Справа №22 -198|08
Головуючий у 1 інстанції
Чельник О.І.
Категорія 40
Доповідач Кривохижа В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В. І. Суддів: Черниш Т.В.
Чорнобривець О.С. при секретарі Дімановій Н.І. за участю адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 листопада 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ЛОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи : ЖЕК №12, відділення громадянства, міграції, реєстрації фізичних осіб Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області - про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та визнання права на жилу площу.
Зазначала, що, знаходячись з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 1.06.1996 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримали кімнату у гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1згідно ордера, виданого на відповідача. Сімейні стосунки з ним припинені з червня 2002 року, він пішов з сім'ї, квартирою не цікавиться, проживає в АДРЕСА_2 у своїх батьків, вона сама сплачує комунальні послуги. Шлюб розірвано 7.08.2006 року. Тому і просила визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням та визнати за нею право на жилу площу. Уточнивши та частково змінивши позовні вимоги, позивачка просила визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною кімнатою та зобов'язати ЖЕК №12 зняти його з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.
У липні 2007 року відповідач звернувся з зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання прописки недійсною.
Зазначав, що згідно ордера №222 від 11 березня 1996 року, виданого на підставі спільного рішення дирекції, профспілкового комітету та комітету комсомолу ВАТ "Червона зірка" йому було надано право на вселення в кімнату №52 сімейного гуртожитку по АДРЕСА_3 та оформлено з ним договір найму. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 замінила замки на вхідних дверях в квартиру, не дає ключів від них, чим чинить перешкоди у користуванні жилим приміщенням. В порушення правил прописки громадян, 25 січня 2002 року відповідачка прописалася у спірній квартирі без його відома та згоди. Тому і просив усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою,
передати ключі від вхідних дверей, визнавши прописку позивачки недійсною.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 листопада 2007 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений частково.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 був відсутній у спірній квартирі понад шість місяців з поважних причин. Тому суд, відмовивши у первісному позові, й зобов'язав усунути перешкоди в користуванні спірною кімнатою ОСОБА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод в цьому та передати ключі від вхідних дверей. В частині скасування прописки ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги залишені без задоволення, оскільки, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_1 була вселена у спірну кімнату за згодою позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, зокрема, що суд не дав належної оцінки актам комісії про відсутність відповідача по місцю прописки протягом декількох років, що він змінив постійне місце проживання, переїхавши до батьків. При цьому, суд дав невірну оцінку про догляд його за матір'ю, оскільки він сам потребує допомоги.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, її представника, які підтримували доводи скарги, ОСОБА_2, який заперечував проти цих доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не грунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 знаходився у своєї матері ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, яка потребувала стороннього догляду, ж інвалід 11 групи з 1999 року, одночасно працював за строковими трудовими договорами у Черкаській області. У 2006 році тяжко захворів, знаходився на стаціонарному лікуванні протягом шести місяців у тубвідділенні Олександрівської ЦРЛ, після чого йому також було встановлено 11 групу інвалідності, іншого житла, зареєстрованого за ним на праві власності не має, у спірній квартирі залишилися його особисті речі, наміру залишати сім'ю не мав, шлюб розірвано лише у 2006 році. Спірне приміщення передане до комунальної власності. Це підтверджується матеріалами справи.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. 71 ЖК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року із змінами "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач був відсутній у спірній квартирі понад шість місяців з поважних причин, а позивач не надала суду
беззаперечних доказів, які б свідчили про його відсутність у ній без поважних
причин, зобов'язавши позивачку не чинити перешкод в користуванні цією
квартирою та передати ключі від вхідних дверей. Його висновки сумніву не
викликають.
Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Відповідно до ст. 57 ЦПК України, крім письмових доказів, ними являються пояснення сторін і показання свідків, які оцінені судом відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України.
В частині відмови у задоволенні позову щодо скасування прописки рішення суду не оскаржувалося.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.