ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 40/32 | 22.07.08 |
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіопея"
про стягнення 753,36 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
Від позивача: Калінчук В.В. за дов. 044/24-52 від 11.01.2008
Від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Позивач) з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіопея»(Відповідач) про стягнення з Відповідача на його користь заборгованості за орендну плату нежитлового приміщення та за постачання комунальних послуг у сумі 753,36 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 28.05.2008 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.06.2008р.
У судове засідання призначене на 17.06.2008 року з’явився представник Відповідача вимоги ухвали виконав частково. Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, довідкою поштового відділення К30 зазначено, що ТОВ «Кассіопея»за адресою, що вказана в позові не проживає.
Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 03.07.2008 та 22.07.2008
В судовому засіданні призначене на 22 липня 2008 року представник Позивача з’явився та підтримав позовні вимоги в повному об’ємі.
Представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши подані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Позивач стверджує, що між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кассіопея»було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2002 року № 101, на підставі якого Відповідачу було надано в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 24 кв.м. у гуртожитку № 24 за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 24-а. Приміщення надавалося під перукарню.
Згідно з п. 7.1. Договору термін дії Договору діє з 01.04.2002 до початку реконструкції.
Як стверджує Позивач, сторонами за договором обумовлено порядок та строки внесення платежів за користування орендованого майна, а саме: орендар (Відповідач) сплачує орендодавцю (Позивачу) орендні платежі незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 2.1.5. Договору).
Крім того, Позивач зазначає, що у відповідності до п. 3.10 Договору Відповідач зобов’язаний був протягом місяця після підписання Договору укласти угоду про постачання комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т.п.) з відповідними підприємствами-постачальниками та надати копії договорів Позивачу. Плата за отриманні комунальні послуги до укладання договорів з постачальниками сплачується Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача згідно вставленими рахунками.
Оскільки, як стверджує Позивач, Відповідач не уклав відповідні договори на постачання комунальних послуг, оплата за їх постачання здійснювалася згідно з виставленими рахунками Позивача.
Позивач вважає, що Відповідачем не виконано зобов’язання щодо сплати орендних платежів у сумі 124,36 грн. та систематично не виконувалися обов’язки у частині внесення плати за постачання комунальних послуг внаслідок чого станом на 28.02.2005р. утворився борг у сумі 629,00 грн.
Окрім цього, Позивач стверджує, що Відповідачем в супереч вимогам п. 6.7. Договору самовільно звільнено орендоване приміщення ще 31.01.2005 року, Позивача не повідомлено про факт звільнення та не передано приміщення по акту приймання-передавання.
За таких обставин, Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача суму заборгованості за оренду нежитлового приміщення у розмірі 124,36 грн. та заборгованість за постачання комунальних послуг в розмірі 629,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення Позивача суд пришов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Керуючись ст. 42 ГПК України правосуддя у судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, Позивач стверджує про наявність договірних зобов’язань на підставі Договору оренди від 01.04.2002 № 101, укладеного між Позивачем та Відповідачем.
Згідно з п. 7.1 Договору сторони обумовили що Договір діє до початку реконструкції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за січень 2005 року та заборгованості по комунальним платежам за період: з грудня 2004р. по січень 2005р., Позивач посилається на той факт, що Відповідач залишив самовільно приміщення 31.01.2005 року, не повідомивши про це Позивача та не сплатив за останній місяць перебування в орендованому майні орендної плати та комунальних платежів.
Однак, Позивачем ніяким чином не обґрунтовано, не надано жодних доказів та не доведено факту, що саме 31.01 2005 року Відповідачем було звільнено орендоване приміщення.
Керуючись ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання, що виникли на основі цього договору.
В той же час, Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б свідчили про припинення дії Договору оренди від 01.04.2002 року № 101 саме з дати зазначеної в позові (31.01.2005 року).
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зважаючи на встановлені вище факти, та відсутність доказової бази обґрунтованості позовних вимог суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню заявлені Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»вимоги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 42, 32,33, 36, 43, 82-85 ГПК України; ст.180, 189, 286 ГК України, Господарський суд міста Києва,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
- Номер:
- Опис: Дії виконавчої служби
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 40/32
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Пукшин Л.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2017
- Дата етапу: 30.05.2017