Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2006 р. Справа № 5/378-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І., Гагін М.В., Плужник О.В.
при секретарі –Карпенко Ж.М.
за участю представників сторін:
позивач – не з’явився
відповідача –Трегубов О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2725C/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2006 р. по справі № 5/378-06
за позовом –ПП «Ястреб», м.Київ
до ДП ТОВ «Горобина»«Агрофірма «Діамант», с.Сула
про стягнення 10361,68 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2006 р. (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП ТОВ «Горобина»«Агрофірма «Діамант»на користь ПП «Ястреб»суми заборгованості 9 362,58 грн. пені 999,10 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн. та за держмито у розмірі 103,62 грн.
Відповідач з рішенням не погодився, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що згідно ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено Законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, т.б. позивач повинен був нарахувати пеню, передбачену п.7.4 договору, за шість місяців (182 дні), а не за 205 днів, як це вбачається з розрахунку в позовній заяві, але місцевий господарський суд при прийнятті рішення не врахував встановлені законодавством строки позовної давності щодо нарахування пені.
Також відповідач посилається на те, що при розгляді справи місцевий господарський суд не створив сторонам (відповідачу) необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, передбачених ст. 4 ГПК України, оскільки, як зазначає відповідач, суд мав час на вирішення спору до 24.07.06 р., але позовну заяву та додані до неї документи він отримав лише 26.06.06 р., тобто майже через місяць після порушення провадження. Отже, як вважає відповідач, він фактично був позбавлений можливості на підготовку до розгляду справи, збір доказів.
Позивач в свою чергу, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому, позивач вказує на те, що за надання охоронних послуг, передбачених п.7.5. Договору № 355 від 21.07.2005 р., встановлюється термін позовної давності стосовно стягнення пені у три роки. У зв’язку з чим, суд першої інстанції, відповідно до ст.258 ЦК України, правомірно, на думку позивача, задовольнив його прохання про стягнення пені.
Стосовно ствердження відповідача щодо ненадання охоронних послуг у вересні 2005 р., то вони, на думку позивача є безпідставними, оскільки у матеріалах справи містяться відповідні докази, а саме: угода про розірвання зазначеного договору від 30.09.2006р. та акт про зняття постів, згідно з якими сторони дійшли згоди щодо припинення з 01.10.2005 р. дії договору. Останнім днем дії договору, є 30.09.2005 р. Також, позивач вказує на те, що відповідно до умов укладеної угоди, відповідач повинен сплачувати надані охоронні послуги у встановлений термін.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи в встановлено місцевим господарським судом, відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 335 від 21.07.2005р., позивач у серпні-вересні 2005 року надавав відповідачеві послуги охорони об'єкту, вказаного у дислокації (додаток № 1 до договору) на загальну суму 22 040 грн. Пунктами 1.3., 1.4. зазначеного договору передбачено, що охорона об'єкту здійснюється двома цілодобовими постами охорони. Вартість одного цілодобового поста становить 3700 грн. щомісяця. Охорона також здійснюється двома денними постами охорони, вартістю 2 000 грн. на місяць. Вартість послуг по договору становить 11 400 грн. щомісяця.
Пунктами 7.1., 7.2. договору відповідач зобов'язувався щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати позивачеві за послуги охорони кошти в сумі, передбаченій п. 1.3. договору, а пунктом 7.4. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено стягнення пені.
Додатковою угодою від 30.09.05р. в договір про надання послуг від 21.07.05р. № 335 були внесені зміни, згідно з якими сторони дійшли згоди щодо припинення з 1.10.05р. дії договору від 21.07.05р. № 335. Останнім днем договору сторони домовились вважати 30.09.05р. Із укладенням даної угоди зобов'язання відповідача щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором № 335 не припиняються і повинні бути виконані в установлений договором строк.
Відповідно до акту про зняття постів від 1.10.05р., позивач зняв всі пости з об'єкту відповідача з 1.10.05р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за одержані у вересні 2005 року послуги, зазначивши, що відповідач безпідставно ухиляється від підписання акту виконаних робіт від 30.09.05р., і станом на 19.05.06р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 9362,58 грн., в зв'язку з чим відповідно до умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачеві нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 999,10 грн. за період з 27.10.05р. по 19.05.06р.
Відповідач подав заперечення проти позовних вимог, в якому заперечив факт надання позивачем у вересні 2005 року охоронних послуг.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд обгрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідно до додаткової угоди від 30.09.05р. в договір про надання послуг від 21.07.05р. № 335 були внесені зміни, згідно з якими сторони дійшли згоди щодо припинення з 1.10.05р. дії договору від 21.07.05р. № 335. Останнім днем договору сторони домовились вважати 30.09.05р. Із укладенням даної угоди зобов'язання відповідача щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором № 335 не припиняються і повинні бути виконані в установлений договором строк. Крім того, згідно з актом про зняття постів від 1.10.05р., підписаного керівниками позивача і відповідача та скріпленого печатками підприємств, Охорона (позивач) знімає всі пости охорони з об'єкту Замовника (відповідача). На момент зняття постів 1.10.05р. Замовник до Охорони претензій не має. Тобто, додатковою угодою від 30.09.05р. та актом про зняття постів від 1.10.05р. підтверджується факт надання позивачем відповідачеві у вересні 2005 року охоронних послуг.
Представник відповідача в засіданні судової колегії також підтвердив факт надання позивачем послуг за період зазначений в позові, але послався на їх неякісність, однак будь-яких доказів щодо неякісності послуг не надав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідач не подав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав вимоги позивача в частині стягнення основного боргу такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 9362,58 грн. заборгованості за послуги.
Вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково з урахуванням строку позовної давності на суму 891,87 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 104, ст.105 ГПК України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2006 р. по справі № 5/378-06 в частині стягнення пені на суму 107,23 грн. скасувати та в позові в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Головуючий суддя Пушай В.І.
судді Гагін М.В.
Плужник О.В.