ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2006                                                                                   Справа № 22/233  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі  колегії суддів:

головуючого: П.П.Павловського,

суддів: О.В.Чус ( доповідач), А.О.Логвиненка          

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

 

Представники сторін:

від відповідача:  Грущенко О.О. юрисконсульт, довіреність №32  від 01.01.06;

від позивача:  Торорощенко А.В. представник, довіреність №33  від 20.09.06;

          від 3-ї особи: представник не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  19.07.06р.  у справі № 22/233

за позовом  Приватного підприємства “Піонер Плюс” , м.Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Придніпровська залізниця” м.Дніпропетровськ

3-тя особа: Дніпропетровський регіональний відділ матеріально-технічного постачання служби матеріально-технічного забезпечення Придніпровської залізниці , Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Іларіонове

про  стягнення  28 038 грн. 80 коп.

   

                                       

В С Т А Н О В И В :

В травні 2006 року позивач звернувся в господарський суд до Відповідача з позовом про стягнення  28 038 грн. 80 коп., з яких 21 617, 81 грн. –сума, що залишилась  від попередньої оплати за поставку 150 тон брухту та відходів чорних металів та вартість залізничного тарифу; 6 420, 99 грн. –штрафні санкції.

Заявою від 10.07.2006 року  позивач уточнив позовні вимоги в частині штрафних санкцій та просив стягнути окрім заборгованості 757 грн. 50 коп. пені, 1655 грн. 90 коп. інфляційних збитків, 851 грн. 72 коп. річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2006р. ( суддя –Л.Д.Пуппо) позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Придніпровська залізниця на користь Приватного підприємства “Піонер-Плюс” 23273 грн. 71 коп. основної суми; 757 грн.50 коп. пені, 851грн. 72 коп. річних.

          Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, га невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2006р.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови судової палати №933 від 19.10.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –П.П.Павловський, судді –О.В.Чус( доповідач), В.Г.Головко.

Розпорядженням в.о. голови судової палати №979 від 31.10.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –П.П.Павловський, судді –О.В.Чус( доповідач), А.О.Логвиненко.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали  справи  та прийняте рішення господарського суду, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом першої інстанції  повно та всебічно досліджені матеріали  справи,  правильно встановлені фактичні обставини справи, їм дана належна  правова  оцінка. Висновки суду відповідають приписам закону та  ґрунтуються на доказах, залучених до матеріалів справи.

          Як вбачається  з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції,   16.06.05 року  позивач  - Приватне підприємстве “Піонер Плюс” та відповідач – Державне підприємства “Придніпровська залізниця” ,м.Дніпропетровськ уклали договір № ПР/НХ-05-83/НЮ-2585дн.

За умовами вищезазначеного договору  за положеннями якого постачальник - відповідач на умові 100-процентної попередньої оплати вартості товару та вартості залізничного тарифу (пункт 2.6.1.) зобов’язався поставити одержувачу (позивач у справі) брухт та відходи чорних металів (товар) на умовах ЕХW (франко-склад постачальника, згідно ІНКОТЕРМС 2000) відвантажувальними партіями не менш одного залізничного вагона, або навалом партіями автомобільним транспортом, згідно додатково наданих одержувачем реквізитів для відправлення на протязі 10 робочих днів із моменту здійснення попередньої оплати згідно п.2.6.1 договору.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що у випадку неможливості виконання договірних зобов’язань у термін, передбачений згідно з пунктом 3.1. цього договору, постачальник на протязі 10 робочих днів зобов’язується повернути суму, яка залишилася від попередньої оплати на розрахунковому рахунку постачальника.

          Як вбачається з матеріалів справи, товар було поставлено по наряд-накладній № 17920 від 31.07.05. на суму 13035 грн. 10 коп.; по наряд-накладній № 21004 від 31.08.05. на суму 15180 грн.; по наряд-накладній № 25182 від 30.09.05. на суму 11179 грн. 25 коп.; по наряд-накладній № 25502 від 30.09.05. на суму 14739 грн. 04 коп. Всього відвантажено 87,30 т товару на суму 44087 грн. 20 коп., що з урахуванням наданих послуг по завантаженню (10046 грн. 19 коп.) –на суму 54133 грн. 39 коп. Факт поставки-приймання товару підтверджений зазначеними накладними і актами приймання-передачі товару. Сторонами 01.10.05. складений акт звірки розрахунків, з якого вбачається залишок грошових коштів на користь позивача у сумі 21617 грн. 81 коп.

          У відповідності до  п. 4.1. договору  сторонами було передбачено, що   у випадку неможливості виконання  договірних зобов’язань у термін, зазначений у п. 3.1., постачальник   на протязі 10  робочих днів  зобов’язується повернути  суму, яка залишилася від попередньої оплати.

За змістом  ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на викладене,  колегія судів  вважає обґрунтованими висновки  господарського суду  про стягнення  з Державного підприємства Придніпровська залізниця на користь Приватного підприємства “Піонер-Плюс”  сум основного боргу, пені та  3% річних, а також судових витрат.

Доводи  відповідача про те, що  позивач перешкоджав  виконанню  умов договору, колегія суддів не може визнати як підставу для задоволення  апеляційної скарги, у зв’язку з відсутністю доказів зазначених обставин.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, господарський  суд  дійшов вірного висновку  про часткову доведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          Таким чином, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення  позовних вимог Приватного підприємства “Піонер Плюс”, м.Дніпропетровськ відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної  скарги їх не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ   слід залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 19.07.2006 р.  у справі № 22/233 –без змін.

Керуючись ст. 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

          

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ  залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2006 р.  у справі № 22/233 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

П.П.Павловський

Суддя

О.В.Чус

Суддя

А.О. Логвиненко

З оригіналом згідно

Пом судді                                                        Яцура О.В.

28.11.2006