Головуючий суду 1 інстанції - Сініцин Е.М.

Доповідач - Галан Н.М.

Справа № 422/3072/13-ц

Провадження № 22ц/782/3090/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Галан Н.М.

Суддів: Назарової М.В., Фарятьєва С.О.,

при секретарі: Кушнарьовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 25 червня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно- страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2013 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 100000грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю потерпілого ОСОБА_3

Рішенням суду, яке оскаржується, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Згідно зі ст.213 ЦКП України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вірно встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, 22.07.2012р. сталася ДТП, внаслідок якої загинувОСОБА_3.. Винним в даній ДТП є ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, і який також загинув. На цій підставі було закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_4

18.04.2012р. між ОСОБА_4 та ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідачем позивачу було відшкодувати витрати, які позивач поніс у зв'язку з похованням ОСОБА_3

Вказані обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ст..61 ЦПК України.

Апелянт вважає, що суд не взяв до уваги того, що саме він є потерпілим, а тому відповідач зобов'язаний виплатити саме йому страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю його батька, як це передбачено у страховому полісі ОСОБА_4, а також ст.27 п.27.1 Закону, оскільки відповідач визнав його особою, яка взяла на себе витрати з поховання та частково здійснив страхове відшкодування.

Однак, судова колегія не може погодитись з даними доводами апеляційної скарги.

Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, а також прийшов до вірного висновку, що дані правовідносини регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( надалі Закон) та норм ЦК України.

Відповідно ст..1 п.1.3 Закону потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Ст.1200 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та визначено коло осіб, які мають це право.

Ст.27 Закону також передбачено коло осіб, які мають право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого.

Відповідно до вказаних норм, право на отримання відшкодування мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого,особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Відповідач відшкодував позивачу витрати, понесені ним у зв'язку з похованням ОСОБА_3

Документів, які б підтверджували знаходження позивача на утриманні померлого, позивачем суду не надано.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом 111 Закону № 1961-1V.

Таким чином, посилання апелянта на те, що він взяв на себе витрати з поховання потерпілого - свого батька,, а це є підставою відшкодування 100000грн., судова колегія вважає безпідставними.

Як вбачається з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Посилаючись на норми ст.23 ЦК України та ст.22 Закону, стосовно заподіяння моральної шкоди, апелянт виходить за межі своєї позовної заяви, оскільки таких вимог, а саме про стягнення моральної шкоди ним не було заявлено.

А тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції в повному обсязі відповідає вимогам ст..ст.213-215 ЦПК України.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Крім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги є підставами звернення до суду з позовною заявою, які були розглянуто судом першої інстанції, та яким було надано належну оцінку.

Відповідно до вимог 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена у продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: