Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2006 р.                                                           Справа № 15/195-05  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2512С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 16.06.05 р. по справі № 15/195-05

за позовом ПП "Лісма", м. Суми

до ВАТ "Сумсільмаш", м. Суми

про стягнення 13968,85 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2005 р. (суддя – Резниченко О.Ю) по справі № 15/195-05 позовні вимоги задоволено повністю,  стягнуто з відповідача на користь позивача 13968,85 грн. основного  боргу, 134 грн. державного мита,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на підтвердження заборгованості рішеннями господарських судів та обґрунтованість вимог про сплату інфляційних та річних.

Відповідач з рішенням  господарського суду не погоджується, надав апеляційну         скаргу, в  якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки воно необґрунтоване, незаконне, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушенні норми матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про зупинення провадження по справі № 15/195 до розгляду справи № 10/559 у Вищому господарському суді України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р. на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 15/195-05 до вирішення господарським судом Сумської області справи № 10/559-04.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 р. прийнята відмова відповідача, ВАТ "Сумсільмаш", від скарги на рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2005 р. по справі № 10/559-04 та рішення  набрало  законної сили.  В зв’язку з чим було поновлено провадження по апеляційній скарзі.

Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила:

       Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою та подав уточнення про зменшення позовних вимог, в яких просив стягнути з відповідача 211295,12 грн., в тому числі: 181248 грн. основного боргу за трьома вищезазначеними договорами, 16102,17 грн. пені, 8524,36 грн. інфляційних збитків, 3602,59 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.12.2004 року по справі № 10/559-04 (суддя Моїсеєнко В.М.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 08.02.2005 року зазначене рішення суду частково скасовано, позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 181248,00 –основного боргу, 8524,36 грн. –інфляційних витрат, 3602,59 грн. –річних, 14220,11 грн. –пені, 632,00 грн. –витрат по сплаті державного мита та 43,92 грн. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 348295,67 грн., в частині відмови у стягненні 1882,06 грн. –пені рішення залишено без змін.

У травні 2005 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 11984,97 грн. витрат від інфляції за період з 05.11.04 р. по 30.04.05 р. та 1983,88 грн. –3% річних за неналежне виконання умов договору б/н від 12.03.02 р. та договору № 7 від 03.04.04 р., посилаючись на стягнення основного боргу постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.05 р. по справі № 10/559-04, яка відповідачем не виконана, в зв’язку з чим позивач і здійснив донарахування зазначених сум за період з моменту звернення до суду у листопаді 2004 р. із позовною заявою по справі № 10/559-04 до моменту передачі справи на виконання до державної виконавчої служби. Постановою Вищого господарського  суду України  від 19.07.2005 року рішення господарського суду Сумської  області від 29.12.2004 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду  від 08.02.2005 року по справі скасовані та справа передана на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 10/559-04 (суддя Моїсеєнко В.М.) від 07.12.2005 року позов задоволений частково, стягнуто з ВАТ “Сумсільмаш” на користь приватного підприємства “Лісма”181248,00 грн. –основного боргу,  8524,36 грн. –інфляційних витрат, 3602,59 грн. –річних, 14220,11 грн. –пені, в задоволенні вимог про стягнення 1882,06 грн.  пені – відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 348295,67 грн. припинено, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.     

Таким чином, рішеннями судів підтверджена наявність заборгованості та Ії розмір.

        Відповідно до ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно, відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України задовольнив позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача 3% річних та витрат від інфляції за договорами, укладеними між сторонами у розмірі 13968,85 грн. за період з листопада 2004 р. по березень 2005 р. та вважав їх  обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Посилання відповідача на порушення господарським судом вимог  діючого законодавства  необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, доказів, підтверджуючих наявність порушень відповідач не надав.

Таким чином, рішення господарського суду  відповідає нормам матеріального та процесуального права  та фактичним обставинам, а мотиви відповідача,  не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України,  ст.ст. 101-105 ГПК України

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2005 р. по справі № 15/195-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді