1-15/2008

ВИРОК

Іменем України

25 лютого 2008 року                                                                                                м.  Сімферополь

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю.,  при секретарі АМЕТОВІЙ В.Г.,  за участю державного обвинувача - військового прокурора Сімферопольського гарнізону БАЛАБАЯ С. М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А4420 матроса

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк,  громадянина України,  з середньо-технічною освітою,  такого,  що не має судимості,  неодруженого,  на військову службу призваного у листопаді 2006 року Петровсько - Куйбишевським РВК міста Донецька,  який до призову на військову службу мешкав за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 407 КК України. Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини А4420 від 9 січня 2008 року №4 ОСОБА_1 було надано чергову відпустку з часом прибуття до місця служби 21 січня цього року. У призначений час ОСОБА_1 до місця служби не повернувся,  та без мети ухилитися від військової служби проводив час на власний розсуд у місті Донецьку,  де 25 січня його було затримано співробітниками Донецького зонального відділення військової служби правопорядку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав,  дав покази,  які за змістом відповідають викладеному вище,  та пояснив,  що з 10 січня цього року він проводив відпустку в місті Донецьку,  у батьків. 20 січня повертаючись з відпустки на службу,  він по телефону посварився зі своєю дівчиною,  та бажаючи з'ясування відносин,  повернувся в Донецьк,  де зміг особисто поспілкуватися з нею,  після чого звернувся до військової служби правопорядку,  та заявив про себе.

В порядку  ст. 299 КПК України суд,  за погодженням з учасниками судового розгляду,  визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи,  які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_1 про вчинення ним даного злочину,  а також зібрані по справі докази,  відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

З досліджених в суді наказу командира військової частини А4420 від 9 січня 2008 року №4 та відпускного квитка №43 від того ж числа вбачається,  що ОСОБА_1 10 січня 2008 року було надано чергову відпустку терміном 12 діб з часом прибуття до місця служби у військову частину А4420 21 січня 2008 року.

Відповідно протоколу затримання,  26 січня 2008 року,  о 18 годині,  начальником групи проведення дізнання - заступником начальника Донецького зонального відділення військової служби правопорядку у місті Донецьку затримано ОСОБА_1.

За висновком військово - лікарської комісії ОСОБА_1 здоровий,  придатний до військової служби.

Дії підсудного ОСОБА_1,  який 10 січня 2008 року залишив військову частину А4420 на законній підставі,  та маючи об'єктивні можливості для повернення до неї у встановлений час,  а саме 21 січня 2008 року,  своєчасно до частини не з'явився,  і незаконно знаходився поза її межами з 21 по 26 січня 2008 року,  що становить близько п'яти діб,  суд кваліфікує по ч.1  ст. 407 КК України,  як нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу з відпустки тривалістю понад три доби,  але не більше місяця.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує,  що ОСОБА_1 до призову на військову службу та по службі характеризується виключно позитивно,  та фактично вислужив встановлений строк військової служби,  приймає до уваги суд його з'явлення із зізнанням,  щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  та те,  що батько підсудного є інвалідом другої групи та потребує допомоги сина. Наведені обставини суд визнає не лише пом'якшуючими відповідальність ОСОБА_1,  а й такими,  що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  внаслідок чого,  з урахуванням особи винного,  суд вважає можливим відповідно до  ст. 69 КК України перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч.1  ст. 407 КК України,  та призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту,  передбаченого  ст. 60 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись статтями 323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 407 КК України,  на підставі якої,  із застосуванням статей 69,  60 того ж Кодексу,  призначити йому покарання у виді арешту строком на три місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_1  - нагляд командування військової частини А4420 - скасувати,  до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_1  на гауптвахті Кримського територіального управління військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1  обчислювати з часу прибуття на гауптвахту Кримського територіального управління військової служби правопорядку.

Речовий доказ у справі - відпускний квиток №43 від 9 січня 2008 року,  виданий військовою частиною А4420,  зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.