважають, що дана декларація відповідачкою подана і зареєстрована незаконно і підлягає визнанню недійсною з наступних підстав. При заповненні вищезазначеної декларації ОСОБА_6 були умисно зазначені неповні та недостовірні дані. Так відповідачкою в декларації зазначено, про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані відділом архітектури та містобудування, відповідно до клопотання відповідачки на ім'я районного архітектора ОСОБА_10 від 17.12.2012 року. Про те, додатки вказані в даному клопотанні до відділу містобудування і архітектури - відсутні. Відсутній і договір сервітутного землекористування №69 від 24.10.2012 року, про який зазначено в містобудівних умовах і обмеженнях графі "5" загальних даних, що підтверджується відповіддю Косівської міської ради від 29.04.2013 року за №354. В даній відповіді Косівська міська рада стверджує, що від відповідачки ОСОБА_6 ніяких заяв з приводу надання в

користування ідеальної частки землі на розгляд міської ради не надходило, а тому договір сервітутного користування не укладався, а тому ніякого договору землекористування ОСОБА_6 не існує, а містобудівні умови видано незаконно. В порушення наказу Мінрегіону від 07,07.2011 року №109 зареєстрованого у Мінюсті України 22.07.2011 року за №912/19650, орган містобудування та архітектури Косівської РДА, в день подання клопотання, видає ОСОБА_6 містобудівні умови та обмеження не перевіривши, як це передбачено законом, відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації державним будівельним нормам та правилам, а саме в графі "7" загальних даних містобудівних умов та обмежень вказано, що цільове призначення земельної ділянки, для обслуговування квартири, а отже не було жодної зміни цільового призначення земельної ділянки, як передбачено чинним законодавством. А той факт, що земельну ділянку ОСОБА_6 має намір використовувати не за призначенням, проігнорували, хоча це є грубим порушенням вимог чинного законодавства. В графі "10" загальних даних містобудівних умов та обмежень земельної ділянки загальна площа об'єкта будівництва 119,33 м.кв., в той час як згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2012 року, загальна площа квартири становить 53,7 м.кв., що виходить далеко за межі власності квартири ОСОБА_6 і що є грубим порушенням їхніх прав, свобод та інтересів, як співвласників житлового будинку та власників суміжної квартири, як це передбачено чинним законодавством. Проте відділ архітектури і містобудування проігнорував і це порушення, хоча у відповідності до ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року під час організації та виконання будівельних робіт, не повинні бути порушенні права та інтереси суміжних землекористувачів, також власників будинків і споруд. ОСОБА_6, маючи намір незаконно здійснити реконструкцію квартири №3, не отримала їхнього погодження та письмової згоди, як співвласників будинку та власників суміжної квартири, та не надала їхню письмову згоду до відділу архітектури та містобудування, який в свою чергу не перевірив наявності у ОСОБА_6 їхньої письмової згоди. Про свої наміри по здійсненнї будівельних робіт по реконструкції квартири, яка є суміжною з їхньою, відповідач їх не повідомляла, їхні інтереси не врахувала і письмової згоди від них не отримувала, що є порушенням Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572. Не враховано органом архітектури і містобудування та не перевірено того факту, що переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянину на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради. ОСОБА_6 із заявою до Косівської міської ради з приводу проведення будівельних робіт по переобладнанню під магазин квартири №3 не зверталася і рішення по даному питанню не приймалося, що підтверджується. Власником квартири №3 ОСОБА_6 не отримано та не представлено акту чи іншого належного висновку, щодо непридатності квартири №3 для проживання та відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни функціонального призначення даного приміщення з подальшим переведенням його в нежитлове. Просять позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що при одержанні декларації про початок виконання будівельних робіт нею дотримано всіх вимог чинного законодавства, отримано погодження всіх інстанцій, а тому вважає позов безпідставним та просить в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи - відділу містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що в своїй діяльності Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області керується: ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від

23.05.2011 року, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єктів архітектури; Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011, який визначає порядок виконання будівельних робіт та іншими нормативно-правовими актами. Згідно п. 8 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 реєстрацію декларації проводить Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації (абз.1 п. 9 Порядку). Відповідно до абз. 4 п. 9 Порядку, замовник, згідно із законом, відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Відповідно до п. 10 Інспекція протягом 5-ти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє тільки повноту даних, зазначених у декларації. Крім того згідно Додатку 2 Порядку, замовнику відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у декларації, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації з порушенням вимог, визначених проектною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами, встановлена відповідальність відповідно до закону. Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, у Інспекції були відсутні правові підстави та повноваження щодо відмови ОСОБА_6 у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Інспекції наявний тільки другий примірник декларації, поданий замовником ОСОБА_6 Просять розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Як вбачається з матеріалів справи 27.05.2009 року виконавчим комітетом Косівської міської ради прийнято рішення про повернення дозвільному центру Косівської РДА матеріалів про надання дозволу на перевід з житлового в нежитловий фонд та переобладнання під магазин квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_7 в зв'язку з відсутністю погодження співмешканців будинку та відсутністю комплексного технічного висновку.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено загальні повноваження сільських, селищних, міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Конституцією України, ні Законом України «Про місцеве самоврядування», ні іншими законодавчими актами не надано міським радам повноважень щодо вирішення питань про переведення квартир з житлового фонду в нежитловий.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Разом з тим, частиною 7 зазначеної статті встановлено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» однією із основних вимог до містобудівної діяльності є урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що у виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватись за рішенням виконавчого комітету обласної і міської ради народних депутатів.

Згідно з чинним Житловим кодексом Української РСР житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян. Виконання робіт з перебудови та перепланування житлових приміщень у багатоквартирних будинках із подальшим використанням їх як нежитлових приміщень повинно здійснюватися за згодою співвласників будинку та без обмеження їх інтересів та житлових прав.

Ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України передбачає, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Порядок та умови надання дозволу па виконання будівельних робіт з реконструкції встановлено Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 року № 273.

Зазначене Положення обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Чинним законодавством передбачено порядок розгляду виконавчими комітетами міських рад питань щодо переведення квартир в нежитловий фонд (з обов'язковим зазначенням функціонального призначення) з подальшим проведенням реконструкції таких квартир.

Проте дотримання порядку розгляду вказаного питання не перевірялось.

Крім того, не було перевірено чи мають квартири позивачів та відповідачки спільні огороджувальні конструкції (внутрішні перегородки, спільні плити перекриття) по периметру квартир, зміна яких, у разі переведення квартири третьої особи до об'єктів нежитлового фонду та подальшому проведенні реконструкції, може призвести до порушення цілісності будинку, тобто до порушення права власності позивача.

Твердження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, зазначені у письмовому поясненні №7/9/05-3/1061 від 22.05.2013 року (а.с. 70-71) про те, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, у Інспекції були відсутні правові підстави та повноваження щодо відмови ОСОБА_6 у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, повністю спростовуються постановою Львівського апеляційного адміністративного суду №29425/10 від 13.06.2013 року (а.с. 212-215).

Таким чином, вище наведені обставини в сукупності дають суду підстави вважати позовні вимоги в частині визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03.01.2013 року №ІФ 082130031528 абсолютно правомірними.

Це також підтверджується доказами, викладеними у мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду №29425/10 від 13.06.2013 року, яка має при вирішенні даного спору преюдиційне значення.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, виданих відділом містобудування, архітектури Косівської РДА №10 від 17.12.2012 року, зобов'язання відповідачки ОСОБА_6 привести квартиру №3 у попередній стан відповідно до плану будинку, то в їх задоволенні слід відмовити, так як позивачами не надано відповідних доказів, таких доказів не здобуто в ході з'ясування обставин справи та по справі не проводилось жодної технічної експертизи, оскільки для вирішення вище зазначених позовних вимог потрібні спеціальні знання, якими суд не володіє.

На підставі наведеного, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 319, 382 ч. 2, 383 ЦК України, ст.ст. 6, 7, 8, 152 ЖК України, Наказу Мінрегіону від 07.07.2011 року №109 зареєстрованого в Мінюсті України 22.07.2011 року за №912-19650, ст. 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року, ст. 5 ЗУ «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, ст. 41 Конституції України, та керуючись ст.ст. 213 - 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати недійсною декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03.01.2013 року №ІФ 082130031528.

Стягнути з ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_5 та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в

Івано-Франківській області в солідарному порядку на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_2 228 (двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року про заборону ОСОБА_6 проводити будівельні роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_3, яка належить їй на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 948 від 22.10.2012 року - скасувати після вступу рішення в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Турянський І.Є.