УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2006 року Адміністративна справа № АС-03/253-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Лащенко Л.Д., судді Погребняк В.Я., судді Твердохліб А.Ф.
При секретарі –Андроновій О.В.
За участю представників сторін:
Позивача –Шевченко А.А. (дов. № б/н від 26.05.2006 року).
Відповідача –Янчак М.А. (дов. № 1887/10/10-015 від 10.03.06 р.)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського
апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (вх. № 2940 Х/2-6 від 08.08.2006 р.) на Постанову господарського суду Харківської області від 19.07.2006 р. у справі № АС-03/253-06
за позовом ЗАТ “ВО “Моноліт”, м. Харків
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання нечинними повідомлень,
Встановила:
Позивач, ЗАТ “ВО “Моноліт”, м. Харків просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0003252301/1 від 23.01.2006 року, № 0003252301/2 від 10.03.2006 року, № 0003252301/3 від 06.05.2006 року. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0003252301/0 від 13.12.2005 року просив визнати нечинним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 184 143 грн..
Постановою господарського суду Харківської області від 19.07.2006 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0003252301/0 від 13.12.2005 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 184143,0 грн.. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від № 0003252301/1 від 23.01.2006 року, № 0003252301/2 від 10.03.2006 року, № 0003252301/3 від 06.052006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 184143,0 грн. визнано нечинними. В решті вимог у позові відмовлено.
Відповідач –ДПІ у Жовтневому р-ні м. Харкова з Постановою господарського суду Харківської області від 19.07.2006 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що господарським судом при винесенні Постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану Постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу і у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вважає, що прийнята судом першої інстанції Постанова є законною, обґрунтованою, винесена судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються виключно Законом України «Про податок на додану вартість».
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в Постанові суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а прийнята судом Постанова підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ЗАТ "Виробничого об'єднання "Моноліт" з питання правильності визначення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за вересень 2005 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 332/23-305/32675481 від 07.12.2005 р. Вказаним Актом перевірки встановлені порушення пп.7.2.1 п.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у тому, що підприємство віднесло до податкового кредиту за серпень 2005р. суму 560,0 грн. при невірно оформлених податкових накладних та у якості порушення податкового законодавства зазначено віднесення сплаченої платником податку суми ПДВ у розмірі 263322,0 грн. за товар, отриманий у червні 2005р. згідно агентської угоди, укладеної з АТЗТ "Новий Стиль - Україна", який сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальнику товару. Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка задекларована до відшкодування з бюджету зменшена на 184703,0 грн.
На підставі вказаного акту було винесене податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 р. № 0003252301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2005 р. на суму 184703,0 грн.
В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0003252301/0 від 13.12.2005 р., право на яке надано платнику податку п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ прийнято рішенням від 21.01.2006 р. за розглядом первинної скарги, яка залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін та 23.01.2006 р. начальником ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003252301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 р. на ту ж саму суму - 184703,0 грн.
В повторних скаргах до ДПА в Харківській області та ДПА України, підприємством оскаржувалось податкове повідомлення-рішення № 0003252301/0 від 13.12.2005 р. в частині завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 184143,0 грн. Щодо встановленого перевіркою порушенням п.п. 7.2.1 п.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині неправомірного віднесення до податкового кредиту за серпень 2005р. ПДВ у розмірі 560,0грн., платник податку, позивач у справі, погодився.
Після розгляду повторних скарг в порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання, контролюючим органом були винесені податкові повідомлення-рішення № 0003252301/2 від 10.03.2006 р., № 0003252301/3 від 06.05.2006 р., якими сума бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. знов таки зменшена на 184143,0 грн.
Під час дослідження матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено що: ЗАТ „ВО „Моноліт", як платник податку на додану вартість подав до податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (контролюючему органу) податкову декларацію по ПДВ за вересень 2005р. реєстраційний № 46950 - ДСК від 18.10.2005р. За поданою декларацією платником податку на додану вартість задекларовано податкових зобов'язань - 382636,0 грн., податкового кредиту 658318,0 грн., від'ємне значення ПДВ у розмірі 275682,0грн., включено до складу податкового кредиту у вересні 2005 року, від'ємне значення попереднього звітного періоду (серпня 2005р.) у розмірі 829499,0 грн.; визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 829499,0 грн. з перерахуванням на рахунок платника в установі банку;
- Декларація позивача з ПДВ за серпень 2005 р. також містила відємне значення у розмірі 829499, грн. ;
- Позивачем, як додаток до декларації за вересень 2005 р., був поданий Розрахунок сум бюджетного відшкодування, рядок 3 якого містить вимогу про необхідність зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, який був фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Позивачем в цьому рядку зазначена сума ПДВ у розмірі 908678,0 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності визначення у перевіряємому періоді платником податку сум податкового кредиту та сум податкових зобов’язань, оскільки згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
У відповідності до вказаної норми Закону платником податку, позивачем у справі, правомірно розрахована різниця у розмірі 275682,0 грн. за вересень 2005 р. , як від’ємне значення.
Цією ж нормою п.п.7.7.1 Закону передбачений порядок врахування сум від'ємного значення за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності.
Оскільки, декларація позивача з ПДВ за серпень 2005 р. містила від’ємне значення податку у розмірі 829499,0 грн., платником податку правомірно було включено до складу податкового кредиту у вересні 2005 року від'ємне значення попереднього звітного періоду (серпня 2005р.) у розмірі 828939,0 грн. (з урахуванням визнаного позивачем порушення, встановленого перевіркою п.п. 7.2.1 п. 7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо неправомірного включення до податкового кредиту за серпень 2005р. ПДВ у розмірі 560,0 грн.). Такі дії платника податку відповідають п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону.
Згідно п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: -
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченому отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Оплата платником податку ПДВ у серпні 2005 р. у складі вартості товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) складає 908678,0 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивачем в стр. 25 декларації за вересень 2005 р. визначена і задекларована сума ПДВ у розмірі 828939,0 грн., яка за Законом підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), як це передбачено абз. а) п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону.
Контролюючий орган не заперечує факту оплати позивачем у серпні 2005 р. за товари, до вартості яких входила сума ПДВ у розмірі 263322,0 грн. згідно агентської угоди, укладеної з АТЗТ "Новий Стиль - Україна", однак встановлює завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за вересень 2005 р. у розмірі 184143,0 грн., оскільки товар, з вартості якого позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 263322,0 грн. у серпні 2005 року, був отриманий підприємством у червні 2005 року та посилається на розрахунок бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. (рядок 3) та як наслідок, зазначає про порушення пп.7.7.2 Закону.
Надання платником податку разом з податковою декларацією Розрахунку суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), випадки надання розрахунку та вимоги щодо його заповнення, передбачено п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 із змінами та доповненнями (далі Порядок 166).
Згідно ч.1, 2, 3 , 4 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого :
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Вимоги заповнення рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування з необхідністю зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), встановлені Порядком № 166, суперечать вимогам Закону України „Про податок на додану вартість". Вказаним Законом встановлений інший порядок бюджетного відшкодування: - сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) ( пп. а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7). Закон не вимагає, від платника податку, для визначення суми бюджетного відшкодування, щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді. Оскільки, Закон України „Про податок на додану вартість" має вищу юридичну силу, платник податку правильно керувався при визначенні сум податку саме Законом, контролюючий орган не має права змінювати або тлумачити на свою користь діючу норму Закону. Таким чином, тлумачення вимог по складанню та заповненню рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, із змінами та доповненнями, є перевищенням повноважень, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
За таких обставин, позивач правомірно заявив до відшкодування з бюджету 828939,0 грн., контролюючий орган, відповідач у справі, під час перевірки, застосовуючи данні рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування безпідставно визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в декларації за вересень 2005 р. у розмірі 644796,0 грн., тобто, зменшивши задекларовану суму на 184143,0 грн. та у зв'язку з зменшенням прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 р. № 0003252301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2005 р. на суму 184703,0 грн. Постанова господарського суду Харківської обл.. в частині визнання нечинним вказаного повідомлення –рішення є законною, обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
Податкове повідомлення-рішення № 0003252301/0 від 13.12.05 р., було оскаржено позивачем в порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 (ст.5). Податкові повідомлення-рішення з познакою «1», «2», «З»від 23.01.2006 р. , від 10.03.2006 р., від 06.05.2006 р. відповідно, прийняті в межах цієї процедури та направлені платнику податку з метою доведення граничного строку, обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають визнанню нечинними з тих же підстав, що і податкове повідомлення рішення від 13.12.05 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на суму 184143,0 грн.
Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003252301/1 від 23.01.2006 року, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно тієї обставини, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.05 р. в частині встановленого під час перевірки порушення щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2005року у розмірі 560,0 грн. в подальшому платником податку не оскаржувалось, визнано самим платником податку як допущене порушення, за таких обставин, вимога щодо визнання нечинним рішення контролюючого органу № 0003252301/1 від 23.01.06 р. в цій частині є такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, Постанова господарського суду Харківської обл.. від 19 липня 2006 року по справі АС–03\253-06 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу Адміністративного судочинства України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської обл. від 19 липня 2006 року по справі № АС-03/253-06 залишити без змін.
Дана Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Сторони мають право на дану Ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу № АС-03/253-06 направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
Суддя Погребняк В.Я.
Суддя Твердохліб А.Ф.