Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2006 р. Справа № 5/292-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.,
при секретарі Полтєвій І.О.
за участю представників сторін:
позивача – Шевляков С.В.
відповідача - Фурзенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2723С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 07.07.06 р. по справі № 5/292-06
за позовом – ВАТ НАК „Украгролізинг”, м. Київ в особі Сумської філії НАК „Украгролізинг”, м. Суми
до –ВАТ „Сумське обласне підприємство „Сумиоблагротехсервіс”, м. Суми
про стягнення 115072,17 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.07.2006 р. по справі № 5/292-05 (суддя –Гудим В.Д.) позивачу відмовлено в позові про стягнення з відповідача 115072,17 грн., в тому числі 104838,25 грн. основного боргу; 8080,32 грн. інфляційних збитків та 2153,60 грн. річних.
Рішення мотивоване з тих підстав, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.07.05р. по справі № 4039-3/172 про затвердження мирової угоди, згідно з якою відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 3 344 042 грн., яка погашається відповідачем шляхом передачі майна на суму 3 212 503,75 грн., а решта боргу в сумі 131 538,25 грн. сплачується у безготівковій формі до 1.10.05р. Як зазначає позивач, відповідач виконав ухвалу від 14.07.05р. в частині передачі майна на суму 3 344 042 грн. в повному обсязі, а в частині сплати коштів в сумі 131 538,25 грн. - частково і станом на 3.05.06р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 104 838,25 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума інфляційних збитків складає 8080,32 грн.; річних - 2153,60 грн.
В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що 31.10.2002р. господарським судом Сумської області було прийняте рішення по справі № 4039-3/172, згідно з яким з ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" на користь НАК „Украгролізинг" було стягнуто 3 342 224 грн. заборгованості за кредитом, залученим під гарантії Уряду по Постанові Кабінету Міністрів України № 102 від 31.01.1997р., у відповідності із кредитною угодою №11/10-144 від 6.05.1997р. Під час виконання зазначеного рішення між сторонами було укладено мирову угоду, згідно з якою відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі З 344 042 грн., яка погашається відповідачем шляхом передачі майна на суму З 212 503,75 грн., а решта боргу в сумі 131 538,25 грн. сплачується у безготівковій формі до 1.10.05р.
З метою погашення заборгованості по іноземному кредиту відповідач в 2004 році сплатив 128 000 грн., проте, як зазначає відповідач, під час укладення між сторонами мирової угоди від 14.07.2005р., часткове погашення заборгованості в сумі 128 000 грн. помилково враховано не було. Після виявлення вищевказаного відповідач неодноразово виступав з ініціативою підписання акту звірки взаєморозрахунків з ПАК „Украгролізинг" та проведення зарахування раніше сплаченої суми в суму по мировій угоді, але НАК „Украгролізинг" від звірки та зарахування відмовлялась.
Відповідач також зазначає, в 2006 році для погашення заборгованості по мировій угоді на користь НАК „Украгролізинг" по платіжних дорученнях № 989 від 24.02.2006р. та № 20 від 22.03.2006р. було сплачено 28 124,00 грн., в зв'язку з чим відповідач вважає, що грошові кошти в сумі 131 538,25 грн. на даний сплачені ним в повному обсязі.
Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до діючого законодавства України НАК „Украгролізинг" в 2006 році не має повноважень по стягненню заборгованості по іноземних кредитах, наданих під гарантії Уряду. Згідно з ст.22 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії, в 2006 році визнано органи державної податкової служби України, в зв'язку з чим ДШ в м. Суми звернулась до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" 18 680 256,75 грн. заборгованості по іноземному кредиту. Рішенням господарського суду від 14.03.2006р. по справі № 13/408-05 в задоволенні позовних вимог ДШ в м. Суми було відмовлено в зв'язку з недоведеністю наявності суми боргу та безпідставністю вимог. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 7.06.2006р. зазначене рішення залишене без змін. Вказаним рішенням було встановлено факт погашення боргу по рішенню Господарського суду Сумської області від 31.10.2002р. по справі №4039-3/172.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в 2004 році в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом за іноземним кредитом, залученим під державну гарантію було перераховано коштів на загальну суму 128 025,60 грн., зокрема цей факт підтверджується листом НАК „Украгролізинг" № 09/965 від 9.06.2004р. про сплату станом на 1.06.2004р. 88 000 грн.; платіжним дорученням № 453 від 22.09.2004р. на суму 15 000 грн.; платіжним дорученням № 514 від 24.09.2004р. на суму 10 000 грн.; платіжним дорученням № 459 від 27.09.2004р. на суму 15 000 грн.; видатковим позабалансовим ордером „Укрексімбанку" № 4346 від 12.10.2004р. на суму 10 060,42 грн.; видатковим по забалансовим ордером № 4380 від 12.10.2004р. на суму 15 098,33 грн.; видатковим позабалансовим ордером № 4338 від 12.10.2004р. на суму 15 137,46 грн. та листом Державного казначейства України № 2.5-04/255-2285 від 14.03.2006р., в якому підтверджується факт перерахування відповідачем у 2004 році коштів в сумі 128 025,60 грн. в рахунок погашення заборгованості за іноземним кредитом.
Як зазначено в рішенні, місцевий господарський суд не може прийняти до уваги посилання позивача, оскільки позивач не подав матеріалів в обґрунтування позовних вимог, зокрема обґрунтованого розрахунку суми позову, з урахуванням фактів, зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву про те, що Державне казначейство України в листі від 14.03.2006р. № 2.5-04/255-2285 (а.с. 20) підтвердило, що в 2004 році відповідачем було сплачено в бюджет 128 025,60 грн. по кредитній угоді від 6.05.97р. № 11/10-144, заборгованість по якій була предметом розгляду по справі № 4039-3/172, а потім увійшла в суму, зазначену в мировій угоді.
Крім того, в 2006 році відповідачем було сплачено 28 124 грн. по платіжних дорученнях № 989 від 24.02.2006р. та № 20 від 22.03.2006р. (а.с. 26, 27). Не підтверджує вимоги позивача також і висновок, зроблений при розгляді в господарському суді Сумської області справи № 13/408-05, в рішенні по якій від 14.03.06р. зазначається, що в рахунок погашення заборгованості по мировій угоді боржник передав НАК „Украгролізинг" техніку на суму 3 212 503,75 грн., а решту суми боргу, що була стягнута на користь НАК „Украгролізинг", відповідач сплатив грошовими коштами.
Враховуючи зазначені обставини, господарський суд вважає, що поданими матеріалами не підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем, тому позов задоволенню не підлягає і господарські витрати відносяться на позивача.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати і позов задовольнити в повному обсязі, оскільки на його думку, при прийнятті рішення по справі місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що При вирішенні спору у справі №5/292-06 по розрахунку за мировою угодою у справі №4039-3/172, суд першої інстанції неправомірно розпочав розгляд підстав для виникнення боргу у справі №4039-3/172. Так, у справі №5/292-06, з'ясовано, що з відповідача на користь позивача стягується частина боргу, котра виникла на підставі кредитної угоди №11/10-144 від 6.05.1997 року. Натомість, зазначене вже з'ясовано у справі №4039-3/172 рішенням від 30.11.2002 р. та не підлягає доведенню у відповідності до ст. 35 ГПК України. Крім того, судом у справі №4039-3/172 затверджено конкретний розмір боргу відповідача перед позивачем ухвалою від 14.07.2005 р., котрий сторони мирової угоди узгодили та визначили договором (мировою угодою). Суд першої інстанції, у справі №5/292-06, перевищив свої повноваження змінюючи визнаний у справі №4039-3/172 розмір боргу, а саме не мав право брати до уваги розрахунки відповідача до дня укладення мирової угоди - 14.07.2005 р. Право відповідача на виправлення ухвали суду визначається статтями 91, 112 ГПК України у відповідності до інших ніж відзив на позовну заяву процесуальних дій. Таким чином, суд першої інстанції у справі №5/292-06, мотивуючи рішення проведенням відповідачем розрахунків у 2004 році - є підставою для зміни рішення, а саме невідповідність висновків викладених в рішенні суду, обставинам справи. Зміна розміру боргу затвердженого мировою угодою та ухвалою суду - є підставою для зміни рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.
Не відповідає дійсності й обґрунтування суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення щодо відсутності матеріалів по обґрунтуванню позиції позивача у відношенні відзиву відповідача. Так, головним обґрунтуванням є сама позовна заява, а запереченнями у відношенні відзиву відповідача є „Обґрунтування позиції" від 06.07.2006 р. Обґрунтування позиції залишене судом першої інстанції без розгляду, хоча подане воно своєчасно, до дня винесення рішення, згідно статті 22 ГПК України. В обґрунтуванні позиції, позивач надав пояснення відносно боргу відповідача за кредитною угодою №11/10-144 від 6.05.1997 р., про те, що відповідач за цією угодою здійснює платежі за кредитом наданим під гарантії уряду України. Підставою для стягнення боргу у справі №4039-3/172 слугувала кредитна угода №11/10-144 від 06.05.1997 року, а підставою для стягнення боргу на користь НАК „Украгролізинг" - Постанова КМУ №257 від „04" березня 2002 р. Згідно додатку до цієї постанови, заборгованість ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" по угоді №11/10-144 становила суму в розмірі 15574000,00 гривень. Визнання за НАК „Украгролізинг" меншої за борг суми, викликано фактичним відшкодуванням держави Україна іноземному банку в рамках поручительства суми в розмірі 3342224,00 грн. Таким чином, відповідач зобов'язаний був після прийняття рішення суду №4039-3/172, сплатити Змлн. грн. до НАК „Украгролізинг", а решту суми в загальному порядку передбаченому угодою до казначейства. Після припинення Постанови КМУ №257 з'ясувалося зростання боргу ВАТ „Сумиоблагротехсервіс", а не проведення розрахунку. Згідно додатку № 1 до Постанови КМУ від 31.03.2003 р. № 414, заборгованість ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" за угодою №11/10-144 визначалася вже в розмірі 17844000,00 гривень. Обґрунтуванням пояснювалося, що відповідач має наміром довести що договірне погашення кредиту ним через казначейством є й сплатою кредиту за рішенням суду перед НАК „Украгролізинг". При взятті до уваги обґрунтування позивача від 06.07.2006 р., суд першої інстанції міг би прийняти й інше рішення, а інакше судом першої інстанції допущено порушення, котре є підставою для зміни рішення та полягає у неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Не відповідає дійсності обґрунтування суду першої інстанції викладене в мотивувальній частині рішення щодо неподання позивачем розрахунку позовних вимог. Натомість позивач приклав детальний математичний розрахунок позовних вимог до позовної заяви першим з додатків. Зазначене є підставою для зміни рішення, полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, котрі мають значення для справи.
Не доведеними є обставини, котрі суд першої інстанції визнав встановленими, а саме проведення відповідачем розрахунку з позивачем у 2006 році в розмірі 28124 грн. Так, згідно ст. 526, 532, 629 ЦК України, боржник виконує зобов'язання у відповідності до умов договору. Згідно банківських реквізитів за мировою угодою від 14.07.2005 р., боржник сплачує кошти на рахунок Сумської філії НАК „Украгролізинг" у м. Суми в банківську установу „Промінвестбанк". Лише платіжне доручення відповідача №989 від 24.02.2006 р. свідчить про сплату на визначений сторонами рахунок суми в розмірі 26700 грн. Інших платіжних документів про сплату коштів у визначеному мировою угодою порядку, відповідач не подав. Зазначене, також є підставою для зміни рішення.
Не правомірні посилання суду першої інстанції у справі №5/292-06 на описову частину рішення у справі №13/408-05 від 14.03.2006 р. Описова частина рішення №13/408-05 вказує, що ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" провів розрахунок по кредитній угоді №11/10-144 в частині справи №4039-3/172 з НАК „Украгролізинг" майном на суму 3212503,75, а решту боргу - коштами. Згідно статей 32-34 ГПК України, докази можуть бути допустимими при їх точності, допустимості. Поняття „решта коштів" не точно відображає розмір, не може бути використано як доказ. НАК „Украгролізинг", у справі №13/408-05, виступав третьою особою на боці позивача (ДПА), посвідчував, що при винесенні рішення про стягнення з ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" суду варто звернути увагу на визнання частини боргу за кредитною угодою №11/10-144 іншим рішенням суду, а відповідно зменшувати стягнення на розмір визнаної суми. Про повний розрахунок у справі №4039-3/172, НАК „Украгролізинг" не свідчив. Суд першої інстанції у зазначеному питанні обмежився розглядом копії рішення №13/408-05 від 14.03.2006 р., хоча в мотивувальній частині рішення у справі №5/292-06 зазначається що суд розглянув всю справу №13/408-05.
Не обґрунтованими є посилання відповідача на факт, що ним було виявлено помилку у мировій угоді та здійснено декілька спроб підписати акт звірки взаємних розрахунків. Двостороння спроба підписати акт звірки здійснена сторонами у справі №5/292-06 на вимогу суду. Відповідач надіслав акт звірки позивачу у власній редакції на свою користь, а позивач - акт відповідачу у своїй редакції на свою користь. Акти залишилися не підписаними. Позивач повідомив про це суд та надав копії актів з роз'ясненням.
Не обґрунтованими є посилання відповідача на відсутність діючих нормативних актів, котрі дозволяють НАК „Украгролізинг" бути стягувачем за кредитною угодою №11/10-144. При цьому відповідач посилається на право стягувати кредитний боргу, надане ДПА, визначене ст. 22 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік". Натомість, Законами про державний бюджет право НАК „Украгролізинг" не визначалася. Право стягувати кошти з відповідача до НАК „Украгролізинг" надано постановами в хронологічному порядку, котра з останніх є дійсною: Постанова КМУ №257 від „04" березня 2002 р., Постанова КМУ №414 від 31.03.2003 р., Постанова КМУ №362 від 24.03.2004 р.
Відповідач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, ухвалою господарського суду Сумської області від 14.07.2005 р. затверджена мирова угода сторін по виконанню рішення суду від 31.10.2002 р. по справі №4039-3/172.
Зазначеним рішенням, котре набрало законної сили і ухвалою суду про затвердження мирової угоди, встановлена та затверджена заборгованість ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" (відповідача по справі) перед ВАТ НАК „Украгролізинг”, м. Київ в особі Сумської філії НАК „Украгролізинг”, м. Суми (позивача по справі) в розмірі 3344042,00 грн., котра сплачується шляхом передачі майна на суму 3212503,75 грн. та перерахуванням грошових коштів у безготівковій формі в розмірі 131538,25 грн. в строк до 01.10.2005 р.
Згідно пункту 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, факт заборгованості ВАТ „Сумиоблагротехсервіс" (відповідача по справі) перед ВАТ НАК „Украгролізинг”, м. Київ в особі Сумської філії НАК „Украгролізинг”, м. Суми (позивача по справі) в розмірі 3344042,00 грн., котрий встановлений при розгляді справи №4039-3/172 не повинні були доводитись місцевим господарським судом при розгляді даної справи і місцевий господарський суд повинен був встановити та перевірити виконання сторонами зобов’язань щодо виконання умов затвердженої судом мирової угоди від 14.07.2005 р.
Враховуючи, що мирова угода, як процесуальний документ є документом що визначає розмір боргу чи його припинення на момент підписання такої угоди, позивач правомірно вважає що мирова угода має бути виконана після її затвердження судом у визначені сторонами строки, розмірах, порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами майно у кількості та суму передбачену мировою угодою - 3212503,75 грн. передано відповідачем позивачу. Заборгованість в розмірі 131538,25 грн. сплачена відповідачем частково на суму 26700,00 грн. Платіжним дорученням №989 від 24.02.2006 р. Борг, в розмірі 104838,25 грн., до сплати прострочено, не сплачено і будь-яких доказів щодо оплати боргу за затвердженою мировою угодою відповідачем не надано.
Прострочення боргу в розмірі 131538,25 грн. становить з 01.10.2005 р. по 23.02.2006р.- 145 днів.
Прострочення боргу в розмірі 104838,25 грн. становить з 24.02.2006 р. по 03.05.2006р.-68 днів.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено право кредитора на вимогу сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів за прострочення грошового зобов'язання та обов'язок боржника сплатити борг та проценти в розмірі 3 процентів річних від простроченої суми.
Згідно наданого розрахунку три проценти річних складають суму 2153,60 грн. Інфляційні збитки складають суму в розмірі 8080,32 грн.
Посилання місцевого господарського суду в своєму рішенні та відповідача в запереченні на скаргу на те, що з метою погашення заборгованості по іноземному кредиту, відповідач в 2004 році сплатив 128 000 грн., але під час укладення між сторонами мирової угоди від 14.07.2005р., часткове погашення заборгованості в сумі 128 000 грн. помилково враховано не було і, відповідач після виявлення цього неодноразово виступав з ініціативою підписання акту звірки взаєморозрахунків з НАК „Украгролізинг" та проведення зарахування раніше сплаченої суми в суму по мировій угоді, безпідставні, оскільки зазначені платежі були проведені до затвердження мирової угоди. В зазначених платежах відсутні відомості щодо оплати боргу за затвердженою мировою угодою.
Відповідачем не надано доказів будь-яких доказів внесення змін до затвердженої мирової угоди у встановленому законодавством порядку, або перегляду рішення та ухвали суду, а навпаки після затвердження зазначеної угоди, відповідач продовжував її виконувати і частково виконав.
Також безпідставне і спростовується матеріалами справи посилання місцевого господарського суду на те, що позивач не подав матеріалів в обґрунтування позовних вимог, зокрема обґрунтованого розрахунку суми позову, з урахуванням заперечень відповідача, оскільки позивачем разом з позовом наданий обґрунтований розрахунок та відповідні документи в обґрунтування позовних вимог.
Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких доказів, в підтвердження заперечень на позов та апеляційну скаргу.
В зв'язку з викладеним, рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2006 року прийнято при не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і недоведеності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2006 р. по справі №5/292-06 скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з ВАТ „Сумське обласне підприємство „Сумиоблагротехсервіс” (40022 м. Суми, вул. Привокзальна,25 р/р №26002300243001 у ТОВ КБ „Володимирський” м. Суми, МФО 337933 код 13996834) на користь ВАТ НАК „Украгролізинг”, м. Київ в особі Сумської філії НАК „Украгролізинг”, м. Суми (м. Суми, вул. Привокзальна, 25 р/р №26006301703358 в ЦВ ПІБ м. Суми МФО 337278, код 24014314) - 140838,25 грн. боргу, 8080,32 грн. інфляційних збитків, 2153,60 грн. річних, 115,72 грн. держмита за подання позову, 575,36 грн. держмита за подання скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя Пушай В.І.
судді Барбашова С.В.
Плужник О.В.