Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2006 р.                                                           Справа № 10/412-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Полтєва І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Тищенко Т.А.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2841С/3-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.06 р. по справі № 10/412-06

за позовом Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в ос. філії "Сумське Центральне відділення Промінвестбанку" м. Суми

до Мале приватне підприємство "Еталон", м. Суми

про стягнення 114804,80 грн.

встановила:

В липні 2005 р. позивач –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)  звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –Малого приватного підприємства „Еталон” 114804,80 грн. заборгованості. Разом з позовною заявою позивачем надіслано заяву про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. порушено провадження по справі № 10/412-06 за вищевказаною позовною заявою, та накладено арешт на кошти, на майно відповідача та на майно, яке знаходиться в інших осіб на суму позову в розмірі 114804,80 грн. до закінчення провадження у даній справі.

Відповідач не погодився з ухвалою господарського суду, вважає її необгрунтованою, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що cуд першої інстанції неправомірно послався на приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, окілки дані статті, на думку позивача стосуються виключно дій по забезпеченню позову, а позивач, при подачі позовної заяви, надав клопотання про вжиття запобіжних заходів; що заходи по забезпеченню позову, на думку відповідача, можуть вживатися судом виключно після порушення провадження по справі; що позивачем не надано належних доказів того, що майно, яке є у відповідача, може зникнути, зменшитися за кількістю, або погіршитися за якістю, тобто підстав для забезпечення позов; що вчинення такої процесуальної дії як накладення арешту на кошти та майно боржника не пердбачено нормами ГПК України та ін.

Позивач вважає ухвалу господарського суду законною та обгрунтованою, та просить суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач мотивує позов тим, що 05.07.2005 р. між сторнами укладено кредитний договір № 6-48-475, відповідно до умов якого позивач зобов”язався надати відповідачеві кредит в сумі 150000 грн., а відповідач в строк до 01.07.2006 р. повернути кредит разом з відсотками за його користування; Що грошові кошти отримані відповідачем шляхом оплати платіжними дорученнями придбаних ним товарів, зазначених в довідці по рахунку № 20627303704116 за період з 01.07.2005 р. по 05.07.2006 р.

Крім того, позивач посилається на те, шо відповідач умови договору виконав частково, в зв”язку з чим, станом на 05.07.2006 р. його заборгованість перед позивачем складає 114804,80 грн., доказів сплати якої відповідачем не надано.

В зв”язку з викладеним, останній  звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором. Разом з позовною заявою позивачем надіслано заяву про вжиття запобіжних заходів, мотивуючи її тим, що відповідачем порушуються зобов”язання по договорах, укладених в забезпечення повернення отриманих в нього коштів, в зв”язку з чим у нього є підстави вважати, що невжиття запобіжних заходів може призвести до ускладнення стягненння з відповідача заборогованості.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. порушено провадження по справі № 10/412-06 за вищевказаною позовною заявою, та забезпечено позов відповідно до ст. ст. 66-67 ГПК України шляхом накладання арешту на кошти, на майно відповідача та на майно, яке знаходиться в інших осіб на суму позову в розмірі 114804,80 грн. до закінчення провадження у даній справі, тобто, без посилань на норми ГПК України, що регулюють вжиття запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, позивачем обгрунтовано та доведено необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем в обгрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову надано докази здійснення сторонами правовідносин з яких у відповідача виникли певні зобов”язання, а також доведено що невжиття певних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Натомість відповідачем ні суду першої ні суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу виконання умов кредитного договору, або відсутності підстав вжиття оспорюваних заходів а також доказів того, що накладення арешту в розмірі суми позову якимось чином призведе до погіршення чи неможливості ведення в подальшому його господарської діяльності.

Відповідно до п. 10 ст. 65, ст. 66 ГПК України  з метою  забезпечення  правильного  і  своєчасного вирішення господарського спору, суддя в необхідних випадках вирішує  питання  про  вжиття  заходів  до  забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі.

Враховуючи викладене, є неправомірними та таким, що не відповідають дійсності посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не мав право ухвалою про відкриття провадження по справі також вживати заходи щодо забезпечення позову.   

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви апелянта, з яких вони оспорюють ухвалу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 106 ГПК України, судова колегія –

постановила:

Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. по справі № 10/412-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді