Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2006 р. Справа № 18/04-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Полтєва І.О.
за участю представників сторін:
позивача - Кузьменко Н.В.
відповідача - Зубко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1873Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 р. по справі № 18/04-06
за позовом ТОВ "Норд Ост Компані", м. Харків
до ЗАТ "Український мобільний зв"язок" м. Київ в особі Північного територіального управління ЗАТ "УМЗ", м. Харків
про примущення до виконання зобов"язань
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.05.2006 р. (суддя –Зотова С.С.) по справі № 18/04-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач користувався міжмережевим шлюзом типу GSM Bridge марки ECCOM Basis, що є порушенням предмету укладеного між сторонами договору; що відповідно до п. 8.4.11 Правил відповідач має право обмежити абоненту надання послуг мобільного зв*язку, які надаються за договором, та відмовити у подальшому поновленні зв*язку, письмово попередивши про це абонента за 30 календарних днів до припинення в разі якщо він використовує переадресацію вхідних та/або вихідних викликів за допомогою тонального набору сигналів через будь-які комутаційні пристрої надання послуг мобільного зв*язку, що надаються за договором, та відмовити у подальшому поновленні зв*язку, письмово попередивши про це абонента за 30 календарних днів до припинення та ін.
Позивач подав апеляційну скаргу в якій зазначеає що з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необґрунтованим, з тих підстав, що на його думку судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, та просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач не надав жодних доказів порушення позивачем умов договору та Правил користування мережами мобільного зв’язку ЗАТ „Український мобільний зв’язок” від 30.01.2004 р. (далі Правила), в т.ч. маршрутизації телефонного трафіку. Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до п. 8.6 Правил відповідач зобов’язаний поновити мобільний зв’язок за умови усунення позивачем обставин, наведених у п. 8.4.. Разом з тим, позивач звертає увагу суду на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на те, що відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг передбачена п. 1.4 та п. 1.5 ст. 33 Закону України № 1280, оскільки в зазначеній статті немає п. 1.4 та п. 1.5, і зазначена стаття регулює обов*язки споживачів, а не відповідальність. При цьому позивач зазначає, що відповідальність споживачів настає лише при встановленні порушень обов*язків. і регулюється ст.. 36 Закону № 1280, яка не передбачає такого виду як припинення надання послуг та ін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що відповідно до п. 8.4.11 правил відповідач мав право призупинити надання послуг мобільного зв’язку позивачеві; факт порушення позивачем правил зафіксовано експертом із запобігання шахрайству ЗАТ „УМЗ” Горбатенко М.Ю. та ін..
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, колегія суддів встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами 17.09.2002 р. укладено договір №1.10565700 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв’язку .
19.09.2002р. укладена додаткова угода №891589 до договору про надання послуг мобільного зв’язку стосовно обслуговування телефонного номеру 3542355 по тарифному пакету "UMС-20".
З 24.06.2004 р. вказаний пакет за згодою сторін (п. 1.2, 5.1 договору № 1.10565700 від 17.09.2002 р.) змінений на пакет "UMC Безлімітний".
Експертом відповідача із запобігання шахрайству Горбатенко М.Ю. проведено заходи з технічного контролю порядку маршрутизації телефонного трафіку на мережі, технічний контроль здійснювався із використання інформації з CDR - файлів отриманих з MSC (мобільний центр комутації) мережі стільникового зв*язку стандарту CSМ за період з 08:52 01.11.2005р. по 16:30 03.11.2005р. При проведенні вищевказаного заходу встановлено, що за вказаний період часу SIM карта з номером телефону 8-050-364-23-55 використовувалася за допомогою обладнання з ідентифікаційним номером 352188000087892. Це обладнання відповідає комунікаційному обладнанню типу GSM Bridge марки ECCOМ Basis. За даними виробника цього обладнання (сайт...), це багатофункціональний пристрій (іншими словами міжмережевий шлюз), який дозволяє підключення міських телефонних ліній зв*язку та внутрішніх ліній зв*язку офісних АТС. Така схема підключення дозволяє всім абонентам, що мають змогу телефонувати вказаними лініями до міжмережевого шлюзу, користуватися виходом на мережу стільникового зв*язку.
Аналіз з файлів реєстрації дзвінків абонента з номером "503642355" за період з 08:52 01.11.2005р. по 16:30 03.11.2005р. показує на специфічну структуру його трафіку ( відсутність вхідних дзвінків), що може свідчити про включення абонентської картки в міжмережевий шлюз вищезазначеного типу.
Позивач, не заперечує того факту, що він користувався абонентською радіостанцією ECCOM стандарту GSM 900/1800, вказуючи при цьому на те, що користування приладом відбувалося відповідно до інструкції з приводу його експлуатації, з метою здійснення дзвінків з телефонного апарату за допомогою SIM-карти шляхом звичайного набору цифр телефонного номеру на клавіатурі.
Відповідно до п. 1.4, 1.5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов”язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, та не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам.
Отже, суд першої інстанції правомірно встановив факт того, що позивач, користуючись міжмережевим шлюзом типу GSM Bridge марки ECCOМ Basis, тим самим порушував умови укладеного між сторонами договору.
Так п. 1.2, 1.4 договору № 1.10565700 від 17.09.2002 р. передбачено що правила користування мережами стильникового зв”язку UMC (правила) є його невідємною частиною.
Відповідно до п.8.4.11 Правил відповідач має право обмежити абонентам надання послуг мобільного зв*язку, що надаються за договором, та відмовити у подальшому поновленні зв*язку, письмово попередивши про це абонента за 30 календарних днів до припинення. Разом з тим, п. 1.9 правил обумовлено припинення дії договору у випадку відмови UMC у подальшому наданні послуг абоненту.
28.12.2005р. відповідачем на адресу позивача направлено лист - попередження, згідно з яким позивачу пропонується звернути увагу на умови користування пакетом "UMC Безлімітний", вказуючи при цьому на те, що використувати цей пакет можна лише для задоволення власних потреб у послугах зв*язку, а не для маршрутизації через мережу ЗАТ „УМЗ” викликів абонентів інших мереж зв”язку на телефонну мережу загального користування України, та попередив позивача про те, що має намір припинити дію договору №1.10565700 від 17.09.2002 р
Враховуючи вищевикладене а також обумовленість чинності договору за вимогами Правил, в зв”язку з чим, позовні вимоги позивача про зобо”язання відповідача поновити надання послуг стільникового радіотелефонного зв”язку правомірно визнані судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на вказане, висновки, викладені в рішеннф господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви апелянта, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, ст. 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів –
постановила:
Рішення господарського суду від 04.05.2006 р. по справі № 18/04-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя
Судді