Справа № 2-397 за 2008 рік.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2008 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.
при секретарі: ГОРБ С. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину
ВСТАНОВИВ:
В січні 2008 року ОСОБА_13вернулася до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину. В цій позовній заяві вона просила суд на підставі статей 355, 368, 370, 392, 1261, 1268 ЦК України 2003 року визначити, що в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності її чоловікові ОСОБА_3 та їй, тобто позивачці ОСОБА_1, частка кожного складає 1/2 частину квартири. Крім того, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала її чоловікові ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, актовий запис про смерть № 884. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з невизначеної частки квартири АДРЕСА_1. Спадкова квартира належала на праві спільної сумісної власності її чоловікові ОСОБА_3 та їй, тобто позивачці ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1994 року, виданого на підставі розпорядження Центральної комісії по приватизації житлового фонду ВО "ПХЗ", №637. За життя її чоловік ОСОБА_3 заповіту на належне йому майно не складав і тому спадкування спадкового майна повинно відбуватися за законом. Відповідно до ст. 1261 ЦК України 2003 року спадкоємцями першої черги є тільки вона та їх син, - відповідач ОСОБА_2. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині, окрім неї самої, не має.
В грудні 2007 року вона звернувся до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка. Але листом державного нотаріуса від 20 грудня 2007 року їй відмовлено в видачі свідоцтва про право власності на спадщину на тій підставі, що частка квартири, яка належала її чоловікові, не була визначена у спільному майні. Нотаріус рекомендувала звернутися до суду для визначення частки померлого чоловіка в спільній сумісній власності. Вона вважає, що відмова нотаріуса не може бути перешкодою в успадкуванні нею спадщини. Між нею та чоловіком не було домовленості про те, що комусь із них повинна належати більша частина в спадковій квартирі. Тому відповідно до частини 1 статті 368 і частини 2 статті 370 ЦК України 2003 року слід вважати, що в квартирі, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, частка кожного з них складає 1/2 частину квартири. Таким чином, 1/2 частина квартири, належна її померлому чоловікові ОСОБА_3, може бути нею успадкована. Але в їхньому конкретному випадку це питання може бути вирішене тільки судом. Тому вона змушена була звернутися до суду з позовом до свого сина ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину на підставі статей 355, 368, 370, 392, 1261, 1268 ЦК України 2003 року. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог у повному обсязі на тих же правових підставах.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги своєї матері ОСОБА_1 визнав повністю і фактично просив суд задовольнити ці вимоги повністю. Представник Другої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори до суду не з'явився, про день, місце та час розгляду справи по суті повідомлений у встановленому порядку своєчасно. Ніяких доказів, які вказували б на поважні причини неявки, Друга Дніпродзержинська державна нотаріальна контора до суду не направила. Однак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника нотаріальної контори, оскільки в матеріалах справи досить доказів для розгляду цієї справи з винесенням законного та обгрунтованого рішення без присутності представника нотаріальної контори.
Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, за відсутності представника нотаріальної контори, дослідивши докази, які наявні по справі, вважає, що позовні вимоги законні та обгрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно статті 328 ЦК України 2003 року, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 статті 368 ЦК України 2003 року передбачається, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч. 2 статті 370 ЦК України 2003 року, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом лише внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ( ст. 1220 ЦК України). Спадкоємцями як за законом, так і за заповітом
згідно до ст. 1222 ЦК України можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, які одержують право на спадкування почергово ( ст. 1258 ЦК України). У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ст. 1270 ЦК України).
Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_1, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (ах. 7), виходить що ОСОБА_3 у віці 71 рік ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації смертей 14 серпня 2007 року зроблений відповідний актовий запис за № 884.
Зі свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1994 року (ах. 13) та з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (ах. 14-15), які були оглянуті в ході судового розгляду та копії яких знаходяться в матеріалах справи, виходить що власниками даної квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Зі свідоцтва про одруження НОМЕР_2, яке було оглянуте в ході судового розгляду справи та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9), виходить, що 08 жовтня 1959 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одружилися, про що в книзі реєстрації актів про одруження відділу ЗАГС Баглійського РВК міста Дніпродзержинська зроблений запис за № 1048. Прізвище після одруження обох з подружжя, -ОСОБА_6 зі свідоцтва про народження НОМЕР_3, яке було оглянуте в судовому засіданні, видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпродзержинську. Його батьками в свідоцтві про народження вказані: батько, - ОСОБА_3 , мати, - ОСОБА_1 Свідоцтво про народження складено російською мовою і прізвище ОСОБА_3 в усіх цих документах вказано російською мовою як «ОСОБА_3».
З листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 4833 від 20 грудня 2007 року (ах. 6) видно, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. В листі, зокрема, вказано, що відповідно до ч. 1 п. 224 Розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України "Видача свідоцтва про право на спадщину" нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. В зв'язку з тим, що закон не передбачає визначення часток нотаріусом, свідоцтво про право на спадщину частки квартири, яка належить померлому ОСОБА_3 не може бути видано. Крім того, в цьому листі нотаріус І САКОВА Л.В. відповідно до статті З ЦПК України рекомендувала позивачці ОСОБА_13вернутися до суду для визначення частки у спільній сумісній власності.
Оцінюючи всі наявні по справі докази суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 по даній справі є належним позивачем, а її та померлого чоловіка ОСОБА_3 син, ~ відповідач по справі ОСОБА_2 є належним відповідачем. Оцінивши у сукупності всі докази, які наявні по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 355, 368, 370, 392, 1217, 1220 ч. 2, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України 2003 року, статтями 10, 60 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину, - задовольнити повністю.
Визначити, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, є рівними та складають 1/2 частину вказаної квартири кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в місті ^Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, яка належала її чоловікові ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 884.
Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами або їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Рішення набрало законної сили 03 березня 2008 року.
Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-397 за 2008 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності і визнання права власності на спадщину.