ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14992/13 30.09.13
За позовомПриватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
провідшкодування шкоди в порядку регресу,
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лобода М.А., за довіреністю,
від відповідача: Пешков О.О., за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2.118,86 грн. та судового збору у розмірі 1.720,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2.118,86 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі № 910/14992/13 та призначено до розгляду на 27.08.2013.
Розгляд справи 27.08.2013 було відкладено на 30.09.2013, у зв'язку з неявкою відповідача.
Відповідачем 16.08.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано відзив, в якому відповідач визнав позов частково у розмірі 1.519,86 грн., вирахувавши з заявленого розміру позовних вимог 500,00 грн. франшизи та 99,00 грн. - вартість мийки транспортного засобу.
У судовому засіданні 30.09.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та Представництвом «Мега ЛайфСайенсіз ПТІ Лімітед» (далі - страхувальник) 15.02.2013 було укладено договір страхування автотранспорту № CAS 0018996 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Шевролет», державний номер АА 6901 КТ.
В м. Львові 22.02.2013 на вул. Кульпарківська, 123 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «ВАЗ 21099», державний номер ВС 5942 АС, який належить на праві власності Копаку Ярославу Омеляновичу та перебував під керуванням Труся Василя Богдановича, та транспортного засобу марки «Шевролет» державний номер АА 6901 КТ, який належить на праві власності Представництву «Мега ЛайфСайенсіз ПТІ Лімітед» та перебував під керуванням Завади Ольги Богданівни.
Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Шевролет» державний номер АА 6901 КТ.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 15.03.2013 у справі № 465/2134/13-п Труся Василя Богдановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до Звіту № 189/13 від 28.02.2013 про оцінку автомобіля, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу склала 2.179,20 грн.
ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 1500008914 від 15.05.2013, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 2.118,86 грн.
Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив ТОВ «Радар-Сервіс», відповідно до акта виконаних робіт № б/н від б/д, що підтверджується платіжним дорученням № 000023316 від 16.05.2013 на суму 2.118,86 грн.
Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ 21099», державний номер ВС 5942 АС, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/1348568 страхувальником за яким є Трусь Богдан Васильович, що підтверджується копією полісу доданою відповідачем до матеріалів справи.
З заявою від 19.06.2013 № 5056/366-КБ, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 2.118,86 грн. Відповідач відповіді не надіслав.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача щодо необхідності відшкодування відповідачем збитків пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, у відповідності до Звіту № 189/13 від 28.02.2013 про оцінку автомобіля.
Водночас суд зазначає, що приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено, що мийка автомобіля належить до витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, відтак підстави для відшкодування таких витрат з відповідача відсутні.
Згідно з вищевикладеним, мийка автомобіля не є витратами, пов'язаними з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, а отже не підлягають відшкодуванню.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 500,00 грн.
Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2.118,86 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 500,00 грн. та мийки автомобіля - 82,50 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1.536,36 грн.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 25395057) страхове відшкодування у сумі 1.536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.247 (одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 51 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.10.2013.
Суддя Ониськів О.М.