Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2006 р. Справа № 35/396-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Блажкевич С.В. (дов. б/нвід 12.10.06), Мельник О.В.(дов. б/нвід 12.10.06)
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3551Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.06 р. по справі № 35/396-06
за позовом ТОВ "Кривбас Бетон" м. Київ
до ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" м. Харків
про витребування майна
встановила:
Рішенням від 13.09.06 господарського суду Харківської області (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю; зобов'язано відповідача повернути позивачу обладнання, а саме: металеві силоси - 2 одиниці та металеві бункери - 5 одиниць.
Рішення мотивоване тим, що у відповідача відсутні правові підстави для притримання зазначеного обладнання, отже позивачу неправомірно відмовлено у його видачі.
Відповідач із рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі за відсутністю предмета спору. Зокрема, апелянт посилається на наявність підстав для відмови у видачі спірного майна (відсутність довіреності на право отримання обладнання у осіб, що прибули за ним 12.05.06), а також на те, що після зазначеної дати позивач не прибував до відповідача за своїм обладнанням. Крім того, апелянт скаржиться на те, що місцевим господарським судом необґрунтовано повернуто його зустрічну позовну заяву у даній справі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказуючи на те, що суть спору не обмежується ситуацією, що склалася 12.05.06, і що відповідач взагалі відмовляється від повернення належного позивачу обладнання, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, оскільки, на думку позивача, воно відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.
У судове засідання представники відповідача не з’явилися, до суду надійшло клопотання, у якому ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відрядженням юрисконсультів - офіційних представників даного підприємства.
Представники позивача висловили свої заперечення стосовно відкладення розгляду справи, оскільки, на їхню думку, наведена у клопотанні причина не є поважною.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відзначає, що відповідачем не обґрунтовано наявність непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили йому направити у судове засідання своїх представників (зазначених у клопотанні або ж інших). На думку колегії суддів, термінове відрядження керівництвом ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" одночасно обох юрисконсультів, які уповноважені представляти інтереси даного товариства, такою обставиною не є. Тому колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не скористався своїм процесуальним правом на участь у даному засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи має бути відхилено і апеляційну скаргу може бути розглянуто без участі представників ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд".
Колегія суддів, заслухавши представників позивача у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, встановила наступне.
30.06.05 між ТОВ "Кривбас Бетон" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" (Виконавець) укладено Договір транспортування та зберігання, відповідно до умов якого (п.1.1 ст.1) Виконавець зобов’язався забезпечити (організувати) транспортування обладнання до місця зберігання за адресою м.Харків, вул.Біологічна,6, його вивантаження, монтаж, зберігання, а Замовник - оплатити вартість транспортування, вивантаження, монтажу обладнання. Як вбачається з матеріалів справи, дане обладнання, що передавалося на зберігання за вищевказаним Договором, включає два металеві силоси та п’ять металевих бункерів, яке виготовлене відповідачем за замовленням позивача на підставі підрядного контракту № 12/1 від 10.12.2004 р. Виготовлення обладнання оплачено позивачем повністю, про що свідчить картка рахунку 3711, наявна в матеріалах справи; вказаний факт відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст.4 вказаного Договору сторони погодили вартість робіт, яка складає 39 418, 80 грн. та термін оплати до 30.04.2006 р. Місцевим господарським судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за спірним договором виконав належним чином, а саме перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 39 418, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5602V0WR5 від 25.04.2006 р. з відміткою банку.
Як вбачається із змісту Договору (п.1.2 ст.1, п.5.1.2 ст.5), Замовник має право забрати обладнання, а Виконавець, в свою чергу, зобов’язаний забезпечити зберігання обладнання до отримання у письмовій формі вимоги Замовника, і, відповідно, після отримання такої вимоги - повернути обладнання Замовнику.
Згідно п.3 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання речі визначений моментом пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, поклажодавець має право забрати річ у розумний строк.
На думку колегії суддів, місцевий господарський суд обґрунтовано застосував вказану норму до спірних правовідносин і зробив правомірний висновок про наявність у позивача права вимагати повернення обладнання відповідачем.
Стосовно позиції відповідача щодо предмету спору колегія суддів відзначає наступне.
Як вбачається з акта від 12.05.06, складеного представниками транспортної компанії ТОВ «Гефест Транс», які прибули на місце зберігання обладнання для отримання його від імені позивача, вказаних представників не було допущено на територію, де зберігалося обладнання.
Не заперечуючи даного факту, відповідач разом з тим надає суперечливі пояснення щодо підстав, з яких позивачу відмовлено у видачі обладнання.
Так, в апеляційній скарзі єдиною причиною вказаної відмови відповідач називає відсутність у представників ТОВ «Гефест Транс» документа суворої звітності – належним чином оформленої від імені позивача довіреності. Колегія суддів зазначає, що даному твердженню відповідача місцевим господарським судом надано належну правову оцінку та відхилено вказаний аргумент як необґрунтований, оскільки підставою представництва ТОВ „Гефест-Транс” є договір транспортування від 28.04.06 р., укладений між ТОВ „Гефест-Транс” та позивачем (а.с.28).
Також відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що ніколи не вимагав від позивача оплати послуг зі зберігання його обладнання, оскільки надавав ці послуги безоплатно.
Проте у направленому позивачу листі №05-13 від 23.05.06 (а.с.20) відповідач із посиланням на те, що сплачена позивачем за договором транспортування та зберігання від 30.06.05 сума 39418,80 грн. не включає вартість послуг по зберіганню, повідомляє про свій намір притримати обладнання у себе до повного відшкодування позивачем витрат та збитків ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд", пов’язаних зі зберіганням обладнання на місці зберігання. В апеляційній скарзі відповідач посилається на некоректні, на його думку, дії місцевого господарського суду щодо вибіркового наведення фрагментів листа №05-13 від 23.05.06, однак колегія суддів зазначає, що зміст даного листа в цілому беззаперечно свідчить про пред’явлення відповідачем до позивача додаткової вимоги щодо оплати зберігання обладнання.
У претензії №08-03 від 08.08.06 (а.с.36) міститься аналогічна вимога. При цьому додаткові витрати на зберігання обладнання, які, на думку відповідача, підлягають сплаті позивачем, розраховані у сумі 157440,00 грн. виходячи із орендної плати, сплаченої відповідачем за договором оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технічної комплектації «Харківміськбуд» за оренду складського майданчика, на якому зберігалося обладнання, починаючи з 30.06.05 і по останній день зберігання.
Стосовно вищенаведених аргументів місцевим господарським судом обґрунтовано вказано на те, що договором транспортування та зберігання від 30.06.05 не передбачено інших платежів крім тих, які складають вартість робіт за договором і які були сплачені позивачем (39418,80 грн.), а також на те, що позивач не є стороною договору оренди вищевказаного складського майданчика та не має за ним жодних зобов’язань.
Про те, що викладене в апеляційній скарзі твердження стосовно відсутності у відповідача вимог до позивача щодо оплати зберігання обладнання не відповідає дійсності, свідчить і факт подання зустрічної позовної заяви ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" до ТОВ "Кривбас Бетон" про стягнення вищевказаних витрат у сумі 157440,00 грн.
Крім того, стверджуючи, що позивач після 12.05.06 не звертався за поверненням йому обладнання, і, відповідно, не отримував відмов у видачі обладнання з мотивів його притримання, відповідач водночас визнає, що претензією від 19.05.06 позивач повідомив його про намір з 29.05.06 розпочати поетапний вивіз обладнання. Обставина, на яку посилається відповідач – а саме, на те, що лист №05-13 від 23.05.06 не був відповіддю на претензію позивача, - не змінює змісту вказаного листа, що, як уже зазначалося, фактично є саме відмовою у видачі обладнання з мотивів його притримання із посиланням на статтю 594 Цивільного кодексу України.
Відповідачем в апеляційній скарзі не наведено також доказів щодо того, які саме обставини перешкодили йому повернути належне позивачу обладнання після 12.05.06, якщо дійсно єдиною причиною відмови у видачі обладнання була відсутність довіреності у представників позивача, які цього дня прибули за обладнанням.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача не узгоджуються з матеріалами справи (зокрема, з вищезгаданими листом та претензією, що були направлені відповідачем позивачу) та не спростовують викладених в оскаржуваному рішенні висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Крім того, на думку колегії суддів, юридично неспроможним є формулювання вимог апеляційної скарги, оскільки, не заперечуючи того, що належне позивачу обладнання на час розгляду справи господарським судом не повернуто відповідачем, останній просить припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Питання щодо правомірності повернення місцевим господарським судом зустрічної позовної заяви ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Харківміськбуд" до
ТОВ "Кривбас Бетон" про стягнення витрат по зберіганню обладнання у сумі 157440,00 не розглядалося в ході апеляційного провадження у даній справі, оскільки апеляційну скаргу відповідачем подано не на ухвалу від 18.09.06 господарського суду Харківської області про повернення вищевказаної позовної заяви, а на рішення суду від 13.09.06, законність та обґрунтованість якого було перевірено апеляційним господарським судом у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - відхилити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення від 13.09.2006 року господарського суду Харківської області у справі №35/396-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді