07.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/2235/13 Головуючий в першій

Категорія: 45 інстанції Семенуха Т.Б.

доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого: Саліхова В.В.,

суддів: Андрейченко А.А., Єфімової В.О.,

при секретарі: Мазнєві Ю.М.,

за участю :

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_7 про повернення земельної ділянки та її приведення у придатний для користування стан, шляхом знесення будівель та споруд,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, змінивши позовні вимоги, остаточно просила повернути їй земельну ділянку по лінії межі від точки 7 до точки 6, розміром вздовж стіни гаражу 2,8м х 4,07м, що складає 11,39 кв.м., відстань від стіни гаражу до стіни житлового будинку 2,7м х 2,48м, що складає 6,69 кв.м, вздовж стіни житлового будинку 2,7м х 7,98м, що складає 21,54 кв.м., всього розміром 0,00039га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_5 та привести її у придатний для користування стан, включаючи зніс будинку, будівель та споруд за рахунок ОСОБА_5

Вимоги позову мотивовані тим, що на земельній ділянці позивача, яка належить їй на праві власності розташована частина самовільно побудованого будинку відповідачки та самовільно побудованого гаражу відповідачки, що порушує її право власності, позбавляє її можливості самостійно використовувати належну їй земельну ділянку.

Рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року позов ОСОБА_8 задоволений частково. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 0,0038га у межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 8536900000:03:006:0078 власнику ОСОБА_8 по лінії межі від точки 6 до точки 7. Зобов'язано ОСОБА_5 привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0038га у межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 у первинний стан шляхом зносу частини двоповерхової будівлі (будинку), літ.А, площею 0,0020га, частини гаражу, літ.Б, площею 0,0011га та інших побудов, що знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, зафарбованої червоним кольором на схемі розташування земельних ділянок до висновку експертизи № 617 від 01.10.2012 року. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 судовий збір у розмірі 51 грн., ІТО в розмірі 120 грн., а всього 171 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та постановлення нового рішення, в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_8 відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає, що зазначене рішення є незаконним, постановленим судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши головуючого, пояснення сторін та їх представників,дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог ОСОБА_8 щодо приведення відповідачем її земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом зносу частини самовільно побудованого будинку на підставі ч.4 ст.376 ЦК України та їх доведеності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.07.2008 року є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0599га (а.с.9,11). Власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 0,0785 га, є ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.2007 року (а.с.54). Відповідачем у 2006 році була розпочата реконструкція свого будинку та гаражу, внаслідок якої старий будинок було зруйновано, а на новому місці було побудовано новий. Згідно з висновками судової комплексної будівельно-технічної та землевпорядної експертизи №617 від 01.10.2012 року на земельній ділянці позивача розташована частина будівель та споруд відповідача, причому основу двохповерхового будинку літ.А складає 0,0056 га, з них на ділянці по АДРЕСА_1 - площа основи 0,0020 га. Площа основи гаражу літ.Б складає 0,0025 га, з них на ділянці по АДРЕСА_1 - площа основи 0,0011 га. Таким чином, частина будинку та гаражу розташовані на земельній ділянці позивача. Площа земельної ділянки позивача,яка зайнята будівлями відповідача складає 0,0038 га,яку ОСОБА_8 просить повернути їй з незаконного володіння відповідача. Також в суді встановлено, що права на використання чужої земельної ділянки під забудову відповідач не має, оскільки таку згоду не надавала їй ні позивач, ні попередній користувач земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Стаття 391 ЦК України передбачає захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.212 ЦК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність згоди позивача на будівництво відповідачем будівлі та гаражу, колегія судів находить правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності порушення прав ОСОБА_8, як власника земельної ділянки, та необхідності захисту її порушеного права шляхом зносу самовільно побудованих будівель.

Доводи апелянта про те, що виконати рішення неможливо в зв'язку з тим, що у висновку будівельно-технічної та землевпорядної експертизи №617 від 01.10.2012 року визначена неможливість конструктивно перебудувати без порушення цілості вищезгаданих споруд, які були побудовані відповідачем, колегія судді вважає безпідставними, оскільки законодавець в даному випадку не встановив будь-які обмеження щодо зносу самовільно побудованих будівель, що знаходяться на земельній ділянці іншого власника.

Також необґрунтованими, на думку колегії суддів, є посилання апелянта на те, що при винесенні такого рішення суд першої інстанції порушив принципи справедливості та співмірності, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства право власності є непорушним правом, а право власності на самочинно побудовані споруди законом не захищено.

На думку колегії суддів, необґрунтованим є посилання апелянта на те, що побудова спірних споруд на чужій земельній ділянці сталася не з вини відповідача, а з вини геодезиста, який неправильно визначив границі її земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач запланувала проведення реконструкції будинку, який раніше знаходився на її спірній ділянці, але замість задекларованої реконструкції самовільно побудувала на іншому місці двохповерховий будинок на земельній ділянці, яка їй не належала, а тому колегія суддів вважає, що вищезгадане порушення прав ОСОБА_8 сталося саме з провини відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, з висновками якого погодилася і колегія суддів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування рішення, оскільки воно є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на повному, об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,307,308,314,315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ В.О.Єфімова

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В.Саліхов