Справа № 2 - 951

 2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2008 року

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Сарненської міської ради про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на приміщення гаражу АДРЕСА_1, оскільки після придбання вказаного об'єкта у ОСОБА_2., довідався, що у останнього відсутні правовстановлюючі документи на нерухомість, що позбавляє його можливості набути право власності шляхом його оформлення та реєстрації.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що у 1989 році уклав з ОСОБА_2. договір купівлі-продажу приміщення гаражу, передавши останньому гроші.

Відповідач ОСОБА_2 . позов визнав в повному обсязі, про що зазначив у письмовій заяві з клопотанням слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача - Сарненської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, просить прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, визнання відповідачем ОСОБА_2. позову не може бути прийняте судом, оскільки суперечить закону.

Рішенням Сарненської міської ради від 3 грудня 1987 року № 400 відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1члену гаражно-будівельного кооперативу «Світанок» ОСОБА_2.

Згідно рішення Сарненської міської ради № 383 від 1 листопада 1989 року відповідачу ОСОБА_2. наданий дозвіл на продаж гаражу по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1

У відповідності до ст. 220 ЦК України, на яку як на підставу своїх вимог посилається позивач, якщо сторонами домовлено щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Позивач ОСОБА_1 . в обґрунтування своїх доводів надав суду письмове підтвердження ОСОБА_2. від 16 травня 2008 року, про те, що останній у 1989 році продав йому спірний гараж, за що отримав грошові кошти а також копію технічного паспорта на гараж із зазначенням його як власника нерухомого майна.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі.

Судом не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини укладення сторонами договору купівлі-продажу гаража та наявності умов для визнання такого договору дійсним.

Письмове підтвердження ОСОБА_2. не приймається як допустимий доказ факту домовленості сторін щодо істотної умови договору купівлі-продажу, оскільки документ датований із значним запізненням у часі та не містить ціни угоди.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає підготовку вихідних даних на проектування; пошук архітектурного рішення, розроблення і узгодження проекту; виконання робочої документації для будівництва; будівництво об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль та авторський нагляд під час виконання будівельних робіт; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Позивачем не підтверджені належними доказами обставини будівництва гаража ОСОБА_2 ., обставини повного виконання укладеної угоди шляхом передачі гаража йому у володіння, а також вчинення будь-ким із сторін комплексу робіт на виконання норм закону.

За вказаних обставин суд не знаходить підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

На підставі викладеного, ст. 220 ЦК України, керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сарненської міської ради про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 . від сплати судового збору на підставі ст. 4 п. 18 Декрету КМ України „Про державне мито”.

 На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: