УКРАЇНА
АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 2а, тел. 35-91-36
Справа № 33ц 896 - кс/2007. Головуючий у першій інстанції Пляк С.Л.
Категорія 33. Доповідач в апеляційній інстанції Кривохижа В.І.
Доповідач касаційної інстанції Лисенко П.П.
УХВАЛА
іменем України
11 грудня 2007 року. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Лисенка П.П., Колосовського С. Ю., Данилової О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про повернення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею й стягнення збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення місцевого Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2005 року, його ж додаткове рішення від 11 травня 2006 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2006 року,
Встановила :
20 лютого 1997 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про повернення частини самовільно зайнятої земельної ділянки й усунення перешкод в користуванні нею.
Його обґрунтовував тим, що є законним володільцем земельної ділянки поАДРЕСА_1загальною площею 900 м-2.
Титульним володільцем сусідньої ділянки за № 7 є відповідачка.
Посилаючись на те, що та самовільно захопила 53 м-2 з його земельної ділянки - просив позов задовольнити.
3 березня 1997 року він додав ще одну вимогу, а саме, про стягнення з відповідачки збитків, завданих пошкодженням належних йому криниці, погреба, сараю, навісу для дров, й бетонного замощення, а також - неправильною посадкою дерев.
2
У подальшому ОСОБА_1 неодноразово позовні вимоги уточнював й доповнював, кінцево ж просив: відновити межу між сусідніми земельними ділянками; усунути перешкоди, чинимі відповідачкою йому в користуванні земельною ділянкою; стягнути з неї відшкодування збитків та моральної шкоди.
28 листопада 1997 року ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою, а саме, про покладення на відповідача обов'язку належно обладнати на його земельній ділянці водостік дощових і талих вод, знести залишок паркану, перегородку й свинарник.
Справа розглядалася судами неодноразово.
У подальшому ОСОБА_2 відмовилася від вимог про покладення на ОСОБА_1. обов'язку знести паркан та свинарник, і ця відмова була прийнята судом.
Останнім рішенням місцевого Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2005 року та його ж додатковим рішенням від 11 травня 2006 року первісний позов задоволено частково:
· на сторони покладено обов'язок відновити межу між належними їм земельними ділянками;
· ОСОБА_2 зобов'язано перенести дерева, засипати канаву та зняти з паркану лист шиферу;
· з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. стягнуто 488 гривень на відшкодування збитків і 500 гривень - на відшкодування моральної шкоди;
· вирішено питання про розподіл судових витрат;
· у задоволені решти вимог та у зустрічному позові відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2006 року основне рішення змінено, на відповідачку по первісному позову замість обов'язку перенести дерева, покладено обов'язок відрізання гілок, що проникають на територію позивача, й до 300 гривень зменшено розмір стягуваного з неї відшкодування за завдану моральну шкоду.
В іншій частині рішення залишено без змін.
ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким у первісному позові відмовити, а її зустрічний позов - задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскаржених судових рішеннях, суд 1 інстанції вважав, що у справі достатньо належних й допустимих доказів вимогам позивача, які були задоволені, у той час, як відповідачка допустимими засобами не довела своїх заперечень та зустрічного позову, хоча за ст. . 60 ЦПК України, то є її обов'язком.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області погодилася з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції, крім висновків про
3
доцільність перенесення дерев та щодо розміру стягуваного з відповідачки відшкодування моральної шкоди, вважала вірними, обґрунтованими й законними.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 33.5 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення суду 1 інстанції та апеляційного суду постановлені з додержанням ними норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 341 ЦПК України підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, -
Ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення місцевого Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2005 року, його ж додаткове рішення від 11 травня 2006 року та рішення колегії судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.