"14" жовтня 2013 р. Справа № 2/642/1543/13-642/7904/13-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2013 р. Ленінський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Бегунц А.О.
при секретарі Оріховській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить надати дозвіл на виготовлення проїзного документа неповнолітній ОСОБА_3, 1999р.н., для виїзду за кордон без згоди її батька ОСОБА_2 та надати дозвіл на виїзд неповнолітньої ОСОБА_3 за межі державного кордону України до країни Ізраїль, з 06 жовтня 2013 р. на чоти річний строк.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 24.10.1998 року до липня 2006 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3. Відповідач, 24.12.1998 року був засуджений вироком Харківського обласного суду до 14 років позбавлення волі і тільки у грудні 2012р. звільнився з місць позбавлення волі. Неповнолітня ОСОБА_3, цього року пройшла конкурсний відбір на участь у навчальній програмі «НААЛЕ» в державі Ізраїль, але її батько добровільно відмовляється надати дозвіл на виїзд за кордон для отримання освіти. Позивачка зазначає, що з моменту народження по теперішній час відповідач не приймав участі у вихованні дитини, не цікавився її життям та духовним розвитком, матеріально не забезпечував. Аліменти стягнуті з нього за рішенням суду сплачував виключно в примусовому порядку, через адміністрацію виховного закладу, в наслідок чого у останнього існує заборгованість по аліментних платежах.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала до суду заяву в якій зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги, просила провести розгляд справи за її відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення у пресі, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надійшло. З письмової згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 24.10.1998 року по липень 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від зазначеного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 /а.с.9/.
Неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» дільниця № 42 /а.с.12/.
З характеристики наданої класним керівником ХСШ № 170, вбачається, що ОСОБА_3, 1999 р.н, навчається у 9-А класі ХСШ № 170, мати дитини приділяє багато уваги вихованню дитини, батька у школі ніхто не знає, справами дитини ніколи не цікавиться, у школі ніколи не був./а.с.11/.
Згідно повідомлення регіонального директора Філіалу «Сохнут-Україна» в м.Дніпропетровські та м.Харкові Ілана Шпак, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 пройшла відбір та зарахована на учбову програму «НААЛЕ» до школи Hadassa Neurim. Програма проходитиме у державі Ізраїль. Тривалість програми - 4 роки. Початок навчання - 27.08.2013р.Виліт на програму -06.10.2013р. /а.с.16/
Згідно довідки Каменської виправної колонії, ОСОБА_2, відбував покарання з 24.12.1998 року по 24.12.2012 р., аліменти останнім за час відбуття покарання не сплачувалися /а.с.20,21/
Як встановлено судом, позивачка у справі, мати неповнолітньої ОСОБА_3 має намір з метою отримання дитиною освіти в молодіжному містечку Адасса Неурім, що розташоване у державі Ізраїль на узбережжі Середземного моря, що також має сприяти зміцненню здоров'я дитини, тимчасово, на період навчання, відправити доньку за кордон. З приводу цього вона зверталася до відповідача, батька дитини з проханням про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, але відповідач ОСОБА_2 категорично відмовив їй у цьому, погрожуючи фізичною розправою, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом./а.с.15/
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України» від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. №231 (із змінами).
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. №231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску; коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном; 3) у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Таким чином, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків - батька і матері - у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей. Зокрема, стаття 155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, які повинні бути непорушними незалежно від стосунків батьків між собою.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
З огляду на те, що виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків передбачений чинним законодавством України та не суперечитиме інтересам неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було встановлено у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів, які б спростовували позовні вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.155 СК України, ст. 313 ЦК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. ст.10, 60, 88, 179, 209, 212, 214, 224-226, 294 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на виготовлення проїзного документу (дитячого паспорту) для виїзду за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди її батька ОСОБА_2.
Дозволити виїзд до держави Ізраїль ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 на строк 4 роки, з 06 жовтня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя А.О.Бегунц