Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2006 р. Справа № 45/382-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Кухар М.Д.
відповідача - Євтушенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3235Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.08.06 р. по справі № 45/382-05
за позовом ТОВ "Інтертрейд", м. Дніпропетровськ
до ПП "ВК", м. Харків
про стягнення 84960,00 грн.
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2006 р. (суддя –Прохоров С.А.) повернуто відповідачу зустрічний позов без розгляду, згідно ст. 60, п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що зустрічні вимоги не взаємопов’язані з первісним позовом, крім того, відповідачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі. Клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів задоволено. Розгляд справи відкладено на 20.09.2006 р. о 10-30. Зобов’язано сторони належним чином та в повному обсязі виконати вимоги попередньої ухвали суду.
Відповідач з ухвалою господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмови у прийнятті до розгляду зустрічного позову, оскільки вона необґрунтована, незаконна, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права, а саме ст. 60 ГПК України. Відповідач вказує, що позовна заява та зустрічна позовна заява взаємопов’язані між собою. Сторонами по зустрічному позову є сторони, які виступають сторонами по первісному позову по справі № 45/382-05, тобто суб’єктний склад сторін при поданні зустрічного позову не змінився, відповідачем надаються клопотання та документи, які можуть бути використанні судом для з’ясування обставин справи, як по первісному так і по зустрічному позову.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає ухвалу господарського суду обґрунтованою, законною, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін встановила:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 15000,00 грн. збитків та 69960,00 грн. пені, з посиланням на те, що позивач на виконання умов договору підряду № 12/05 від 12.05.2004 р. здійснив передоплату в розмірі 15000,00 грн., відповідач кошти отримав проте виконання робіт своєчасно не здійснив, до виконання своєчасно не приступив, чим порушив п. 3.1 договору. Позивач, посилаючись на ст.. 849 ЦК України вказує про втрату інтересу до виконання робіт та просить стягнути 15000,00 грн. збитків та 69969 грн. пені. Крім того, позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій зменшив суму позову до 37416,08 грн. та просив суд стягнути 15000,00 грн. авансу, 18645,00 грн. штрафу, 930,80 грн., 3% річних та 2840,28 грн. інфляційних.
Відповідач 15.08.2006 р. подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з ТОВ «Інтертрейд»суму заборгованості за договором № 12/05 від 12.05.2004 р. в розмірі 18000,00 грн. та зобов’язати ТОВ «Інтертрейд»прийняти роботи, виконані ПП «ВК»по вказаному договору та підписати акти виконаних робіт, до зустрічної позовної заяви відповідач подав розрахунок суми позову, квитанцію про сплату державного мита від 14.08.2006 р., квитанцію про сплату за інформаційне забезпечення процесу, квитанцію та опис про відправку копії зустрічного позову позивачу.
Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємопов’язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до прийняття рішення подав зустрічний позов про стягнення з позивача суму заборгованості за договором № 12/05 від 12.05.2004 р. в розмірі 18000,00 грн. та просив суд зобов’язати позивача прийняти роботи, виконані ПП «ВК»по вказаному договору та підписати акти виконаних робіт, що в свою чергу взаємопов’язано між собою з позовними вимогами позивача, який просить суд стягнути з відповідача борг, який виник на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 12/05 від 12.05.2004 р., а саме 15000,00 грн. авансу, 18645,00 грн. штрафу, 930,80 грн., 3% річних та 2840,28 грн. інфляційних.
Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд необґрунтовано і з порушенням вимог ст. 60 ГПК України повернув без розгляду зустрічний позов з посиланням на те, що зустрічний позов не взаємопов’язаний з первісним, а тому підлягає розгляду в окремому провадженні.
Суд першої інстанції безпідставно вважав, що до зустрічної позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, т.я. надана квитанція № FL-616477 від 14.08.2006 р. не відповідає діючим на теперішній час реквізитам про перерахування держмита до Державного бюджету України, як це зазначено листом Державного казначейства України від 16.02.2006 р. № 04-35/192-536, Бюджетним кодексом України та Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Частина 1 ст. 46 ГПК України передбачає, що державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкцією про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Державного казначейства, затвердженими наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119, рахунки з обліку надходження до загального фонду Державного бюджету відкриваються на балансі обласних управлінь Державного казначейства за балансовим рахунком 3111.
Як свідчать матеріали справи, до зустрічної позовної заяви відповідачем було додано квитанцію № FL-616477 від 14.08.2006 р. на перерахування 180 грн. державного мита відділенню Державного казначейства у м. Харкові на рахунок № 31116095500002, відкритий у Управлінні Державного казначейства у Харківській області. На зворотній стороні квитанції № FL-616477 від 14.08.2006 р. вчинено напис про зарахування суми державного мита у розмірі 180 грн. до державного бюджету у повному обсязі 14.08.2006 р., скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки відділення № 14 Першої Харківської філії АКБ «Базис».
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що при вирішення питання щодо дотримання відповідачем вимог ст.ст. 46, 57, 60 ГПК України, юридичне значення має факт зарахування державного мита до Державного бюджету.
Таким чином, господарський суд без законних підстав повернув зустрічну позовну заяву, з посиланням на порушення вимог ст. 60, п. 4 ст. 63 ГПК України.
З огляду на вказане, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, ухвала винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до господарського суду, керуючись ст.ст. 60, 63, 101-106 ГПК України
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.08.2006 р. по справі № 45/382-05 в частині повернення відповідачу зустрічного позову скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді