Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2006 р. Справа № 3/141-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб*єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Шостка, Сумської області (вх. 1899 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 03.05.06 р. по справі № 3/141-06
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Шостка
до ТОВ "Торговий ряд" м. Шостка
про визнання права власності
встановила:
У березні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17 червня 2002 року укладеним між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Торговий ряд» на автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1, про визнання за ним права власності на даний автомобіль, а також зобов'язання відповідача зняти автомобіль з обліку в Шосткінському МРЕВ ДАІ та передати для перереєстрації позивачеві.
В процесі розгляду справи відповідач звернувся до місцевого господарського суду з зустрічним позовом до підприємця НОМЕР_1 про визнання недійсним з моменту укладення нібито вчиненого 17.06.2003р. між сторонами усного договору купівлі-продажу вищезгаданого автомобіля.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.05.2006 р. по справі № 3/141-06 (суддя Левченко П.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв"язку з їх недоведеністю. У прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ «Торговий ряд» відмовлено та повернуто йому позовні матеріали.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з"ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому вказує на те, що підтвердженням дійсності договору купівлі-продажу спірного автомобілю є виставлений відповідачем рахунок-фактура НОМЕР_1 на суму 31 582,00 грн. та проведена позивачем оплата по ньому.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним і обгрунтованим, у зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що продаж автомобіля та надання його в незаконне користування позивачеві відбулось в результаті зловмисної угоди між подружжям ОСОБА_1 умови нібито укладеного договору суперечать законодавству - в результаті так званого продажу за явно заниженою ціною автомобіля ТОВ «Торговий ряд» отримало збиток, що, в свою чергу, суперечить меті підприємницької діяльності підприємства. Крім того, зазначає, що оплата вартості автомобіля за нібито укладеним усним договором не відбулася в момент його вчинення, що також протерічить нормам законодавства.
08.08.2006р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшли пояснення від колишнього директора ТОВ «Торговий ряд» ОСОБА_2, який займав дану посаду з 03.01.2002р. по 20.06.2003р. В своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначає про те, що у вказаний період він особисто укладав всі договори та угоди, інших осіб, в тому числі і головного бухгалтера ТОВ «Торговий ряд» ОСОБА_3, яка працювала в період з 01.05.2003р. по 01.08.2003р., правом на укладення будь-яких договорів чи угод він ніяким чином не наділяв. До того ж посилається на те, що йому нічого не було відомо щодо купівлі-продажу фізичною особою-підприємцем НОМЕР_1 в ТОВ «Торговий ряд» автомобіля марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 03.05.2006р. -без змін, виходячи із наступного.
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1, нібито укладеним між сторонами по справі, а також про визнання права власності на даний автомобіль за позивачем, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 17 червня 2003 року між сторонами в усній формі був укладений договір купівлі-продажу легкового автомобіля марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1.
На підтвердження цього позивач посилається на рахунок-фактуру НОМЕР_1 на суму 31582 грн. та на платіжні доручення НОМЕР_1 на суму 30000 грн. та НОМЕР_2 на суму 1582 грн., якими була сплачена сума, зазначена в рахунку-фактурі НОМЕР_1 за автомобіль.
Цивільні відносини, про які йдеться в позовній заяві позивача, виникли в червні 2003 року, коли діяв ЦК УРСР (1963р.). 3гідно ч. 1 ст. 43 ЦК УРСР, угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатися усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР та Української РСР.
Однак, рахунок-фактура НОМЕР_1 був складений і наданий позивачеві головним бухгалтером відповідача 17.06.2003р., а оплата рахунку позивачем відбувалася частинами - 17 та 18.06.2003р., тобто, угода не була виконана під час її укладення, а тому вона не відповідає вимогам ст. ст. 43, 44 ЦК УРСР.
Угодами згідно ст. 41 ЦК УРСР, визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом (положенням).
З матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактура НОМЕР_1, в якому зазначено найменування «Автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L» в кількості 1 шт., ціна 31582 грн. та загальна сума 31582 грн., підписаний головним бухгалтером ОСОБА_3. Згаданий рахунок-фактура не містить посилань на повноваження головного бухгалтера на укладення ним договорів від імені ТОВ „Торговий ряд".
Головний бухгалтер не є органом, через який юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе обов'язки, тому, рахунок-фактура НОМЕР_1, підписаний головним бухгалтером, не породжує ніяких цивільних прав та обов'язків для ТОВ «Торговий ряд» і не може вважатися пропозицією ТОВ «Торговий ряд» позивачеві придбати автомобіль.
До того ж, відповідно до пояснень колишнього директора ТОВ «Торговий ряд» ОСОБА_2, який займав дану посаду з 03.01.2002р. по 20.06.2003р., у вказаний період він особисто укладав всі договори та угоди, інших осіб, в тому числі і головного бухгалтера ТОВ «Торговий ряд» ОСОБА_3, яка працювала в період з 01.05.2003р. по 01.08.2003р., правом на укладення будь-яких договорів чи угод він ніяким чином не наділяв.
Отже, доказів укладення усної чи письмової угоди позивачем з органом ТОВ „Торговий ряд", який має право на укладення угод, може набувати цивільних прав та брати на себе цивільні обов'язки від імені ТОВ „Торговий ряд", матеріали справи не містять..
Позивач у своїх позовних вимогах просить суд визнати за ним право власності на індивідуально визначене майно (товар), а саме: на автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1.
Проте, рахунок-фактура НОМЕР_1 не містить таких даних. В рахунку - фактурі НОМЕР_1 зазначено лише „Автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L " за ціною 31582 грн.
В платіжних дорученнях НОМЕР_2 зазначено, що це передплата (попередня оплата) за автомобіль згідно рахунку НОМЕР_1.
А за таких обставин, вищезгадані рахунок-фактура та платіжні доручення не є належними доказами здійснення позивачем оплати саме за автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1..
Відповідач надав суду докази (засвідчені копії рахунку-фактури НОМЕР_3 ВАТ „Автобаз-ДЕУ" та банківської виписки з рахунку відповідача за 30.10.2002р., а.с. 15, 16)придбання автомобіля за 50150 грн. у його виробника (постачальника).
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ціна в розмірі 31582 грн. не відповідає реальній вартості автомобіля, який був придбаний за шість місяців до того за 50150 грн. у виробника, а тому, вважає, що не могло бути досягнуто згоди між сторонами щодо укладення угоди на відчуження (продаж чи поставку) спірного автомобіля за явно заниженою ціною в розмірі 31582 грн.
Згідно ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем рахунок фактура та платіжні доручення не є належними доказами на підтвердження досягнення в потрібній формі згоди між сторонами по справі по всіх істотних умовах договору, щодо відчуження автомобіля DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1.
Таким чином, вказаний спірний автомобіль не перейшов у власність позивача, а факт отримання ним від відповідача після проведення передплати автомобіля в користування без будь-якого документального оформлення передачі не є доказом передачі спірного автомобіля відповідачем позивачеві у власність.
Слід зазначити, що в процесі розгляду справи позивачем ніяких інших документів, ніж ті, що знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження права власності на автомобіль марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1, надано не було, а тому колегія суддів, на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак позивач в обґрунтування своїх вимог не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість викладених доводів, та спростовували б висновки місцевого господарського суду, які покладені в основу оскаржуваного рішення, а наявні у справі матеріали свідчать про те, що угода між позивачем та відповідачем щодо купівлі-продажу автомобіля марки DAEWOO Lanos 1.6L випуску, реєстраційний НОМЕР_1, право власності на який позивач просить суд визнати за ним, не укладалася ні усно, ні письмово.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.05.2006р. по справі № 3/141-06 у прийнятті зустрічної позовної заяви «ТОВ «Торговий ряд» відмовлено та повернуто йому позовні матеріали.
Рішення в цій частині повністю відповідає нормам господарського процесуального права, сторонами не оскаржується.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 03.05.2006 року по справі № 3/141-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення..
Рішення господарського суду Сумської області від 03.05.2006 р. у справі № 3/1141-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді