Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2006 р.                                                           Справа № 43/229-05  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Курильська О.А.

1-го відповідача -  Мучак І.В.

2-го відповідача - не з*явився

3-я особа - не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2522Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.06.06 р. по справі № 43/229-05

за позовом НВП "Аналог-2000", м. Алчевськ

до 1) ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС ім. Г.М. Кржижановського, смт. Комсомольське

    2) ВАТ "Шахтовуглесервіс", м. Шахтарськ

3-я особа - Управління "Луганськвуглепоставка" ДХК "Луганськвугілля України", м. Луганськ

про  стягнення 147070,78 грн.

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2006 р. (суддя -Сальнікова Г.І.) по справі № 43/229-05 позов залишено без розгляду.

Ухвала мотивована з тих підстав, що позивач не виконав умов попередніх ухвал господарського суду від 03.12.2005 р., від 12.01.2006 р., від 06.02.2006 р., від 01.03.2006 р. від 17.04.2006 р., від 17.05.2006 р., від 17.04.2006 р. та від 17.05.2006 р. та не надав належних доказів набуття ВАТ „Центренерго” права власності на вугілля, не довів правових підстав вимоги про оплату одержувачем вугілля його вартості, не надав доказів на підтвердження вартості спірного вугілля, та не обгрунтував поважності причин ненадання вищевказаних доказів і т.ін.

Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що витребувані судом документи вже містяться в матеріалах справи; що право власності на частину товару з урахуванням ст. 664 ЦК України у позивача виникло з моменту здачі товару за накладними № 150 від 28.02.2001 р. на суму 9808,50 грн., № 119 від 26.02.2001 р. на суму 58458,28 грн., № 33 від 30.04.2001 р. на суму 10101,60 грн., № РН-0000032 від 49658,40 грн. та № РН-0000017 від 15.02.2001 р. на суму 19044 грн., що з урахуванням ст. 697 ЦК України моментом набуття позивачем права власності на вугілля є момент здачі товару транспортній організації та оформлення відповідних накладних. Крім того, позивач вказує на необгрунтованість посилання господарського суду на те, що позивач не підтвердив вартості вугілля, оскільки на думку позивача з урахуванням ч. 1 ст. 469 ЦК України вартість товару в даному випадку визначена в сумі, яка склалася на момент придбання товару, в зв”язку з чим, стягувана сума складається із сум, відображених у накладних у момент придбання.

Перший відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає ухвалу господарського суду обґрунтованою, законною, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Другий відповідач та 3-я особа в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Позивач - НВП "Аналог-2000" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС ім. Кржижановського та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтовуглесервіс" про стягнення вартості вугілля марки ТР вагою 1022 тн. в розмірі 147 070,78 грн.

Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви позивач додав: договори, накладні, специфікації, акти прийомки-передач вугілля, акти повернення вугілля, платіжні вимоги, квитанції про прийом вантажу  та інші докази.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 03.12.2005 року; 12.01.2006 року; 06.02.2006 року; 01.03.2006 року позивача  зобов"язано підтвердити набуття ВАТ "Центренерго" права власності на вугілля і надати до суду правові підстави вимоги про оплату одержувачем вугілля його вартості та певні докази. Також ухвалою господарського суду від 03.04.2006 року у позивача витребувалися докази на  підтвердження моменту  набуття позивачем права власності на вугілля;правові підстави вимоги про оплату одержувачем вугілля його вартості; докази на підтвердження  вартості спірного вугілля.

Ухвалами господарського  суду від 17.04.2006 року та від 17.05.2006 року сторін було зобов"язано виконати  вимоги попередніх ухвал суду.

При цьому, суд не вимагав надання інших документів та не визначив про обставини їх необхідності.

Проте, в оспорюваній ухвалі суд першої інстанції відзначив про відсутність в матеріалах справи певних доказів по суті спору, а також визнав, що окремі документи не можуть бути доказами в підтвердження позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції порушив норми процесуального права і не прийняв до уваги, що при застосуванні  п. 5 ст. 81 ГПК України  стосовно вирішення питання про залишення позову без розгляду, воно можливе лише за певних умов, оскільки додаткові документи вважаються витребуваними тільки тоді, коли вони дійсно необхідні для вирішення спору і коли у відповідному процесуальному документі суду  зазначено про ці (конкретні) додаткові документи, а позивач не подав їх без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд, маючи на увазі окремі додаткові документи зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінивши їх поважність,  зазначити про це у відповідному процесуальному документі.

Разом з тим, при встановлені судом наявних фактів чи відсутності певних доказів або невиконання його вимог сторонами, суд має вирішувати справу по суті, зауважуючи  та окремо реагуючи на це.

Як видно з висловлювань позивача ним доведено всі, на його думку підстави, обставини та докази і надані всі  наявні у нього документи в обгрунтування позовних вимог, на які він мав, усвідомлював та вважав за необхідне посилатись.

Тобто, суд мав можливість і оцінив  згадані обставини, вирішуючи питання про прийняття або не прийняття, існування або не існування певних доказів та правовідносин доведених позивачем.

При цьому, як видно з оспорюваної ухвали, суд першої інстанції,  зробив окремі висновки стосовно певних обставин справи, зауважуючи на відсутності відповідних доказів, а не додаткових витребуваних документів, або  - на не прийнятті окремих матеріалів в якості таких доказів по суті спору. З мотивувальної частини ухвали це свідчить про розгляд судом спору по суті, а не про неможливість такого розгляду без конкретних документів.

Суд першої інстанції безпідставно також не прийняв певних обґрунтувань позивача, безпідставно наполягаючи на тому, що без правового обґрунтування окремих вимог справу неможливо розглянути, і як наслідок –надати правової оцінки взаємовідносинам сторін та правовим підставам вимог, що ґрунтуються на таких взаємовідносинах, що протирічить відповідним вимогам закону при прийнятті судом рішення.

Таким чином, відсутність означених доказів суд безпідставно відніс до ненадання окремих (витребуваних) документів, фактично розглянувши справу по суті, безпідставно залишив позов без розгляду.

У зв’язку з чим, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, зроблені передчасно, у зв’язку з чим  ухвала підлягає скасуванню з передачею справи до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, п. 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.06.2006 р. по справі № 43/229-05 скасувати

Справу передати на розгляд господарському суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді