№ справи:121/6875/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.

№ провадження:22-ц/190/6471/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Синельщікової О.В.

суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаркет», третя особа - ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором займу,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_9 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав належної оцінки доводам заяви про наявність боргових зобов'язань відповідача ОСОБА_7, що виникли на підставі договору займу від 01 липня 2009 року, поручителем за яким є ТОВ «Будмаркет», єдиним власником якого є ОСОБА_7 Також, посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися ті обставини, що 11 грудня 2010 року ОСОБА_7 подарував своїй дружині ОСОБА_8 40/100 часток житлового будинку, належних йому на праві приватної власності, і має повноваження подарувати будь-кому і майно, яке належить ТОВ «Будмаркет», оскільки він являється єдиним засновником і директором цього товариства, отже невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, зазначає, що висновок суду про те, що забезпечення позову шляхом заборони державній реєстраційній службі та будь-кому вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних та майнових прав ТОВ «Будмаркет» є перешкоджанням господарській діяльності товариства, є безпідставним, оскільки судом не встановлено, якому з видів господарської діяльності, якими займається товариство, може

перешкоджати накладення заборони проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не наданого жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що ОСОБА_7 якимось чином намагається реалізувати майно, яке належить на праві власності його дружині. Крім того, суд дійшов висновку, що заборона державній реєстраційній службі та будь-кому вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних та майнових прав ТОВ «Будмаркет» є перешкоджанням господарській діяльності товариства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність заяви про забезпечення позову.

При розгляді справи судом встановлено, що, звернувшись до суду першої інстанції з заявою, представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_9 просив накласти арешт на 40/100 часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в літері А, загальною площею 212,9 кв.м., зареєстрованих за ОСОБА_8, та заборонити державній реєстраційній службі та будь-кому вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно корпоративних та майнових прав за участю ТОВ «Будмаркет» та домоволодіння АДРЕСА_2, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,49 га, та є предметом за договором купівлі-продажу № 1 від 25 травня 2000 року, укладеного між Кримським акціонерним товариством по туризму та екскурсіям «Кримтур» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмаркет» (а.с.6).

Відповідно до частин 1, 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За частиною 3 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із матеріалів, що направлені до суду апеляційної інстанції, вбачається, що вимоги ОСОБА_6 зводяться до стягнення з відповідача ОСОБА_7 та ТОВ «Будмаркет», єдиним засновником якого він є, суми заборгованості за договором займу у розмірі 2.379.069 грн.

Для забезпечення зазначеного позову представник позивачки просив накласти арешт на будинок, що належить дружині відповідача ОСОБА_7 - третій особі у справі ОСОБА_8, а заходи відносно корпоративних та майнових прав ТОВ «Будмаркет», який є поручителем ОСОБА_7 у боргових зобов'язаннях, просив прийняти, щоб відповідач не переоформив майно товариства на свою дружину, щоб уникнути повернення боргу.

Пленум Верхового Суду України у пунктах 3, 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При апеляційному перегляді питання встановлено, що майно, на яке позивач просив накласти арешт, не є предметом спору і належить не боржнику, а інші засоби виходять за межі спору та стосуються діяльності господарюючого суб'єкта, тому колегія суддів вважає, що відмова суду у забезпеченні позову у спосіб, про який просила позивачка, є відповідною вимогам процесуального закону.

Решта доводів апеляційної скарги також не приймається до уваги апеляційного суду, тому що не спростовує висновків суду першої інстанції

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.