АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 600/358/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Вирста М.М.
Провадження № 11-кп/789/94/13 Доповідач - Римар Т.М.
Категорія - умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2013 р. м.Тернопіль
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
Головуючого - Римар Т.М.
Суддів - Тихої І. М., Максимовича Ю. А.,
при секретарі - Нищому О.Т.;
з участю прокурора - Семенця О.А,;
засудженого - ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Козівського районного суду від " 12 " серпня 2013 року, -
Встановила:
Даною ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_3, засудженого вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2011 року за ч.2 ст. 365 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, терміном на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України, про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить ухвалу скасувати, як незаконну, та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст. 81 КК України передумовою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є фактичне відбування особою одного з таких основних видів покарань: виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, а підставами для умовно-дострокового звільнення є доведення засудженим свого виправлення та фактичне відбуття ним певної частини строку вищезгаданих покарань.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, з врахуванням внесених до неї доповнень, та просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення його від відбування додаткового покарання, засудженого ОСОБА_3, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, з врахуванням доповнень до неї, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
За змістом ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді: виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув, встановлену ч. З ст, 81 частину призначеного судом покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2011 року Бережанським районним судом Тернопільської області ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 365 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, терміном на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України.
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 за вищезгаданим вироком не відбував реально призначене покарання у виді позбавлення волі, оскільки його на підставі ст. 75 КК України було звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Чинним Кримінальним кодексом України не передбачено умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади особу, яку на підставі ст. 75 КК України було звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тому умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 судом першої інстанції від відбування додаткого покарання з посиланням на ст. 81 КК України є неправильним застосуванням Кримінального закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, тобто застосування закону, який не підлягає застосуванню, що має місце по даній справі, є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, терміном на 3 роки не ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає скасуванню.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 407, п.4 ч.1 ст.409, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Козівського районного суду від " 12 " серпня 2013 року стосовно ОСОБА_3 - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, терміном на 3 роки, призначеного вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2011 року, залишити без задоволення.
Судді:
Т.М. Римар О.В. Демченко Ю.А. Максимович
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.М. Римар