Справа № 415/1780/13-к

Провадження № 11кп/782/1200/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року м. Луганськ

Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Кошелєва Б.Ф.

Суддів: Тополюк Е.В., Шмигельського І.В.

За участю секретаря: Єскендерової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12013030240000138 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури міста Лисичанська Луганської області Сохікяна С.Ш., обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Лисичанська Луганської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1, обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України;

За участю прокурора: Дронової І.С.

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 15 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, призначено їй покарання - позбавлення волі на строк 08 (вісім) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишено - тримання під вартою.

Питання про речові докази вирішено.

Не погодившись з таким вироком суду обвинуваченою ОСОБА_2, її захисником ОСОБА_3 та прокурором прокуратури міста Лисичанська подані апеляційні скарги.

В своїй апеляції обвинувачена ОСОБА_2, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення судом норм кримінального процесуального закону, просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції, та по справі ухвалити новий вирок, перекваліфікувавши її дії на ст.119 КК України, призначити їй покарання не пов'язане з позбавленням волі.

В своїй апеляції адвокат-захисник ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, судом не в повному обсязі проаналізовані і оцінені докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його, просить апеляційний суд Луганської області, вирок суду першої інстанції, скасувати на направити справу на новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В своїй апеляції прокурор, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм кримінального закону, в наслідок чого було призначено надто м`яке покарання, просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити по справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену ОСОБА_2, яка підтримала доводи своєї апеляції та заперечувала проти доводів апеляції прокурора, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Лисичанська та заперечував проти доводів апеляцій обвинуваченої та її захисників, захисника ОСОБА_3, яка підтримала доводи апеляції обвинуваченої, підтримала частково свою апеляцію та просила вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії обвинуваченої з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України с призначенням обвинуваченій покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та заперечувала проти доводів апеляції прокурора, провівши судове слідство, вислухавши в судових дебатах обвинувачену, прокурора, захисників обвинуваченої, вислуха останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за наступних підстав:

14 січня 2013 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин, обвинувачена ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1, в ході сварки, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, взявши кухонний ніж, умисно, нанесла потерпілому ОСОБА_5 один удар у груди, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки, висхідної частини аорти, крововиливу в навколосерцеву сумку, крововиливу у праву плевральну порожнину 1500 см3 крові, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент їх заподіяння, та від яких настала смерть останнього.

В ході апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження в ході дослідження апеляційним судом доказів апеляційним судом були встановлені наступні обставини кримінального правопорушення:

-14 січня 2013 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин, обвинувачена ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1, в ході сварки, яка виникла на грунті того, що потерпілий ОСОБА_5 вимагав продовження вживання спиртних напоїв, а обвинувачена заперечувала його вимоги, внаслідок чого між ними виникла словесна сварка, яка переросла у дрібну бійку, в ході якої потерпілий ОСОБА_5, розлютившись і образивши її грубою нецензурною лайкою, жбурнув в неї керамічною чашкою, та, підійшовши ближче, завдав одного удару своєю ногою в область сідниць внаслідок чого обвинуваченій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забія, підшкіряної гематоми правої сідниці, які відносяться до категорії легкіх тілесних ушкоджень, на що обвинувачена не зреагувала, продовживши дивитися телевізор. Через деякий час, приблизно о 22-23 годині, до кімнати, де вона, сидячи на дивані, дивилася телевізор, знову зайшов потерпілий ОСОБА_5, руки якого, попередньо, були за спиною, і який, наближаючись до неї, вивів свою праву руку із-за спини, при цьому, у правій руці останнього знаходився кухонний ніж з дерев'яною ручкою. Піднявшись з дивану, і, намагаючись захиститися, ОСОБА_2 перехопила руку потерпілого ОСОБА_5, вирвавши у того ніж. Таким чином, ніж, який знаходився у руках потерпілого ОСОБА_5, опинився у її правій руці. Потерпілий ОСОБА_5, не зупиняючись, і, словесно задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, рушив прямо на неї, при цьому, натрапивши своєю грудною клітиною на ніж, який вона, на той час, утримувала у своїй руці, перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед.

Внаслідок дій обвинуваченої ОСОБА_2 з необережності у виді злочинної недбалісті, потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки, висхідної частини аорти, крововиливу в навколосерцеву сумку, крововиливу у праву плевральну порожнину 1500 см3 крові, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент їх заподіяння, та від яких настала смерть останнього.

Вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_6 даних у судовому засіданні суду першої інстанції від 12.07.2013 року, який пояснив, що 14 січня 2013 року, у вечірній час, він знаходячись в гостях у своїх знайомих, по АДРЕСА_1, став очевидцем подій, коли ОСОБА_2, постукавши до кімнати, де він знаходився, повідомила, що остання, ймовірно, вбила свого співмешканця. Зайшовши на прохання незнайомої жінки - обвинуваченої ОСОБА_2 до сусідньої кімнати, побачив незнайомого чоловіка, який лежав на спині на дивані, на тілі якого, по центру грудної клітини, вбачалось поранення.

- показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 даних у судовому засіданні суду першої інстанції від 12.07.2013 року, який пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 на протязі тривалого часу зловживав спиртними напоями та відмічався агресивною поведінкою до обвинуваченої ОСОБА_2, яку може охарактеризувати лише з позитивного боку, та яка, з причин жалю, постійно вибачала потерпілого ОСОБА_5 за негідну поведінку останнього,

- висновком судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року відносно потерпілого ОСОБА_5 (а.с.32-35), відповідно до якого - при внутрішньому дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_5 було виявлено проникаюче поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки і висхідної частини аорти, крововилив у навколосерцеву сумку, крововилив у праву плевральну порожнину 1500 см3, яке утворилось від дії твердого, плоского, односторонньогострого колото-ріжучого предмету з шириною клинка близько 1,9 см, при зануренні його на глибину 10 см, спрямованість раневого каналу колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», довжина - біля 10 см, не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини в результаті удару ножем, наданим на експертизу, в момент отримання колото-різаного поранення грудної клітини потерпілий ОСОБА_5 був повернутий передньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого предмету, будь-яких ушкоджень, які могли б утворитися в результаті боротьби або захисту, не виявлено, між проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини та настанням смерті потерпілого ОСОБА_5 є прямий причинний зв'язок, в момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 знаходився у стані сильної ступені алкогольного сп'яніння;

- протоколом слідчого експерименту від 17 січня 2013 року (а.с.91-95) з фототаблицею (а.с.96-105), із якого вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2, в присутності понятих, судово-медичного експерта та статиста, в квартирі за місцем її спільного мешкання з потерпілим ОСОБА_5, по АДРЕСА_1, підтвердивши свої пояснення, добровільно та самостійно показала, яким чином вона вихопила ніж із рук потерпілого ОСОБА_5, вивертаючи тому кисть правої руки, і як, в подальшому, вона утримувала зазначений ніж у своїй руці, зафіксував перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед, після, за допомогою статиста, який виконував роль потерпілого ОСОБА_5 та макету ножа, вказала, яким чином потерпілий ОСОБА_5, не зважаючи на її прохання не підходити, а, навпаки, задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, самостійно наскочив на ніж, який увійшов тому в груди, при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24/1 від 06 лютого 2013 року у відношенні потерпілого ОСОБА_5 (а.с.151-152) - не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини, виявленного при експертизі трупа потерпілого ОСОБА_5, при обставинах, вказаних обвинуваченою ОСОБА_9 під час її допиту від 15 січня 2013 року та при проведення слідчого експерименту від 17 січня 2013 року.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи було допитано судово-медичного експерта Лисичанського відділення ЛОБ СМЕ ОСОБА_10, який суду пояснив, що яких небудь медичних даних, що потерпілому ОСОБА_5 було умисно заподіян удар ножом не має, вказані тілесні ушкодження у потерпілого можливо були заподіяні як в ході нанесення удару ножем. так і в ході обставин на які посилається обвинувачена в ході її допиту в ході досудового слідства, в суді 1-ї інстанції, при проведенні слідчого експерименту, в ході її допиту в суді апеляційної інстанції, при самостійному натиканні на ніж при руху потерпілого вперед, при умові, що вказаний ніж був плотно зафіксований у руці обвинуваченої ОСОБА_2

Як вбачається, з пояснень експерта не можна виключити обставини, що ОСОБА_5 сам натрапив на ніж, рушивши на обвинувачену, що підтверджує версію обвинуваченої про вбивство через необережність.

На думку колегії суддів, доводи апеляції адвоката ОСОБА_3, про те, що висновок суду про винність ОСОБА_2 ґрунтується на поясненнях свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_6, яким нібито ОСОБА_2 повідомила, що в ході виниклої конфліктної ситуації вдарила ножем співмешканця ОСОБА_5, але у судовому засіданні ОСОБА_6 не зазначив, що ОСОБА_2 повідомила йому про конфліктну ситуацію, а пояснив, що сусідка була перелякана і прохала викликати швидку допомогу та міліцію, повідомивши, що нібито вбила свого чоловіка, не можуть спростувати вину ОСОБА_2 та не з'ясовують питання про обставини вчинення кримінального правопорушення, та не спростовують показання обвинуваченої про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення..

Крім того, доводи апеляції адвоката про те що висновки судово-медичної експертизи №24/1 від 06.02.2013 року підтверджують пояснення ОСОБА_2 в частині того, що ОСОБА_5 сам натикнувся на ніж, підтверджуються поясненнями судово-медичного експерта, допитаного в ході апеляційного розгляду справи.

Апеляційний суд вважає необхідним погодитись з судом першої інстанції в тому що, злочин інкримінований у провину обвинуваченій ОСОБА_2, був спровокований діями потерпілого ОСОБА_5, але не погоджується з висновками суду, що обвинувачена умисно нанесла удар ножем потерпілому, т.я. ці обставини в частині нанесення удару ножем не підтверджуються ніякими доказами по справі, про що свідчать як обставини подій, які передували злочину та відбулися після останнього, так і механізм спричинення і локалізація отриманих потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Таким чином, колегія апеляційного суду вважає що вирок місцевого суду підлягає зміненню в частині кваліфікації дій обвинуваченої з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК Україні та призначення покарання, т.я. відповідно до вимог п.п.10,15,19 ч.1 ст.7 КПК України та вимог ст.ст.17,22,26 КПК України органи досудового слідства до представники державного обвинувачення повинні довести вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться в вину даній особі.

Як вбачається з матеріалів кримінального правопорушення, органами досудового слідства та державним обвинуваченням не доведено обставин, що ОСОБА_2 умисно нанесла ножем удар потерпілому, показання обвинуваченої як у ході досудового слідства, так і в ході розгляду в місцевому суді та в суді апеляційної інстанції є стабільними, згідно висновку судово медичного експерта (т.1 ла.с.152-153). не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини, виявленного при експертизі трупа потерпілого ОСОБА_5, при обставинах, вказаних обвинуваченою ОСОБА_9 під час її допиту від 15 січня 2013 року та при проведення слідчого експерименту від 17 січня 2013 року, в ході апеляційного розгляду справи судово-медичний експерт Лисичанського відділення ЛОБ СМЕ ОСОБА_10, підтвердив, що яких-небудь медичних даних, що потерпілому ОСОБА_5 було умисно заподіяно удар ножем не має, вказані тілесні ушкодження у потерпілого можливо були заподіяні як в ході нанесення удару ножем. так і в ході обставин на які посилається обвинувачена в ході її допиту в ході досудового слідства, в суді 1-ї інстанції, при проведенні слідчого експерименту, в ході її допиту в суді апеляційної інстанції, при самостійному натиканні на ніж при руху потерпілого вперед, при умові, що вказаний ніж був плотно зафіксований у руці обвинуваченої ОСОБА_2

Як вбачається з показань обвинуваченої ОСОБА_2 в ході досудового слідства, в суді 1-ї інстанції, в апеляційному суді, в ході проведення слідчого експерименту в ході досудового слідства (т.1 а.с.91-105) обвинувачена ОСОБА_2 при натиканні потерпілого на ніж плотно його удержувала у своїй руці, про що свідчить вказаний протокол та фототаблиця до нього, показання обвинуваченої, і її показання підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, яких-небудь даних спростовуючих показання обвинуваченої та висновок судово-медичного експерту суду не надано.

Таким чином, згідно основних засад кримінального провадження, передбачених п.п.10, 15 КПК України та ст.ст.17, 22 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на користь такої особи, і кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення своїх правових позицій, прав, свобод, законних інтересів засобами, передбачених КПК України, і стороною обвинувачення не надано ніяких доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_2 умисно нанесла удар ножем потерпілому, її показання стороною державного обвинувачення не спростовані.

Колегія суддів апеляційного суду Луганської області вважає що дії ОСОБА_2 необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України за ознаками вбивства особи, вчиненого внаслідок злочинної недбалості, т.я. ОСОБА_2 не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна і могла їх передбачити.

Колегія судів апеляційного суду Луганської області не погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що він не приймає в якості доказу висновок судово-медичного експерта №24/1 від 06.02.2013р.(т.1 а.с.151-152) в частині того, що колото-різане поранення потерпілого ОСОБА_5 могло утворитися при його самостійному натиканні на ніж, т.я. судом фактично не було досліджено вказаний висновок, експерт у судовому засіданні не допитувався і йому не задавались питання щодо його висновку, в ході апеляційного розгляду експерт підтвердив свій висновок в указаній частині та пояснив, що яких-небудь медичних даних, які би свідчили про нанесення удару ножем потерпілому в даному випадку не існує.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції прокурора, про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.65 КК України, не в повному обсязі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, не заслуговують на увагу, оскільки при призначенні покарання повною мірою враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочину середньої ступеня тяжкості, обвинувачена ОСОБА_2 має постійне місце проживання і у побуті характеризується позитивно, не працює, за місцем колишньої роботи у перукарні «Торі» ПП «ОСОБА_12» та фотосалоні «Дует» ПП «ОСОБА_13» мала позитивні виробничі характеристики, у скоєному щиро розкаялась, за час утримання під вартою має заохочення у вигляді подяки від керівництва ІТТ підпорядкованого Лисичанському МВ ГУМВС України в Луганській області.

Крім того, апеляційний суд вважає необхідним погодитись з судом першої інстанції в частині визнання в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, таких як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні матері - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є інвалідом третьої групи та потребує постійного догляду, обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, рівною мірою й в якості обставин, що обтяжують покарання, таких як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду Луганської області, вважає, що у зв'язку зі зміненої кваліфікації кримінального правопорушення, то в частині призначення покарання вирок треба змінити, пом'якшити покарання до 04-х років позбавлення волі, відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступіні тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що основною метою кримінального покарання є не просто кара винного за вчинене, а саме його виправлення та перевиховання.

Виходячи з обставин справи, вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_2 є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Апеляційний суд, приходить до висновку, що підстав для призначення покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст.69 КК України чи ст.75 КК України в даному випадку не існує, т.я. злочин вчинено на грунті особистих неприязнених стосунків, у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого наступила смерть потерпілого.

Крім того, колегія суддів вважає, що цілком обґрунтовано прийнято рішення, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та її перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи, що ОСОБА_2 вчинила злочин, внаслідок якого наступила смерть потерпілого.

Таким чином, покарання обвинуваченій призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та при цьому враховані обставини здійснення кримінального правопорушення, а також відомості про особу обвинуваченої, обставини, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання.

Апеляційний суд на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 404-405, 407, 419 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора прокуратури міста Лисичанська Луганської області Сохікяна С.Ш. - залишити без задоволення, апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченої ОСОБА_2, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - задоволити частково, а вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 15 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 - змінити:

-перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки.

В іншій частині вирок Лисичанського міського суду від 15 липня 2013р. відносно ОСОБА_2 М,Г. - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий-суддя:

Судді: