РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/8117/13-ц

Пров. №2/668/2498/13

01.10.2013 року Суворовський районний суд м.Херсона

в складі судді Рябцевої М. С.,

при секретарі Волинець Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Херсон справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний комерційний Банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1; третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне Акціонерне Товариство АКБ «Індустріалбанк» звернувся до суду суд з вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між АКБ «Індустріалбанк» та третьою особою ОСОБА_2 12.07.207 року був укладений кредитний договір № 43А/0200/200/07, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розміі 9548,80 дол.США строком до 11.07.2013 року на споживчі цілі для придбання автомобіля ОСОБА_3 зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних. Оскільки позичальник зобовязання не виконав, рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 20.09.2013 року їх позов до ОСОБА_2І, був задоволений, та з ОСОБА_2 на користь банку була стягнута заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 73265,77 грн. За цим рішенням суду було відкрито виконавче провадження, в межах виконавчого провадження було реалізовано транспортний засіб ОСОБА_3, кошти від якого були спрямовані на погашення вказанного боргу, залишена сума боргу становить 43286,28 грн. Виконавчий лист був повернутий державним виконавцем у звязку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. Вважають, що оскільки кошти були надані банком ОСОБА_2 для придбання автомобілю, який використовувався в інтересах сімї, відповідач, який є чоловіком позичальника ОСОБА_2, надавав згоду на отримання кредиту, то він повинний нести солідарну відповідальність за кредитним договором в силу ст.ст. 61, 65 СК України. Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 неповернуту частину боргу в сумі 43286,28 грн. за кредитним договором № 43А/0200/200/07, укладеним між АКБ «Індустріалбанк» та третьою особою ОСОБА_2

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, спільне набуте майно вони не ділили, автомобіль ОСОБА_3, який був придбаний за кредитні кошти, дійсно використовувався в інтересах сімї. Після реалізації автомобілю, грошові кошти були витрачені на погашення боргу за кредитним договором. Свій дозвіл на отримання кредиту він надавав, але ніякого дозволу на те, що він буде погашать кредит замість своїй жінки він не надавав, поручителем за договором він не був.

Треття особа позов не визнала, вказуючи, що за спірним кредитним договором з неї були стягнуті кошти, частково вона їх повернула, в тому числі за рахунок автомобілю ОСОБА_3, придбанного за рахунок кредитних коштів. Погодилась з тим, що автомобіль використовувався в інтересах сімї.

Судом встановлені наступні факти та відпоівдні ним правовідносини:

12.07.2007 року між АКБ «Індустріалбанк» (правонаступником якого є ПАТ АКБ «Індустріалбанк») та третьою особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 43А/0200/200/07, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 9548,80 дол.США строком до 11.07.2013 року на споживчі цілі для придбання автомобіля ОСОБА_3 зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних.

Згідно договору застави від 12.07.2007 року в забезпечення належного виконання кредитного договору позичальником було надано в заставу транспортний засіб ОСОБА_3, 2007 року випуску, держномер ВТ 4463 АН.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона № 2-5544/2010 від 20.09.2013 року позов ПАТ АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_2 був задоволений, та з ОСОБА_2 на користь банку була стягнута заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 73265,77 грн.

За вказаним рішенням суду було розпочате виконавче провадження. В межах виконавчого провадження по примусовому виконанню вказанного рішення суду було реалізовано транспортний засіб ОСОБА_3, кошти від якого були спрямовані на погашення вказанного боргу, залишена сума боргу становить 42127,53 грн., що підтверджується відповіддю відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 27.06.2013 року виконавчий лист № 2-5544/2010 за цим виконавчим провадженням був повернутий стягувачу у звязку з відстністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованному шлюбу з ОСОБА_2 з 30.08.1990 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 не заперечували того факту, що придбаний за кредитні кошти автомобіль використовувався в інтерсах сімї.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти..

Відповідно до ч.3 ст. 61 Сімейного кодексу України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, використане в інтересах сімї.

Згідно із ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Статтєю 541 ЦК України передбачено, що солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

У відповідності зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а статті 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, меж судового розгляду, обов'язку сторін щодо доведення та подання доказів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки цивільні правовідносини за спірним кредитним договором виникли між банком та ОСОБА_2 та обов’язки за вказаним договором стосуються лише цих сторін. Рішенням суду заборгованість за цим кредитним договором вже була стягнути з ОСОБА_2 як позичальника коштів. Підстави накладення солідарної відповідальності чи перекладення обов’язків за цим кредитним договором на ОСОБА_1 – чоловіка позичальника, який не є поручителем за цим кредитним договором відсутні.

Посилання позивача на укладення договору в інтересах сімії та необхідність солідарної відповідальності подружжя згідно ст.. 65 СК України суд вважає неприйнятними, оскільки вказана норма статті регулює відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 30, 212, 214-215, 224 – 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний комерційний Банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1; третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м,Херсона, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Рябцева М.С.