Справа 22-492 2008 p.
1 інстанція Павелко І.Л.
Категорія 39
доповідач Фомічов С. Е.
РІШЕННЯ
Іменем України
4 березня 2008 року Апеляційний суд Кіровоградської області
судова палата в цивільних справах у складі;
Головуючого - Черненко В.В.
Суддів - Говорухіна В.П.
Фомічова С. Е.
При секретарі - Сегал О.П.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справа за апеляційною скаргою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда Кіровоградської області від 27 грудня 2007 року.
Заслухавши доповідача, сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи колегія суддів судової палати, -
ВСТАНОВИЛА
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань у м. Кіровограді про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням. В обгрунтовання своїх вимог зазначив, що згідно висновку МСЄК від 15 травня 2007 року йому встановлено втрата 60% професійної працездатності та 3 група інвалідності в наслідок професійного захворювання, яке виникло в зв'язку з дією шкідливих виробничих факторів. Просив суд стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 84000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда Кіровоградської області від 27 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 84000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
В апеляційні скарзі Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 27 листопада 2007 року так як воно, на їх думку, постановлено з порушенням норм діючого законодавства. Суд першої інстанції при постановки рішення не провів ретельну перевірку обставин справи та не надав об'єктивної оцінки зібраним доказам так, суд не вірно визначився, що вони є належні відповідачі по дані справі не взявши до уваги те, що
підприємство сплачувало внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань. Крім того суд під час розгляду справи не звернув увагу, що позивачем порушено строк на звернення до суду. Вважають, що суд безпідставно стягнув раме суму 84000 грн. так, як позивачем не надано доказів, що йому заподіяна моральна шкода саме на таку суму. Просили суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені його позивних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог заявлених в суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України судова палата дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Суд при постановки вказаного рішення відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України провів ретельної перевірки обставин справи але не надав їм належної оцінки. Так відповідно до наданих документів суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в зв'язку зі шкідливими умовами роботи, на підприємстві відповідача, позивач втратив працездатність та отримав третю групу інвалідності, а за таких умов відповідач повинен відшкодувати позивачеві заподіяну моральну шкоду. Посилання представника відповідача на те, що підприємство сплачує внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань є безпідставним так, як в 2007 році втратили чинність положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності», якими передбачалось відшкодування моральної шкоди, а саме ст. 21, 28, 34 вказаного закону. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що дані правовідносини повинні регулюватись ст. 237-1 КЗпП України та Цивільним законодавством України. Відносно суму стягнення колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність стягнення з підприємства саме 84000 грн., враховуючи ті захворювання, які отримав позивач та той факт, що він має третю групу інвалідності, яка дає змогу продовжувати особі працювати, колегія суддів виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає можливим стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
За таких обставин колегія суддів судової палати дійшла до висновку, що рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда Кіровоградської області від 27 грудня 2007 року підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди. В інші частині рішення залишається без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати апеляційного суду,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда Кіровоградської області від 27 грудня 2007 року ~ задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда Кіровоградської області від 27 грудня 2007 року змінити в частині стягнення суми моральної шкоди.
В абзаці другому резолютивної частини рішення від 27 грудня 2007 року суму 84000 грн. змінити на 10000 грн. В інші частині рішення залишити без змін.
На дане рішення протягом двох місяця може бути подана касаційна скарга до Верховного суду України, через Кіровський районний суд м. Кіровограда Кіровоградської області.