ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/1150/13-п Суддя у І-й інстанції: Іоненко Є.О.

Провадження №33/191/138/13 Суддя-доповідач: Іванченко О. Ю.

09 серпня 2013 року суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу на постанову судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Судаку АР Крим, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1;

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Не погодившись з вказаною постановою, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді змінити в частині призначеного йому стягнення і замість позбавлення права керування транспортними засобами накласти на нього стягнення у виді штрафу.

Свої вимоги мотивує тим, що застосоване суддею стягнення є для нього занадто суворим, оскільки воно не відповідає характеру правопорушення та даним про його особу, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має двох неповнолітніх дітей, 2004 і 2009 року народження, на утримання яких сплачує аліменти, неофіційно працює на даному автомобілі, не має інших джерел доходів, а тому призначене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості утримувати свою родину.

Перевіривши постанову судді у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримав посвідчення водія в 1997 році (а.с.6), до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП не притягувався (а.с.7), на стан сп'яніння був оглянутий працівником ДАІ за допомогою алкотестеру "Drager" (а.с.2) та результати огляду не оскаржував (а.с.3-5), в судовому засіданні визнав свою вину у вчинені адміністративного правопорушення (а.с.9).

Таким чином, висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення у апеляційній скарзі не оскаржуються, відповідають фактичним обставинам справи та засновані на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, вважаю, що суддя при вирішенні питання про вид адміністративного стягнення не прийняв до уваги положення ст. ст. 23, ст. 33 ч. 2 КпАП України.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушник до адміністративної відповідальності притягається вперше, повністю визнав вину та щиро розкаявся у скоєному правопорушенні.

В судовому засіданні апелянт вказав на те, що він працює водієм на даному автомобілі, є батьком двох неповнолітніх дітей, 2004 і 2009 року народження, на утримання дітей сплачує аліменти, а тому накладене судом адміністративне стягнення позбавить його роботи і засобів до існування його родини.

Враховуючи, що на ОСОБА_2 було накладено найсуворіше адміністративне стягнення, яке на момент розгляду справу в апеляційному суді не відповідає даним про особу правопорушника, відомостям про обставини, які пом`якшують його відповідальність, а тому є невідповідним меті застосування адміністративного стягнення, вважаю за необхідне постанову судді в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення змінити та застосувати до нього інше, більш м`яке стягнення.

З огляду на викладені обставини, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Таке адміністративне стягнення буде достатнім для виховання правопорушника і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 23, 33, 252, 294, КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року в частині призначеного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КпАП України стягнення - змінити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором.

Cуддя О.Ю. Іванченко