Справа № 22-447- 2008 р.

                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції Савченко С. О.

Категорія - 19

                                                                                    Доповідач - Черненко В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2008 року                                     Колегія суддів Судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Суддів - Говорухіна В.П. Фомічова С. Є.

при секретарі - Сегал О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1  та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральних та матеріальних збитків . В обґрунтування позовних вимог вказали,  що 08 березня 2007 року близько 11 години 10 хвилин , ОСОБА_2 рухався на автомобілі «Форд Скорпіон» державний номер НОМЕР_1 ,  який належить позивачам на праві приватної власності по дорозі Вільшанка -Первомайськ. По цій же дорозі в цьому ж напрямку рухався автомобіль ВАЗ 21099 під управлінням дочки відповідача ,  ОСОБА_4 1990 року народження,  яка не мала прав на керування автомобілем.  ОСОБА_3 знаходився рядом в автомобілі і в порушення  ст. . 126 ч.2 КУпАП передав дочці управління автомобілем.  ОСОБА_4 А. не упевнившись в безпеці руху,  здійснила поворот вліво,  в результаті чого два автомобілі зіткнулись і отримали пошкодження . За висновком експерта пошкодження автомобілю позивачів становлять 2966 гривень 68 копійок. Позивач просить стягнути вказану суму,  а також витрати понесені на юридичну допомогу,  за проведення авто товарознавчої експертизи,  а також витрати понесені з поїздками на проведення експертизи.. Просять також стягнути на їх користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 гривень.

За клопотанням представника відповідача до у часті по справі було притягнуто співвласника автомобіля ОСОБА_4.

Рішенням Вільшанського райсуду   Кіровоградської області      позовні вимоги було задоволено частково.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку ,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку ,  що відповідно до обставин справи,  шкода позивачам заподіяна внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки ,  а згідно п.3 ч.1  ст. 1188 ЦК України за наявності винних всіх осіб,  діяльністю яких було завдано шкоди розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин ,  що мають істотне значення. Суд визнав ,  що істотним значенням для визначення частки розміру відшкодування шкоди має неправомірна передача права управління автомобіля ВАЗ 21099 відповідачем ОСОБА_4,  дочці,  яка не мала права управляти транспортним засобом,  при тому на шляху з пожвавленим рухом транспорту та порушенням нею п.10.1 ПДР ,  а тому суд визначив частку вини ОСОБА_3 в 70%,  а частка вини ОСОБА_1 в 30 %. Виходячи з даних обставин суд стягнув на користь позивачів з відповідачів 2978 гривень 50 копійок матеріальних збитків та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.

Апеляційний суд вважає,  що судом першої інстанції при розгляді даної справи було допущено порушення норм процесуального права.

Відповідно до  ст.   ст.  10 ,  11,  ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз'яснює особам ,  які беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в своєму рішенні суд повинен вказувати мотиви з яких суд вважає встановленою наявність ,  або відсутність фактів ,  якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення,  бере до уваги або відхиляє докази,  застосовує зазначені в рішенні нормативно правові акти. В резолютивній частині суд повинен зазначити висновки суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково. Висновки суду по суті позовних вимог,  розподілу судових витрат. Крім того при розгляді справи суд повинен дотримуватись норм ЦПК України при розгляді справи .

Як вбачається з матеріалів справи ,  рішення по справі було постановлено 13.12.2007 року у відсутності позивачів по справі,  що підтверджується матеріалами справи. З матеріалів справи також вбачається,  що розгляд справи відкладався судом декілька разів,  з різних підстав але справа фактично по суті не розглядалась . 13.12.2007 року ,  позивачі не змогли з'явитись в судове засідання ,  а суд першої інстанції в порушення ст169 ч.1 п.3 ЦПК України не вирішив питання про відкладення розгляду справи у випадку ,  як що у випадку першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки ,  якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Таким чином судом було порушено

норми процесуального права ,  зокрема суд позбавив позивача надати свої докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того визначаючи вину позивачів в 30% ,  а відповідачів в 70%,  суд не вказав в своєму рішення на чому ґрунтується вина як однієї сторони по справі так і іншої,  якими доказами це підтверджується . Посилання суду на ті обставини ,  що сторонами було обопільно порушено правила дорожнього руху ,  зокрема п.10.1.,  можна розцінювати як один із доказів вини сторін ,  але для визначення вини кожного учасника даної пригоди,  та стягнення матеріальної та моральної шкоди ,  недостатню. Також вбачається ,  що на місці пригоди працювали працівники ДАІ ,  але в матеріалах справи відсутні будь які докази ,  що хто не будь з учасників даної транспортної пригоди притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху ,  або був звільнений від відповідальності.

Крім того,  в резолютивній частині рішення суд не вказав,  позовні вимоги задоволено повністю чи частково. Не вирішив питання суд також в частині позовних вимог про стягнення витрат затрачених на проведення технічної експертизи на витрати на юридичну допомогу. В мотивувальній частині суд зовсім не визначив чому суд дійшов висновку про стягнення 2978 гривень 50 копійок ,  оскільки ступінь вини відповідача в розмірі 70 %,  визначеної судом,  ніяк не відповідає тій сумі яку стягнув суд. Також суд не мотивував з чого виходив суд і на які докази посилався,  коли стягнув 1500 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином виходячи із встановленого ,  колегія суддів вважає ,  що рішення суду першої інстанції піддягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в зв'язку з порушенням норм процесуального права та на підставі  ст. .311 ЦПК України.

Керуючись  ст.  ст.  304,  307,  311,  314, 315 ЦПК України ,  колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2007 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду..

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.