Справа №:105/1732/12Головуючий суду першої інстанції:Холкіна Г.І.
№ провадження:22-ц/190/5287/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Синельщікової О.В.
суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання про стягнення заборгованості по заробітній платі,
за апеляційною скаргою Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 до Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено.
Стягнено з Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2006 року по 15 жовтня 2011 року у розмірі 47.619 грн.
Стягнено з Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання на користь державного бюджету м. Джанкой судовий збір у розмірі 476 грн. 19 коп.
В апеляційній скарзі відповідач Азовське Кооперативне заготівельно-виробничого об'єднання ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав належної оцінки доказам, які підтверджують, що для позивача був встановлений неповний робочий час та неповна заробітна плата, а саме: заявам позивача, наказам про прийняття на роботу, про переведення, про встановлення неповного робочого часу, табелям робочого часу. Також, посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що, згідно з відомостями виплати заробітної плати, позивач отримав заробітну плату за весь час роботи. Крім того, зазначає, що позивачем не заявлялися вимоги про стягнення остаточного розрахунку, отже суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги статті 11 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, працюючи у відповідача комірником, не отримував заробітну плату з січня 2006 року до свого звільнення з роботи - 15 жовтня 2011 року, і стягнув суму заборгованості по заробітній платі за весь цей час, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у кожний період вказаного строку.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції не повно і неправильно встановив обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, припустився порушень норм матеріального і процесуального права.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 з 03 серпня 1987 року працював на посаді товарознавця тваринницької сировини Азовського коопзаготпрому, з 01 липня 1990 року був переведений старшим комірником, а з 02 січня 2009 року переведений комірником на 0,5 ставки.
Наказом № 2 від 15 жовтня 2011 року позивач звільнений з роботи з Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання за статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з положень статті 34 Закону України «Про кооперацію», яка встановлює, що трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку. Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством.
Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавств про оплату праці» роз'яснив, що особливості оплати праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством про ці суб'єкти господарювання, їх статутами та іншими нормативно-правовими актами. За відсутності такого врегулювання спори про оплату праці вирішуються на підставі положень Кодексу законів про працю України та прийнятих відповідно до нього актів законодавства України.
Із матеріалів справи вбачається, що у вказаний період заробітна плата позивачу нараховувалася і виплачувалася, виходячи із існуючого на відповідний період розміру мінімальної заробітної плати, пропорційно відпрацьованому часу, що відповідає трудовому законодавству.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94, частини 1 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Ті обставини, що оплата праці була встановлена позивачу у розмірі мінімальної заробітної плати, а працював він на умовах неповного робочого дня за його згодою, підтверджуються наказом № 3 від 02 січня 2009 року про переведення його на 0,5 ставки (а.с.6), табелями обліку робочого часу, складеними в Азовському Кооперативному заготівельно-виробничому об'єднанні по місяцям спірного періоду, копії яких додані до апеляційної скарги і досліджені судом апеляційної інстанції відповідно до вимог частини 2 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно табелів обліку робочого часу ОСОБА_6 відпрацював:
2006 рік
у січні, лютому місяцях - по 20 робочих днів/40 годин, і йому нарахована заробітна плата за відпрацьований час 88,05 грн. і 87,50 грн. відповідно (а.с.127-128);
у березні місяці - 22 робочі дні/40 годин, нараховано 88 грн. (а.с.129);
у квітні, травні місяцях - по 19 робочих днів/38 годин, нараховано по 87,59 грн. (а.с.130-131);
у червні, липні, серпні, вересні, грудні місяцях - по 21 робочому дню/42 години, нараховано 88,05 грн. і по 87,50 грн. (а.с.132-135, 138);
у жовтні, листопаді місяцях - по 22 робочі дні/44 години, нараховано по 87,50 грн. (136-137);
2007 рік
у січні, лютому, квітні, червні, вересні місяці - по 20 робочих днів/40 годин, нараховано по 100 грн. і по 105 грн. (а.с.139-140, 142, 144, 147);
у березні, грудні місяцях - по 21 робочому дню/42 години, нараховано 100 грн. і 105 грн. (в.ч.141, 150);
у травні місяці - 19 робочих днів/38 годин, нараховано 105 грн. (а.с.143);
у липні, серпні місяцях - 22 робочих дні/44 години, нараховано по 105 грн. (а.с.145, 146);
у жовтні місяці - 23 робочі дні/46 годин, нараховано 105 грн. (а.с.148);
2008 рік
у січні, лютому, квітні місяцях - по 21 робочому дню/42 години, нараховано по 105 грн. (а.с.151, 152, 154);
у березні, червні, серпні, листопаді місяцях - по 20 робочих днів/40 годин, нараховано по 105 грн. (а.с.153, 156, 158, 161);
у травні місяці - 19 робочих днів/38 годин, нараховано 105 грн. (а.с.155);
у липні, жовтні, грудні місяцях - по 23 робочі дні/46 годин, нараховано по 105 грн. (а.с.157, 160, 162);
у вересні місяці - 22 робочі дні/44 години, нараховано 105 грн. (а.с.159);
2009рік
у табелях за січень, лютий, червень місяці зазначено, що позивачем відпрацьовано по 2 робочі дні/4 години і нараховано по 15,25 грн. (а.с.164, 165, 168); у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за січень - 100,45 грн., лютий - 99,01 грн., червень - 99,97 грн. (а.с.17);
у березні, квітні місяцях - по 3 робочі дні/6 годин, нараховано по 21,78 грн. (а.с.165,166); у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за березень і квітень - по 106,26 грн. (а.с.17);
у табелях за травень, серпень, жовтень, листопад місяці позивачу не проставлено кількості відпрацьованих робочих днів і годин (а.с.167, 170, 172, 173); у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за травень - 84,72 грн., решта - 0,00 грн. (а.с. 17);
у липні місяці - відпрацьовано 23 робочі дні/46 годин, нараховано 152,50 грн. (а.с.169);
у вересні місяці - 22 робочі дні/44 години, нараховано 152,50 грн. (а.с.171);
у грудні місяці - 4 робочі дні/8 години, нараховано 26,52 грн. (а.с.174);
2010 рік
у січні, червні місяцях - по 5 робочих днів/5 годин, нараховано 30,56 грн. і 24,40 грн. (а.с.175, 180); у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за червень - 83,92 грн., решта відомостей співпадає (а.с.17);
у лютому місяці - 20 робочих днів/20 годин, нараховано 110 грн. (а.с.176);
у березні, липні місяцях - по 22 робочі дні/22 години, нараховано по 110 грн. (а.с.177,181);
у квітні місяці - 21 робочий день/21 годину, нараховано 110 грн. (а.с.178);
у травні місяці - 1 робочий день/4 години, нараховано 25,88 грн. (а.с.179); у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за травень - 85,70 грн. (а.с.17);
у серпні місяці - 20 робочих днів/80 годин, нараховано 444 грн. (а.с.182);
у вересні місяці - 22 робочі дні/44 години, нараховано 222 грн. (а.с.183);
у жовтні місяці - 21 робочий день/42 години, нараховано 222 грн. (а.с.184);
у листопаді місяці - 20 робочих днів/40 годин, нараховано 222 грн. (а.с.185);
у грудні місяці - 23 робочі дні/54 години, нараховано 259,50 грн. (а.с.186);
2011 рік
у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні місяцях позивач не працював і заробітна плата йому не нараховувалася (а.с.187-196), у відомостях, поданих до ПФУ, - нараховані суми, із яких сплачені страхові внески, за жовтень - 102,96 грн., решта відомостей співпадає (а.с.17).
При апеляційному перегляді справи встановлено, що зазначені відомості про відпрацьований час та нараховану позивачу заробітну плату по місяцям спірного періоду, із сум якої сплачені страхові внески і зарахований страховий стаж, надані відповідачем до Пенсійного Фонду України на ім'я свого працівника ОСОБА_6, і підтверджуються Індивідуальними відомостями про застраховану особу за 2006-2011 роки, сформованими ПФУ 18 вересня 2012 року (а.с.17).
Що стосується вирішення питання щодо виплати позивачу нарахованих сум заробітної плати за спірний період, то колегія суддів враховує наступне.
Вказані відомості про нараховану позивачу заробітну плату також відображені в акті перевірки № 01-15-15/1680 від 30 грудня 2011 року, складеному державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим Стрельниковим В.М., який за графіком та за зверненням працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 проводив перевірку додержання законодавства про працю і загальнообов'язкове державне страхування на Азовському Кооперативному заготівельно-виробничому об'єднанні. В акті також зазначені суми, що виплачені ОСОБА_6 після обов'язкових відрахувань (а.с.56-58).
В зазначеному акті перевірки № 01-15-15/1680 від 30 грудня 2011 року зафіксовано, що в період з 2006 року по вересень 2011 року заяв, звернень, скарг з питань не виплати заробітної плати, виплати заробітної плати за період щорічної відпустки, недотримання мінімального розміру оплати праці і інших порушень законодавства про працю на ім'я директора Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання Кошкіна В.І. від працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не надходило (а.с.57).
Перевіривши табелі обліку робочого часу, державний інспектор праці вказав на певну невідповідність форми табелів та відображених в них даних, але відносно позивача факти невиплати йому заробітної плати не встановлені.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача подали оригінали платіжних відомостей та видаткових касових ордерів за період з січня 2006 року по жовтень 2011 року, які раніше вважалися втраченими (а.с.62-63), але згодом виявлені та не надані суду першої інстанції за неявкою представника відповідача в останнє судове засідання 05 квітня 2013 року у зв'язку з хворобою (а.с.102, 126).
Зазначені документи досліджені, їх копії долучено до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи відповідно до вимог частини 2 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України.
Ними підтверджений факт отримання особисто позивачем сум нарахованої заробітної плати за період з січня 2006 року по жовтень 2011 року, про що свідчать підписи ОСОБА_6 (а.с.218-267), а нарахована при звільненні заробітна плата в розмірі 102,96 грн. за жовтень 2011 року в розмірі 84,39 грн. (до видачі після обов'язкових утримань) направлена поштовим переказом 23 січня 2012 року (а.с.268).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, у зв'язку з чим, після скасування рішення суду першої інстанції в їх задоволенні слід відмовити.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання задовольнити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_6 у позові до Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.