ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15007/13 07.10.13
За позовом Комунального підприємства «Іванківводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Вишгородська об'єднана державна фінансова інспекція
про відшкодування збитків
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Михайленко Т.В., за довіреністю,
від відповідача: Тупіцин О.В. - директор,
від третьої особи:не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Іванківводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» про стягнення збитків у розмірі 7.348,82 грн. за договором № 23/09-2011 від 03.10.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 23/09-2011 від 03.10.2011 на виконання проектно-вишукувальних робіт, вартість яких за умовами договору склала 286.381,97 грн., роботи відповідачем виконано, складено акти приймання виконаних робіт на узгоджену суму, роботи оплачено позивачем у повному обсязі в сумі 286.381,97 грн. У грудні 2012 року Вишгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства позивачем за період з 01.01.2011 по 01.11.2012, за результатами якої складено довідку про те, що за спірним договором відповідачем безпідставно завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 7.348,82 грн. Посилаючись на викладене та на ст. 324 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 7.348,82 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15007/13 та призначено до розгляду на 02.09.2013.
Ухвалою суду від 02.09.2013 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вишгородську об'єднану державну фінансову інспекцією та відкладено розгляд справи на 07.10.2013.
Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову з підстав, наведених у відзиві.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, письмових пояснень по суті даного спору не надала, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, що вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення.
У судовому засіданні 07.10.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, між Комунальним підприємством «Іванківводоканал» (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» (далі - відповідач, підрядник) 03.10.2011 було укладено договір № 23/09-2011 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого позивач зобов'язався виконати проектно-вишукувальні роботи по Реконструкції НС ІІ-го підйому по вул. Київській та водозабірного вузла № 1 в смт. Іванків Київської області, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи.
Умовами пункту 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість робіт склала 286.381,97 грн., в т.ч. ПДВ.
Передбачено, що оплата робіт за Договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі робіт по кожному виду робіт (п.2.5 Договору).
Відповідно до умов п.2.2 Договору ціна робіт за погодженням сторін може бути переглянута у випадку зміни обсягу робіт за рішенням замовника, у випадку внесення змін до податкового законодавства України в частині зміни ставок податків, що приймають участь у формуванні ціни робіт.
Як зазначає позивач у позові, на виконання умов Договору відповідачем було виконано роботи на загальну суму 286.381,97 грн., які позивачем оплачені в повному обсязі в сумі 286.381,97 грн.
Відповідач у відзиві на позов підтверджує факт оплати позивачем виконаних робіт за спірним Договором.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, у грудні 2012 року Вишгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією (третя особа по справі) було проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства позивачем за період з 01.01.2011 по 01.11.2012, за результатами якої складено Довідку від 12.12.2012 про те, що за спірним Договором відповідачем безпідставно завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 7.348,82 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 48 від 07.02.2013, в якому просив повернути кошти, перераховані за спірним Договором, в сумі 7.348,82 грн.
З огляду на те, що станом на день звернення з позовом до суду, відповідач не сплатив позивачу 7.348,82 грн., позивач просить стягнути з відповідача 7.348,82 грн. збитків у судовому порядку.
Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що спірний Договір № 23/09-2011 від 03.10.2011 було укладено на підставі домовленості сторін щодо вартості проведення робіт, яка також була погоджена з Іванківською районною державною адміністрацією, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист за вих. № 6-20-3571 від 04.10.2011, яким адміністрація надала дозвіл на здійснення авансового платежу за спірним Договором. Відповідач належним чином та у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, виконавши роботи вартістю 286.381,97 грн., яка узгоджена та встановлена сторонами в умовах Договору.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Поняття збитків надається ст. 22 ЦК України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявність збитків;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника.
Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання.
У п. 1 роз'яснення президії ВАСУ від 01.04.1994 №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (зі змінами, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239) зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
При цьому стаття ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відсутність складу цивільного правопорушення, причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача. Зі змісту ст. 22 ЦК України, вбачається що під збитками, розуміють витрати, які особа зробила або мусить зробити саме для відновлення свого порушеного права.
Сума шкоди, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується завищенням відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 7.348,82 грн.
У грудні 2012 року Вишгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією (було проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства позивачем за період з 01.01.2011 по 01.11.2012, за результатами якої встановлено, що відповідач безпідставно збільшив вартість виконаних робіт загалом на суму 7.348,82 грн., про що було складено Довідку від 12.12.2012.
Судом установлено, що між позивачем та відповідачем було укладено спірний Договір № 23/09-2011, вартість робіт за яким склала 286.381,97 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що кошторисна вартість обсягу робіт за спірним Договором у розмірі 286.381,97 грн. відображена у Зведеному кошторисі (Додаток № 3 до Договору), та акцептована позивачем, тобто ціна робіт погоджена за домовленістю позивача та відповідача в умовах п.2.1. спірного Договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.
Частиною першою статті 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідачем на виконання умов Договору були виконані роботи загалом на суму 286.381,97 грн., які були оплачені позивачем.
Натомість, виявлені перевіркою Вишгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією порушення (завищення вартості виконаних робіт) не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012).
Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами Договору № 23/09-2011 від 03.10.2011 або зміни його умов в частині ціни.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів цивільного правопорушення відповідача, витрат, зроблених позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем. Позовні вимоги не знаходяться в необхідному зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, наявністю вини особи, яка завдала збитків, та безпосередньо збитками.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок позивача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.10.2013.
Суддя Ониськів О.М.