Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. Справа № 35/88-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Казакова О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2659Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.06 р. по справі № 35/88-06
за позовом ТОВ "Агроекспорт" м. Миколаїв
до ТОВ "Млєко" м. Харків
про стягнення 93943,84 грн.
встановила:
В березні 2006 р. позивач –ТОВ „Агроекспорт”, м. Миколаїв звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ „Млєко”, м. Харків заборгованості в сумі 76431,71 грн., пені в сумі 8214,81 грн., інфляційних збитків в сумі 7259,56, 3% річних у сумі 2037,76 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2006 р. (суддя Швед Е.Ю.) по справі № 35/88-06 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 75111,45 грн. основного боргу, 751,11 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано з тих підстав, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар; що поставка товару мала позадоговірний характер, в зв”язку з чим вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків не підлягають задоволенню та ін.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необгрунтованим в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар неналежної якості, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дане рішення. В обгрунтування своїх вимог відповідач постилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не прийняв до уваги його зауваження щодо неналежної якості частини поставленого позивачем товару, в зв”язку з чим, на думку відповідача, сума його заборгованості перед позивачем повинна бути зменшеною та ін.
Позивач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, відзиву чи пояснення по скарзі не надав.
Відповідач в судове засідання також не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 22.04.04 р. між сторонами укладено договір дистриб”юції № 146/04-Д, відповідно до умов якого позивач зобов*язався за власний рахунок поставити відповідачеві товари окремими партіями мінімум по 20 тон, а відповідач –здійснювати продаж товарів в регіоні від свого імені та за власний рахунок. Відповідно до розділу 4 спірного Договору відповідач оформлює замовлення на поставку товару письмово (заявка) та передає позивачеві, якій підтверджує замовлення з урахуванням товарних позицій, які є в наявності на складі та зобов*язується доставити товар по узгодженій заявці не пізніше 5-7 діб з моменту одержання заявки.
Позивач поставив відповідачеві товар, відповідно до накладних № 1807 від 29.10.04 р. на суму 75126,14 грн., № 1836 від 29.12.04 р. на суму 47001,94 грн., № 13 від 21.02.05 р. на суму 47972,59 грн., № 13/1 від 21.02.05 р. на суму 600,12 грн., № 14 від 05.03.05 р. на суму 35481,60 грн., № 27 від 05.04.05 р. на суму 38483,89 грн., № 32 від 20.04.05 р. на суму 38020,75 грн., № 44 від 04.05.05 р. на суму 42592,93 грн., № 53 від 23.05.05 р. на суму 50326,88 грн., № 107 від 03.08.05 р. на суму 75067,58 грн., № 107-1 від 03.08.05 р. на суму 660,13 грн. та № 125 від 21.09.05 р. на суму 11880,18 грн., а всього на загальну суму 463214,73 грн. Вищенаведені накладні підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені печатками. Проте, як свідчать матеріали справи, дані поставки здійснювалися не в рамках договору № 146/04-Д від 22.04.2004 р., оскільки, по-перше в вищевказаних накладних відсутнє посилання на спірний договір з вказанням його реквізитів, по-друге позивачем не надано доказів наявності відповідних письмових заявок на поставку товару, якими відповідно до умов договору № 146/04-Д узгоджується кількість, асортимент та ціна на товару. Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо позадоговірності поставок товару.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, враховуючи позадоговірний характер спірних правовідносин, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні стягнення з відповідача пені за неналежне виконання останнім своїх договірних зобов”язань, оскільки виплата пені пердбачена договором № 146/04-Д, який не має відношення до даних правовідносин.
Разом з тим, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних, оскільки з урахуванням положень ст. ст. 530 та 625 ЦК України, а також враховуючи позадоговірний харктер спірних правовідносин, термін виконання відповідачем обов*язку є момент звернення позивача із позовною заявою до суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в сумі 75111,45 грн. є обгрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому судом не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача щодо неналежності якості частини поставленого позивачем товару, що на думку відповідача, є підставою зменшення суми оскільки такої вимоги відповідачем не заявлено та не надано доказів того, що частина товару, яка поставлялася позивачем була неякісною, а також не заявлено окремих вимог про заміну поставленого товару або пропорційного зменшення ціни поставленого товару .
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія –
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2006 р. по справі № 35/88-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді