Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.                                                           Справа № 46/419-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кімстачьов С.С.(дов.№2237 від 15.09.06)

першого відповідача -  Гаврилова Л.О. (дов.№313 від 06.07.06)

другого відповідача - Вензовська Т.О. (дов.№15 від 20.07.06),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 3342Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.06 р. по справі № 46/419-06

за позовом Акціонерного комерційного банку "Базис", м. Харків

до 1)ТОВ "Сахалінське" м. Харків, 2)ЗАТ "Девон", м.Київ

про розірвання договору та стягнення 14000000,00 грн.

встановила:

Ухвалою від 16.08.06 господарського суду Харківської області (суддя Ільїн О.В.) задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на все майно (рухоме і нерухоме), що належить першому та другому відповідачам, а також на грошові кошти, що належать відповідачам, в межах суми  14 000 000,00 грн. солідарно.

Другий відповідач - ЗАТ "Девон" - із ухвалою не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також на те, що оскаржувану ухвалу постановлено без повного з'ясування усіх обставин справи, просить дану ухвалу скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. У судовому засіданні апелянт уточнив вимоги і зазначив, що просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів забезпечення позову щодо ЗАТ «Девон».

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було дотримано вимоги чинного процесуального законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Представник першого відповідача у судовому засіданні зазначив, що ТОВ "Сахалінське" також вважає зазначену ухвалу законною та обгрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу другого відповідача - без задоволення.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.

14.03.06 між позивачем (банком) та першим відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір №15/06, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію у сумі 14 000 000,00 грн. строком на 2 роки для фінансування, згідно з договором про спільну діяльність №122 від 26.12.03 будівельних робіт на свердловинах №115, 116 на Сахалінському НГКР.

Позивач, АКБ «Базис», звернувся з позовом про розірвання зазначеного договору. Крім того, посилаючись на те, ЗАТ «Девон» чинить ТОВ «Сахалінське» перешкоди у користуванні земельними ділянками, на яких розташовані свердловини №115 та №116, що перешкоджає першому відповідачу виконувати свої обов’язки за договором про спільну діяльність №122 від 26.12.03, отримувати доходи та, відповідно повернути отримані від позивача кредитні кошти, - позивач просить стягнути з відповідачів суму збитків у розмірі 14 000 000,00 грн. солідарно.

Також позивач звернувся до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, яке оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду задоволено у повному обсязі. Дане клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги носять майновий характер і їх розмір є досить значним, при цьому відповідачі мають необмежені можливості щодо відчуження належного їм майна та грошових коштів, що, на думку позивача, може призвести до неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову АКБ "Базис".

Як вбачається зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, даною нормою передбачено застосування забезпечення позову лише у тому разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Оскільки заходи до забезпечення позову гарантують можливість реалізації позовних вимог та сприяють збереження існуючого становища між сторонами до ухвалення судом рішення за результатами розгляду справи, то позивач, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття вказаних заходів.

У мотивувальній частині даної ухвали суд, із посиланням на статтю 66 Господарського процесуального кодексу України, лише зазначає, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не зазначено мотивів в обґрунтування вказаного висновку, зокрема – щодо підтвердженості факту створення перешкод  у діяльності першого відповідача з боку другого відповідача, а також - достатньої обґрунтованості припущення що майно (у тому числі грошові суми), яке є у другого відповідача на момент пред’явлення позову, може зникнути чи зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Судом також не досліджено ту обставину, що другий відповідач не є стороною (або поручителем) за спірним договором (тобто між ним, позивачем та першим відповідачем не існує правовідносин) і не вказано, яким чином обмеження можливостей ЗАТ "Девон" щодо відчуження належного йому майна та грошових коштів має гарантувати виконання рішення суду у разі вирішення на користь позивача спору стосовно зазначеного договору. Таких доказів позивачем не додано ані до позовної заяви, ані до заяви щодо забезпечення позову і наявність їх судом не встановлена.

Крім того, визначені місцевим господарським судом види заходів до забезпечення позову не відповідають правовій природі заявленого позову.

Так, в обґрунтування накладення арешту на грошові кошти та майно ЗАТ «Девон» місцевий господарський суд посилається на статтю 67 Господарського процесуального кодексу України.

Однак зі змісту даної норми вбачається, що за позовами про стягнення грошових коштів забезпечення позовних вимог здійснюється накладенням арешту на грошові кошти в розмірі позовних вимог, а накладенням арешту на майно забезпечуються позови про витребування майна або визнання права власності. При цьому арешт накладається на індивідуально визначене майно.

Разом з тим місцевим господарським судом при вжитті заходів до забезпечення позову про стягнення коштів  накладено арешт не лише на кошти другого відповідача - за відсутності доказів виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо перерахування коштів першому відповідачу у розмірі 14 000 000,00 грн. -  але і на все належне йому майно (без індивідуалізації) за вимогою, не пов'язаною з витребуванням майна або визнання права власності.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що вжиття таких заходів є безпідставним - як стосовно накладення арешту на кошти (про що зазначалося вище), так і накладення арешту на майно.

Таким чином, оскаржувана ухвала в частині вжиття заходів до забезпечення позову щодо ЗАТ «Девон» підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 66, 67, 86, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,  -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу від 16.08.2006 р. по справі №46/419-06 господарського суду Харківської області в частині вжиття заходів забезпечення позову щодо ЗАТ «Девон» - скасувати.

Справу передати для подальшого розгляду господарському суду першої інстанції.

        

        Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді