АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Крим.провадження № 1кп/642/314/13 Головуючий 1 інстанції:

Провадження № 11кп/790/394/13 Грінчук О.П.

Категорія: ч.2 ст.301 КК України Доповідач: Люшня А.І.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого Люшні А.І.,

- суддів: Очеретного С.С., Гук В.В.,

- при секретарі Євглевській В.В.,

- за участю прокурора Криворучко І.І.,

- обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 1кп/642/314/13 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року щодо ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1, -

засуджено за ч.2 ст. 301 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Ухваленим вироком була затверджена угода від 26.06.2013 року, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, в якій останній визнав себе винуватим в тому, що 20 червня 2013 року приблизно о 14.30 год., знаходячись біля виходу зі станції метро «Центральний ринок», що розташована на вул. Енгельса, 29 у м. Харкові, збув ОСОБА_3 СD-R диск із записаними на ньому відеофільмами, які є відеопродукцією порнографічного характеру.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначив, що судом, у порушення умов укладеної угоди про визнання винуватості, невмотивовано не призначено узгоджене сторонами обов'язкове додаткове покарання, передбачене в санкції ч.2 ст.301 КК України - конфіскація порнографічної відеопродукції. Просить ухвалити вирок апеляційним судом і призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст.301 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією порнографічної відеопродукції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.301 КК України та рішення про призначення основного покарання, за його видом і розміром, в апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, є обґрунтованими.

Санкцією ч.2 ст.301 КК України передбачено покарання від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацію порнографічної кіно та відеопродукції.

Згідно вимог, передбачених п.2 ст.468, ч.1 ст.472 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, в якій наряду з іншим, зазначається узгоджене сторонами покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.

Відповідно до положень ч.2 ст.475 КПК України, суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з положень ч.2 ст.69 КК України, суд може не призначити додаткового покарання, що передбачене в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного і умотивувавши своє рішення.

За змістом угоди про визнання винуватості від 26 червня 2013 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, сторонами було узгоджено призначення ОСОБА_2 за ч.2 ст.301 КК України основного покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 гривень, та додаткового обов'язкового покарання - конфіскації порнографічної відеопродукції, з чим обвинувачений був згоден.

Однак, суд, затвердивши вироком вищевказану угоду, без посилань на положення ст.69 КК України, невмотивовано не призначив ОСОБА_2 передбачене санкцією ч.2 ст.301 КК України та узгоджене в угоді про визнання винуватості додаткове обов'язкове покарання - конфіскацію порнографічної відеопродукції, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність і призначив покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України, вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, та відповідно до вимог, передбачених п.2 ч.1 ст.420 КПК України, ухвалити вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст.301 КК України міру покарання, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості.

Що ж стосується посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що у вироку не зазначено про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 судимості, то ця обставина не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 407,409,420 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, в частині призначеного йому покарання, скасувати.

Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст.301 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією порнографічної відеопродукції.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: