УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_4,
суддів: Ткачук Н.В., Гриновецького Б.М.,
секретаря Карпець О.М.,
з участю захисника: ОСОБА_1,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянувши 22 лютого 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2007 року,-
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, студент 3 курсу університету "нафти і газу", раніше не судимий, громадянин України, -засуджений за ст. 309 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 240 годин громадських робіт.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 28.07.2007 року в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності придбав у невстановленої слідством особи 5,2 г. наркотичного засобу канабісу, який в цей ще вечір було виявлено та вилучено працівниками міліції.
Справа №11-38/2008 р. Головуючий в 1 інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст. 309 ч.1 КК України Доповідач: Кривобокова Н.М.
В апеляції захисник ОСОБА_3 покликається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що суд мав би звільнити ОСОБА_1 від покарання, оскільки він добровільно звернувся до медичного закладу і лікувався від наркоманії.
Просить вирок скасувати і на підставі ст.309 ч.4 КК України звільнити засудженого від кримінальної відповідальності.
В апеляційній інстанції ОСОБА_2 пояснив, що вважав себе наркозалежним, а тому звернувся за лікуванням від наркоманії в медичний заклад 6 вересня, де лікувався по 21 вересня 2007 року. Просить вирок скасувати і на підставі ст.309 ч.4 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді ОСОБА_4, пояснення ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції, думку прокурора ОСОБА_5 про законність та обґрунтованість вироку, провівши судове слідство у частковому обсязі, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних досудовим слідством та належно досліджених і правильно оцінених в судому засіданні доказах та в апеляційній інстанції ніким не оспорюється.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК України кваліфіковано правильно.
З оглянутої в апеляційній інстанції медичної карти №2505/2007 та довідки Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру за №01-7/300 від 08.02.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 проходив стаціонарне обстеження з 06.09.2007 року по 21.09.2007 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, що пов'язане зі шкодою для здоров'я, а не лікування від наркоманії (а.с. /10). Згідно даних листків призначень жодні лікувальні процедури ОСОБА_2 не призначались і він їх не проходив. Вказана обставина підтверджується даними довідки ОНД за №4070 від 03.08.2007 року про те, що ОСОБА_2 не перебував на диспансерному обліку в наркологічному диспансері з приводу наркологічних захворювань (а.с. 66).
Згідно вимог ч.4 ст. 309 КК України особа, яка є у встановленому порядку медичним закладом є хворою на наркоманію, добровільно звернулась до лікувального заходу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності, за дії передбачені частиною першою цієї статті.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав законних підстав звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 309 КК України,
оскільки він пройшов стаціонарне обстеження в медичному закладі, а не лікувався від наркоманії.
Покликання апелянта на те, що даний факт проходження обстеження ОСОБА_2 вирваний із загального контексту етапів лікування останнього не грунтується на матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2007 року відносно ОСОБА_2, - без зміни.