Справа №2-579/2008 р.

РІШЕННЯ

 іменем України

05 березня 2008 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді                                          - Жмайло Н.В.

при секретарі                                                   - Некрасовій А.В.

відповідача                                                      - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу мотивує тим,  що з відповідачем перебуває у шлюбі,  зареєстрованому відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 вересня 1991 року,  актовий запис № 201. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка буде проживати з позивачем.  Спільне життя з відповідачем не склалося,  у сторін немає взаєморозуміння та взаємоповаги,  внаслідок чого в сім'ї постійно відбувалися сварки,  вони намагалися зберегти сім'ю,  але це виявилося неможливим.  Просить розірвати шлюб.

Позивач у судове засідання не з'явився,  але надав суду заяву,  в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судовому засідання позовні вимоги визнала,  пояснила,  що дійсно з 21.09.1991 року перебуває у шлюбі з позивачем,  від якого мають доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка буде проживати з нею. З 28 липня 2007 року вони припинили шлюбні відносини,  не ведуть спільного господарства. Позивач зловживав спиртними напоями,  наркотиками,  внаслідок чого в сім'ї постійно відбувалися сварки,  фактично створив іншу сім'ю. Спір про розподіл майна відсутній. Вважає збереження шлюбу неможливим.

Суд,  вислухавши пояснення відповідача,  дослідивши наявні докази,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так,  в судовому засіданні встановлено,  що сторони перебувають у шлюбі,  зареєстрованому відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 вересня 1991 року,  актовий запис № 201. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як видно з пояснень відповідача,  з 28 липня 2007 шлюбні відносини між сторонами фактично припинені,  позивач зловживав спиртними напоями,  наркотиками,  внаслідок чого в сім'ї постійно відбувалися сварки,  фактично створив іншу сім'ю,  сторони не ведуть спільного господарства.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що зареєстрований між сторонами шлюб може бути розірваний за рішенням суду,  оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч.1  ст.  112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб,  судові витрати віднести за рахунок відповідача та при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з

ОСОБА_1 держмито на користь держави в сумі 17 гривень,  ОСОБА_2 від сплати судового збору слід звільнити.

Керуючись  ст.  ст.  104,  110,  112 Сімейного Кодексу України,   ст.   ст.  10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований відділом відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 вересня 1991 року,  актовий запис № 201,  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  які мають неповнолітню дитину,  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито на користь держави в сумі 17 гривень,  ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження,  і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги,  або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.