Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2006 р. Справа № 35/458-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Мальцев А.А., Вишнякова Л.К.
відповідача - Маслов Л.К., Ковтун М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3418Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.06 р. по справі № 35/458-06
за позовом Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків
до Приватного підприємства "Фасад-сервіс" м. Харків
про визнання недійсними актів
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними акти прийняття виконаних підрядних робіт по договору № 12/2 від 05.03.2004 р., що підписаний між структурним підрозділом ВЕП " "Держпром" - "Спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням з реставрації пам’ятників архітектури" та ПП "Фасад-Сервіс": №1, №2 без дати за березень 2004 року на суму 343 819,20 грн.; №1, №2, №3, №4 без дати за квітень 2004 року на суму 414 974,00 грн., №1, №2, №3, №4 без дати за травень 2004 р. на суму 606 460,00 грн.; №1; №2; №3 без дати за червень 2004 року на суму 497 788,60 грн.; б/н без дати за липень 2004 року на суму 405 358,42 грн.; №1, №2, №3 без дати за серпень 2004 року на суму 367 373,00 грн. №1 без дати за листопад 2004 року на суму 1 966 585,00 грн.; № б/н, №2; №3 за грудень 2004 року на суму 328 078,00 грн., а також визнати недійсними акти прийняття виконаних підрядних робіт по договору № 17 від 14.05.2004 р., що підписаний між структурним підрозділом ВЕП " "Держпром" - "Спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням з реставрації пам’ятників архітектури" та ПП "Фасад-Сервіс": №1, №2 без дати за червень 2004 року на суму 375 841,00 грн.; №1 без дати за серпень 2004 року на суму 184 354,00 грн.; №2 без дати за листопад 2004 року на суму 923 914,00 грн.
Окрім того, позивач 11.09.2006 р. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2006 р. у справі № 29/113-05, який знаходиться на виконанні в державній виконавчій служби у Дзержинському районі м. Харкова. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що позивачем пред’явлено позов про визнання недійсними актів прийняття виконаних підрядних робіт, на підставі яких господарський суд Харківської області у справі № 29/113-05 встановив обсяг та вартість робіт, які були виконані відповідачем та безпідставно прийняті позивачем, тому, на думку позивача, подальше проведення виконавчих дій за цим наказом призведе до безпідставного стягнення грошових коштів ВЕП "Держпром" на користь ПП "Фасад-Сервіс", яке може розпорядитися стягненими коштами та припинити свою діяльність.
Ухвалою від 11.09.2006 року господарського суду Харківської області (суддя Швед Е.Ю.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2006 р. по справі № 29/113-05, який знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі у Дзержинському районі м. Харкова.
Не погодившись з ухвалою господарського суду від 11.09.2006 р., відповідач, ПП “Фасад-сервіс”, звернувся з апеляційною скаргою, просить ухвалу господарського суду скасувати як незаконну, у задоволенні заяви ВЕП “Держпром” про забезпечення позову відмовити.
Позивач проти скарги заперечує, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, які підтримали вимоги апеляційної скарги, представників позивача, які просили залишити оскаржувану ухвалу без змін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад правосуддя є обов’язковість рішень суду.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2006 року по справі №29/113-05, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р., постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2006р., стягнуто з ВЕП “Держпром” на користь ПП “Фасад-сервіс” 1836782 грн. вартості безпідставно одержаних робіт, 1591,99 грн. державного мита та 110,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вартість робіт, одержаних ВЕП “Держпром” на підставі недійсних договорів №12/2 від 05.03.2004 р. та №17 від 14.05.2004 р., визначена виходячи з сукупності досліджених доказів, зокрема з актів виконаних підрядних робіт ф КБ-3 та КБ-2в, підписаних підрозділом ВЕП “Держпром” та ПП “Фасад-сервіс”, тотожних їм актів, підписаних між ВЕП “Держпром” та його підрозділом, висновків акту КРУ в Харківській області, проектно-кошторисної документації, що була представлена ВЕП „Держпром”. Судами також встановлено недобросовісність дій ВЕП “Держпром”, зловживання правом з його боку, його вину в укладенні недійсних договорів і т. ін.
05 травня 2006 р. господарським судом Харківської області виданий наказ про стягнення з ВЕП “Держпром” зазначених сум, а 12 травня 2006 р. головним державним виконавцем ДВС у Дзержинському районі Сокуренко І.О. відкрито виконавче провадження.
Статтею 66 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач не надав суду копії наказу та постанови про відкриття виконавчого провадження, а також – доказів на підтвердження зв’язку предмету спору у даній справі із справою №29/113-05. Крім того, у зазначеній заяві взагалі не зазначено, що виконання рішення у справі №29/113-05 може якимось чином утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову у справі №35/458-06. Натомість позивач вказує на неможливість повороту виконання у разі скасування або зміни рішення суду від 27.02.06 у справі №29/113-05. Тобто фактично у межах провадження по одній справі позивачем подано заяву не про забезпечення позову у цій справі, а про забезпечення можливості для повороту виконання рішення в іншій справі.
Однак місцевий господарський суд не надав вказаному факту належної юридичної оцінки та, вказуючи на наявність правових підстав для задоволення заяви позивача, також не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Крім того, відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи (у даному випадку – факти виконання та визначення обсягів робіт) не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, виходячи з немайнового характеру позовних вимог в їх порівнянні із доводами суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність ухвали господарського суду вимогам статей 35, 66 Господарського процесуального кодексу України.
Місцевим господарським судом також невірно застосовано положення статті 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», у переліку із 10 пунктів, встановлено, які документи є виконавчими, у тому числі до таких документів віднесено і наказ господарського суду.
Однак, розглядаючи можливість застосування статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду, місцевий господарський суд не проаналізував системного зв’язку вищевказаної статті із приписами інших законодавчих норм, насамперед – статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», а також статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є виключною прерогативою суду касаційної інстанції під час перегляду рішення в порядку касації.
Як уже зазначалося вище, на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали у справі №35/458-06 касаційне провадження у справі №29/113-05 було закінчено, отже інші судові інстанції не уповноважені зупиняти виконання прийнятого у цій справі рішення.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що, вичерпавши законні заходи апеляційного та касаційного оскарження рішення по справі №29/113-05, ВЕП “Держпром” своїми діями має на меті перешкодити здійсненню правосуддя та умисно ухиляється від виконання судового рішення.
Отже, з огляду на непідтвердженість аргументів позивача та на невірне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а зазначена ухвала – скасуванню.
Керуючись статтями 66, 67, 86, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу від 11.09.2006 року господарського суду Харківської області у справі
№35/458-06 про задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову та зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.05.06 у справі №29/113-05 – скасувати, заяву щодо забезпечення позову залишити без задоволення.
Справу передати для подальшого розгляду господарському суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді