ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2006 р.

Справа № 5/37.

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект-Плюс"      

до  Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича          

про повернення майна (відшкодування вартості), одержаного за недійсною угодою, ціна позову - 476163,30грн.

Суддя  Чорногуз Михайло Георгійович

представники:

від позивача:           Єфтемій Р.Ф.довіреність  від 05.12.2005 року                                        

від відповідача:  Савосюк Н.П, Семенова Н.Д. довіреність №30-27/295 від 29.12.2005 року.  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача вартість одержаного за договором міни від 20.12.1994 року. Зокрема : 1) сплачені за будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу кошти в сумі 53735 грн., 2) вартість ремонту фасаду і покрівлі будинку №1 по вул. Худякова, яка станом на 30.01.2001р. становила становить 126962 грн. та вартість ремонту офісних приміщень на 3-му поверсі та приміщення кафе „Ганка" ( в минулому приміщення  агентства "Аерофлот") в цьому ж будинку 251216 грн.;  3) вартість переданих паливно-мастильних матеріалів на суму 44250,3 грн., в т.ч. транспортні витрати (1485грн.) .

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.06.05р., яке залишене в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.05р., було відмовлено в позові ТОВ "Інтеркомплект-Плюс"  до ЧНУ ім. Ю. Федьковича. про стягнення з відповідача вартості одержаного за визнаним недійсним договором міни від 20.12.1994р. в сумі 476163,3 грн.

Постановою Вищого господарського суду Україні від 26.01.2006р. вказані рішення і постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Провадження у справі порушено 6 березня 2006 року. В судових засідання не однократно оголошувались перерви та відкладався розгляд справи для надання сторонами додаткових доказів. На підставі поданої заяви за узгодженням з головою господарського суду чернівецької області – розгляд справи продовжено на один місяць, до 6 червня 2006 року.

4 квітня 2006 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача  977 658 грн. 83 коп. В тому числі сума реалізована на будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу яка станом на 25.09.1997р. становила 53735 грн., станом на лютий 2006р. становить 145353,18 грн.; вартість ремонтних робіт, яка станом на червень 1999р. становила 251216 грн., станом на лютий 2006р. становить 505195,38 грн. (251216грн. х 201,1%), а вартість ремонтно-реставраційних робіт фасаду і покрівлі, яка станом на 30.01.2001р. становила 126962 грн., станом на лютий 2006р. становить 182190,47 грн. вартість отриманого бензину А-76, А-95, Аі-93  в кількості 38070 л.,т а дизельного палива -8460лзгідно цін, які існують на дату подання цієї заяви вартість поставленого бензину становить 116071,2 грн. а вартість дизельного палива - 28848,6 грн. (8460 х 3,41 грн.), а всього 144919,8 грн.

В судових засіданнях представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечує проти позову посилаючись на те що пропущений термін позовної давності та просить застосувати термін позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

20 грудня 1994 року, між спільним українсько-чеським товариством „Полонина ЛТД" (правонаступником якого є Спільне підприємство українсько-чеське товариство з обмеженою відповідальністю „Інтеркомплект") та Чернівецьким державним університетом ім. Ю.Федьковича (на сьогодні Національний), було укладено договір міни, згідно якого сторони здійснили обмін одного майна на інше ( т. І а.с. 11-12).

Згідно додаткової угоди від 1 лютого 1996 року до укладеного договору міни (а.с.13-15) Університет виступає замовником по капітальному будівництву фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею до 2016 кв. метрів ( надалі - ФОК), СТ “Полонина ЛТД” фінансує виготовлення проектно-кошторисної документації та будівництва. Відповідно до п.7.1 додаткової угоди “Згідно рішення сесії міської ради м. Чернівці від 30 січня 1996 року № 141 між виконкомом, Університетом та СТ “Полонина ЛТД”  заключається трьохстороння угода”. Згідно §5 угоди від 28.02.1996 року( а.с.87) “За Чернівецькою міською радою зберігається 30 % спортивно-оздоровчого комплексу університету по вулю Сторожинецькій 87-а до моменту повного виконання договору міни.”

Вищевказаний договір міни від 20 грудня 1994р. рішенням Господарського суду Чернівецької області №3/25 від 28.02.-11.03.2002р., залишеним в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2002р., визнаний недійсним (т. І а.с. 15-20).

27 березня 2004 року, товариство з обмеженою відповідальністю „Інтеркомплект-Плюс" прийняло згідно угоди №2/04 про відступлення права вимоги від Спільного підприємства українсько-чеського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркомплект" право вимоги до Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича повернення одержаних за визнаним недійсним договором міни від 20 грудня 1994р. з наступними змінами і доповненнями право вимоги витрати на будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу кошти в сумі 53735 грн., право вимоги повернення вартості ремонту фасаду і покрівлі будинку №1 по вул. Худякова, яка станом на 30.01.2001р. становила становить 126962 грн. право вимоги повернення вартості ремонту офісних приміщень на 3-му поверсі та приміщення кафе „Ганка" ( в минулому приміщення  агентства "Аерофлот") в цьому ж будинку 251216 грн.;  право вимоги повернення вартості  переданих паливно-мастильних матеріалів на суму 44250 грн. ( т. І а.с. 55-56)

10 вересня 2004 року, передано по акту Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтеркомплект-Плюс" документи підтверджуючі  право вимоги та копії документів (а.с.58).

Згідно відзиву СТ “Полонина ЛТД” від 12 липня 1999 року, йому стало відомо з довідки Чернівецького ОБТІ від 24.06.1999 року про те, що спірне приміщення ( по вул. Худякова 1/ Університетська, 2) належить на праві власності Чернівецькій міській раді. Крім того СТ “Полонина ЛТД” зазначає, що в рахунок  оплати за користування спірними приміщеннями “оплачена вартість проектно-кошторисних робіт та зроблена оплата експертної оцінки по ФОК, проведені каналізаційні та інші ремонтні роботи” ( т. І а.с. 78.)

Отже вартість проектно-кошторисних робіт та зроблена оплата експертної оцінки по ФОК, проведені каналізаційні та інші ремонтні роботи, позивачем зараховано у заборгованість по орендній платі ( т. І а.с. 90 – відповідь на претензію від лютого 1999 року). Тому позовні вимоги в частині стягнення вартості проектно-кошторисних робіт  та експертної оцінки по ФОК , та ремонтних робіт є безпідставними.

Що стосується проведення ремонтних робіт то суд виходить з наступного. Відповідно до  ч. 3 ст. 272 Цивільного кодексу УРСР ( який діяв на момент виникнення правовідносин) “Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна  відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягають”. Факт відсутності згоди університету на здійснення поліпшень підтверджується листом  № 21-21/1241 від 15.11.1999 року ( т. І а.с. 83), згідно якого відмовлено позивачу погодити кошторис  на проведення реставраційно-ремонтних робіт і дачі дозволу на проведення таких робіт.

Позовні вимоги щодо повернення вартості паливно-мастильних матеріалів є без підставними. Оскільки відповідно до листа відповідача № 12-21/102 від 29.01.1999 року,  ( т. І а.с. 28) поставка ПММ проводилась в рахунок заборгованості по орендній платі.

Суд  виходить з того, що фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як використання майна – “річ” безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому вимоги позивача щодо повернення орендної плати за період користування ним орендованим майном є безпідставні.  

У період з 1994 по 1999 рік між позивачем та відповідачем існували різні правовідносини: з приводу обміну майна, стороною в яких також виступала Чернівецька міська рада як власник приміщень у буд. № 1 по вул. Худякова -Університетська, 2, орендних відносин, будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу, спонсорської допомоги Університету з боку СТ „Полонина ЛТД” і т. п..

Всі правовідносини та розрахунки з СТ „Полонина ЛТД" припинилися з укладенням 3 серпня 1999 року сторонами і затвердженням господарським судом Чернівецької області угоди про добровільне врегулювання спору, згідно якої  СТ „Полонина ЛТД” повинно було звільнити приміщення, а ЧДУ сплатити в остаточний розрахунок  12 тис. грн. до 4 вересня 1999 року. З часу визначення обома сторонами суми остаточного розрахунку у сумі 12 тис. грн.. пройшло більше трьох років, відповідач звернувся з клопотанням про застосування строку позовної давності, а тому у позові слід відмовити за пропуском строку позовної давності. Отже з червня 1999 року позивач знав про те, що його право порушено. Тому перебіг строків позовної давності починається з червня 1999 року.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не надав доказів наявності від відповідача заборгованості перед ним.

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного ст. ст. 256, 272 ЦК УРСР, ст. ст. 215, 216, 256, 257, 267 ЦК України, враховуючи практику Верховного Суду України, зокрема Постанову від 13.01.2004 року по справі № 7/85/4/68-81, та керуючись ст. ст.1, 12, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

В И Р І Ш И В:

У позові - відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                                 М.Г. Чорногуз.