Справа № 2-743/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

« 09» жовтня 2013 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Савченко Д.Г.

за участю представника - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог Садівниче товариство «Первомайське-1» про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та витребування майна із незаконного володіння.

Встановив

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, підтримавши який в судовому засіданні своїм представником, в якому просив суд усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою НОМЕР_1, площею 0,0380 га. розташованою в межах землекористування Садівничого товариства «Первомайське - 4» та не зданим в експлуатацію садівничим будинком і огородженням та витребувати вказане майно з незаконного володіння відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказувала, що йому належить земельна ділянка НОМЕР_1, розташована в межах СТ «Первомайське-1», площею 0,0380 га. Також вказував, що на вказаній ділянці є не введений в експлуатацію садовий будинок та огородження ділянки. Однак після повернення позивача з м. Черкаси, йому стало відомо, що його ділянкою без правових підстав володіє відповідач по справі ОСОБА_3, яка є членом садівничого товариства. Тому позивач вважає своє право порушеним та посилаючись на правові підстави ст. 387 ЦК України просить суд усунути йому перешкоди у користуванні власністю.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату і час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не надала.

Представник не заявив у суді, що факти, які мають значення для справи, йому відомі особисто, тому не вирішувалося питання про його допит як свідка згідно зі ст. 184 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту серії ЯЛ № 313329 позивачу належить земельна ділянка НОМЕР_1, площею 0,0380 га. в межах землекористування СТ «Первомайське-1» в Балаклавському районі м. Севастополя на підставі рішення Балаклавської районної у м. Севастополі Ради № 47с-5-939 від 24 вересня 2010 року.

Правомірність набуття позивачем права власності на вказані земельні ділянки не є предметом спору, що розглядається по цій справі, і може бути оспорена з відповідних правових підстав окремо.

Згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною 3 статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК).

У відповідності до приписів ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу з урахуванням вимог цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, твердження позивача щодо захоплення його земельної ділянки відповідачем, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки ґрунтуються лише на його припущеннях, які документально не підтверджуються.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволенні позову про суд враховував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вимоги Земельного, Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України.

Крім того, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно ст. 3 ЦК України.

Таким чином, розглянувши справу в присутності сторін та їх представників, представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та про відому у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Судові витрати суд покладає на позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10-11, 28-29, 57-60, 158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог Садівниче товариство «Первомайське-1» про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та витребування майна із незаконного володіння - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя