Справа № 1-23

 2008 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

5 листопада 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області -

одноособово суддя - Березень Ю. В.

при секретарі - Кудіній А. Р.

з участю прокурора - Ризьо Л. А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 126 КК України;

 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого

у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 126 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України; -

В С Т А Н О В И В :

 6 березня 2006 року біля 19 години ОСОБА_3. за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4. з корисливих мотивів з проникненням у сховище шляхом зриву навісного замка таємно викрали зі складу мостових конструкцій станції Тутовичі Львівської залізниці дев'ять металевих кутників розміром 90х90 мм довжиною 1,8 м кожен вартістю 47 грн. 82 коп. на суму 430 грн. 38 коп., дев'ять металевих кутників розміром 90х90 мм довжиною 2,53 м кожен вартістю 67 грн. 21 коп. на суму 604 грн. 89 коп., а всього викрали чуже майно на загальну суму 1035 грн. 27 коп., викраденим розпорядились на власний розсуд.

13 березня 2006 року ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на станції Тутовичі Львівської залізниці групою осіб, бажаючи помститись за повідомлення про вчинення крадіжки, з метою залякування застосували до ОСОБА_6 насильницькі дії, які мали характер мордування, що виразилось в завданні ударів по тулубу та нанесення термічних опіків розжареною металевою коцюбою.

Вина ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, які у судовому засіданні вину в інкримінованих їм діяннях визнали повністю та щиро розкаялись, підтверджується їх визнавальними показаннями, в яких підсудні кожен окремо повно та детально пояснили про обставини вчиненого.

Вина підсудних повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6. про те що 6 березня 2006 року з вагончика - складу мостових конструкцій станції Тутовичі Львівської залізниці, який знаходився під його охороною, було зірвано навісний замок, про що він доповів начальству. В подальшому було виявлено нестачу 18 металевих кутників. 13 березня 2006 року ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на станції Тутовичі по місцю його проживання завдали йому безліч ударів по тулубу та нанесли термічні опіки розжареною металевою коцюбою.

Виявлені у ОСОБА_6. ознаки побиття підтвердив свідок ОСОБА_7, який також зазначив, що бачив 13 березня 2006 року біля потерпілого підсудних.

Протоколом від 10 березня 2006 року огляду місця події - складу мостових конструкцій станції Тутовичі Львівської залізниці, протоколами від 12 березня 2006 року добровільної видачі ОСОБА_4. та ОСОБА_3. металевих кутників.

Вартість викрадених кутників визначена довідкою Сарненської дистанції колії від 10 березня 2006 року.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище; дії ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 також кваліфікуються за ч. 2 ст. 126 КК України як мордування, вчинене групою осіб з метою залякування потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним діянь, особи підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які за місцем проживання характеризуються позитивно, особу підсудного ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується посередньо, як пом'якшуючі покарання підсудних обставини приймає щире каяття, обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Призначити покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4. необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, слід у виді позбавлення волі та обмеження волі за кожен із вчине­них ними злочинів відповідно, ближче до нижньої межі санкції статей, остаточне покарання кожному визна­чити у відповідності до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість злочинів, особи винних та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засуд­жених без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування пока­рання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та прокладенням на обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

 Покарання підсудному ОСОБА_5., необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, слід призначити у виді обмеження волі - більш м'якого альтернативного покарання серед передбачених санкцією ч. 2 ст. 126 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5. вчинив злочин, який не відноситься до тяжких, є потерпілими від наслідків Чорнобильської катастрофи, має на утриманні неповнолітню дитину, він підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі п.п. ”б”, "ж" ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19.04.2007 року.

Суду ОСОБА_5. подав заяву, в якій зазначив, що згоден із застосуванням амністії.

 Запобіжний захід засудженим - підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу слід залишити попередній.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 126 КК України, призначивши покарання

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

за ч. 2 ст. 126 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 126 КК України, призначивши покарання

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

за ч. 2 ст. 126 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки;

Відповідно до п.п. "б", ”ж” ст. 1 Закону України “Про амністію“ від 19 квітня 2007 року ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази - 18 металевих кутників залишити Сарненській дистанції колії, металеву кочергу - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 Суддя: