УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 121/611/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

№ провадження: 22-ц/190/4829/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Сіротюка В.Г.

Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 борг в сумі 6 400 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду в його оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем факту завдання відповідачкою йому моральної шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції по суті відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 17 січня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3 200 грн., суми неустойки за договором завдатку в розмірі 3 200 грн. та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину в сумі 12 800 грн., посилаючись на те, що вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2012 року ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України та по вказаній кримінальній справі позивач ОСОБА_6 визнаний потерпілим (арк. справи 2-4, 28-37).

Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_7 отримала від нього 3 200 грн. в якості завдатку, уклавши при цьому договір завдатку на придбання квартири в місті Ялта, після чого заволоділа його грошовими коштами в сумі 3 200 грн.

ОСОБА_6 вказує, що за умовами названого договору передбачено, що продавець гарантує, у випадку відмови від продажу квартири, виплату суми завдатку в подвійному розмірі.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи на його користь з відповідачки борг в сумі 6 400 грн., суд першої інстанції виходив з наявності між сторонами договірних правовідносин.

В цій частині судове рішення особами, які брали участь у справі не оскаржується.

Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вимог статті 23 Цивільного кодексу України спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Колегія суддів не може не враховувати наявність юридичного факту, встановленого судовим рішенням, частина якого не оскаржується, щодо саме договірних зобов'язальних правовідносин між сторонами.

Враховуючи те, що законом не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами, у суду першої інстанції були відсутні достатні правові підстави для покладення на відповідачку обов'язку відшкодувати моральну шкоду.

При такому положенні, рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується є по суті законним, а доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_6 не містять правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Частиною першою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук